Закінчився нобелівський тиждень, що традиційно проводиться на початку жовтня. Названі імена усіх лауреатів 2017 року. Хто ж вони - науковці нагороджені однією з найпрестижніших премій та за що отримали нагороди?
Медицина: премия за «биологические часы»
Открыла нобелевскую неделю премия по физиологии и медицине. Ее получили Джеффри Холл, Майкл Росбаш и Майкл Янг за «открытие молекулярных организмов, которые управляют цикадными ритмами». Иными словами ученые были награждены за изучение «биологических часов» у насекомых.
О генах, которые отвечают за биологические ритмы, было известно еще в 1970-х. Заслуга лауреатов в том, что они сумели определить и пронаблюдать их работу у мушек-дрозофил. Их работа действительно актуальна, ведь механизмы, отвечающие за ритмы, у дрозофил и людей схожи.
Благодаря работам ученых известно, что каждая клетка живет согласно собственному цикличному ритму, который в среднем равен 24 часам. Иногда у людей из-за генетических мутаций возникает сбой и цикл сдвигается или изменяется его длина, например, человек перестает спать ночью.
Понимая, как работают эти гены, в перспективе можно создать лекарства, которые будут контролировать работу цикадных ритмов на уровне клеток. Сейчас таких препаратов не существует.
Физика: премия из мира научной фантастики
Вторую премию получили ученые Райнер Вайс, Бари Бариш и Кип Торн за открытие гравитационных волн. Об их существовании говорил еще Эйнштейн 100 лет назад, однако открыть волны удалось лишь в 2015 году.
Для того чтобы понять, что такое гравитационные волны достаточно посмотреть фильм Интерстеллар (Кип Торн, один из лауреатов, был продюсером этого голливудского блокбастера). Если говорить очень коротко: гравитационные волны могут сжимать или растягивать пространство и время, но чтобы они возникли, нужен чрезвычайный выброс гравитационной энергии, которая образуется, например, в момент появления черной дыры или когда два небесных тела сливаются в одно.
Почему их не открыли раньше? Просто, чтобы зафиксировать волны, нужен сверхчувствительный детектор, а такого еще 10 лет назад просто не существовало. У этого открытия есть и практический момент, ведь оно может стать поводом для возникновения новой науки – гравитационной астрономии.
Химия: премия за «мгновенную заморозку»
Премию по химии получили Жак Дюбоше, Хоаким Франк и Ричард Хэндерсон за разработку криогенного микроскопа – аппарата, который может мгновенно замораживать, а потом изучать биологические образцы. Это открытие, как указано на официальном сайте Нобелевской премии, может «перевести биохимию в новую эру».
С помощью аппарата можно замораживать молекулы даже во время движения. Это откроет новые горизонты для молекулярной биологии, а также позволит по-новому понять химические процессы в целом. Знания, полученные с помощью этого открытия, создают фундамент для белковой инженерии, а также разработки новых видов лекарств.
Литература: премия за «раскрытие бездны нашей иллюзорной связи с миром»
Именно так описал Нобелевский комитет произведения лауреата премии по литературе Кадзуо Исигуро. И хотя именно премия по литературе традиционно вызывает больше всего критики со стороны общественности, награда Кадзуо Исигуро была прогнозируемой, и по мнению большинства литературных критиков заслуженной.
У писателя уже есть Букеровская премия, а его последнее произведение журнал Times включил в список 100 лучших английских романов всех времен. Некоторые из его произведений экранизированы: «Остаток дня», «Белая графиня» и «Не отпускай меня». Английский писатель японского происхождения – один из самых известных современных англоязычных прозаиков.
Премия мира за запрет ядерного оружия
Эту премию получила Международная кампания, ратующая за запрещение ядерного оружия. Комитет отметил ее «работу по привлечению внимания к катастрофическим гуманитарным последствиям его использования.
Также на сайте Нобелевской премии отмечено, что организация уже сумела достичь принятия договора по запрещению ядерного оружия 7 июня 2017 года. За поддержку проекта проголосовали 122 страны, однако многие государства не принимали участия в принятии решения. В частности ни одно из 9-ти государств «Ядерного клуба» этот договор не подписало. Украина также была одной из стран, которые не голосовали.
Экономика: премия за экономическое поведение и человеческие слабости
Последней была присуждена премия по экономике, традиционно ее не относят к наследию Альфреда Нобеля, но сейчас она вручается наравне с другими наградами. Премию получил ученый Ричард Р. Тайлер, бывший советник Барака Обамы. Он был отмечен за вклад в финансовую сферу поведенческой экономики. Ученый изучал насколько недостаток самоконтроля, и социальные привязанности, влияют на работу рынка. А также описал феномен «управляемого выбора».
Нобелевский комитет сообщил, что изобретения Тайлера уже сейчас помогают предотвратить неверные маркетинговые решения. Также, по мнению экспертов, работы лауреата оказали большое влияние на современную рекламу.
[:ua]Медицина: премія за «біологічний годинник»
Відкрила нобелівський тиждень премія з фізіології та медицини. Її отримали Джеффри Холлу, Майкл Росбаш і Майкл Янг за «відкриття молекулярних організмів, які керують цикадними ритмами». Інакше кажучи науковців було нагороджено за вивчення «біологічного годинника» у комах.
Про гени, що відповідають за біологічні ритми, було відомо ще у 1970-х. Але цьогорічні лауреати зуміли визначити та поспостерігати роботу цих генів у мушок-дрозофіл. Їхня робота суперактуальна, адже механізми, відповідають за ритми у дрозофіл та людей схожі.
Завдяки роботам науковців відомо, що кожна клітинка живе згідно власного циклічного ритму, який у середньому дорівнює 24 годинам. Інколи у людей через генетичні мутації виникає збій і цикл зсувається або змінюється його довжина, наприклад людина перестає спати вночі.
Розуміючи, як працюють ці гени, в перспективі можна створити ліки, що будуть контролювати роботу цикадних ритмів на рівні клітин. Наразі таких препаратів не існує.
Фізика: премія зі світу наукової фантастики
Другу премію отримали науковці Райнер Вайс, Барі Баріш и Кіп Торн за відкриття гравітаційних хвиль. Про їхнє існування казав ще Ейнштейн 100 років тому, проте відкрити хвилі вдалося лише у 2015 році.
Для того щоб зрозуміти, що таке гравітаційні хвилі треба подивитися фільм Інтерстеллар (Кіп Торн, один з лауреатів, був продюсером цього голлівудського блокбастеру). Якщо казати дуже коротко: гравітаційні хвилі можуть стискати або розтягувати простір і час, але щоб вони виникли потрібен надзвичайний викид гравітаційної енергії, яка утворюється, наприклад, в момент появи чорної діри або коли два небесні тіла зливаються в одне.
Чому їх не відкрили раніше? Для того, щоб зафіксувати хвилі потрібен надчутливий детектор, а такого ще 10 років назад просто не існувало. У цього відкриття і практичний момент, адже воно може стати початком виникнення нової науки – гравітаційної астрономії.
Хімія: премія за «миттєву заморозку»
Премію з хімії отримали Жак Дюбоше, Хоаким Франк та Ричард Хэндерсон за розробку криогенного мікроскопу – апарату, що може миттєво заморожувати, а потім вивчати біологічні зразки. Це відкриття, як зазначено на офіційному сайті Нобелівської премії, може «перевести біохімию до нової ери».
За допомогою апарату можна заморожувати молекули навіть під час руху. Це відкриє нові горизонти для молекулярної біології, а також дозволить по-новому зрозуміти хімічні процеси в цілому. Знання, отримані за допомогою цього відкриття, створюють фундамент для білкової інженерії, а також розробки нового виду ліків.
Література: премія за «розкриття безодні нашого ілюзорного зв’язку зі світом»
Саме так описав Нобелівський комітет твори лауреата премії з літератури, Кадзуо Исигуро. І хоча премія з літератури традиційно викликає найбільше критики з боку громадськості, нагорода Кадзуо Исигуро була прогнозованою, та на думку більшості літературних критиків заслуженою.
В письменника вже є Букерівська премія, а його останній твір журнал Times включив до списку 100 найкращих англійських романів усіх часів. Деякі з його творів екранізовано: «Залишок дня», «Біла графиня» та «Не відпускай мене». Англійський письменник японського походження – один з найвідоміших сучасних англомовних прозаїків.
Премія миру за заборону ядерної зброї
Цю премію отримала Міжнародна кампанія із заборони ядерної зброї. Комітет відзначив її роботу у справі привертання уваги до катастрофічних гуманітарних наслідків від її використання.
Також на сайті Нобелівської премії було зазначено, що організація вже зуміла досягти прийняття договору по забороні ядерної зброї 7 червня 2017 року. За підтримку проекту проголосували 122 країни, проте багато держав не брали участі в ухвалі рішення. Зокрема жодна з 9-ти держав «Ядерного клубу» цей договір не підписала. Україна також була однією з тих країн, що не голосувала.
Економіка: премія за економічну поведінку та людські слабкості
Останньою була присуджена премія з економіки. Традиційно її не відносять до надбання Альфреда Нобеля, але зараз вона вручається на рівні з іншими нагородами. Премію отримав вчений Ричард Р. Тайлер, колишній радник Барака Обами. Його відзначили за вклад у фінансову сферу поведінкової економіки. Вчений вивчав наскільки нестача самоконтролю та соціальні прихильності впливають на роботу ринку, а також описав феномен «керованого вибору».
Нобелівський комітет повідомив, що праці Тайлера вже зараз допомагають запобігти прийняттю невірних маркетингових рішень. Також ,на думку експертів, роботи лауреата дуже вплинули на сучасну рекламу.
[:]
