Якщо людина обпеклася вдень, її рани заживуть майже у два рази швидше, аніж нічні опіки. Різниця становить 11 днів.
К такому выводу пришли ученые из Лаборатории молекулярной биологии британского Совета медицинских исследований. Исследователи наблюдали за 118 пациентами с ожогами и увидели, что заживление ночных ран в среднем длится 28 дней, а дневных – всего 17. Результаты исследования опубликованы в журнале Science Translational Medicin.
Ученые объясняют: этот эффект существует благодаря клеткам фибробластам, которые функционируют согласно биологическим часам. Главная их задача – заживления ран и восстановления кожи. Днем они могут мгновенно реагировать на повреждения эпидермиса, а ночью частично теряют эту способность.
Это открытие в будущем может существенно улучшить хирургическую практику. Например, чтобы ускорить выздоровление, операцию следует планировать в соответствии с «циркадными ритмами» больного, или вводить пациенту стероидный кортизол, который перезагрузит биологические часы. Тестирование этой идеи впереди, отмечают ученные.
В этом году Нобелевская премия по биологии получена за изучение «циркадных ритмов» у мух-дрозофил. Биологические часы этих насекомых напоминают человеческие. Ожидается, что открытие нобелевских лауреатов поможет в будущем научиться контролировать биологические ритмы людей, в частности на уровне клеток.
[:ua]Такого висновку дійшли вчені з Лабораторії молекулярної біології британської Ради медичних досліджень. Науковці спостерігали за 118 пацієнтами з опіками і побачили, що загоєння нічних ран у середньому триває 28 днів, а денних – усього 17. Результати дослідження опубліковані в журналі Science Translational Medicin.
Вчені пояснюють: цей ефект існує завдяки клітинам фібробластам, які працюють за біологічним годинником. Головна їхня функція – загоєння ран та відновлення шкіри. Вдень вони можуть миттєво реагувати на пошкодження епідермісу, втім вночі частково втрачають цю здатність.
Це відкриття в майбутньому може суттєво вплинути на хірургічну практику. Наприклад, щоб прискорити одужання, операцію слід планувати відповідно до «циркадних ритмів» хворого, або вводити пацієнту стероїдний кортизол, який перезавантажить біологічний годинник. Тестування цієї ідеї попереду, зазначають вченні.
Цього року Нобелівська премія з біології, отримана саме за вивчення «циркадних ритмів» мух-дрозофіл. Біологічний годинник цих комах схожий на людський. Очікується, що відкриття нобелівських лауреатів допоможе у майбутньому навчитися контролювати біологічні ритми людини, зокрема на рівні клітин.
[:]
