Люди з інвалідністю: особливі потреби чи обмежені можливості?

В Україні серед 1,5 мільйонів людей з інвалідністю працює лише 20%. Але незабаром і ця цифра може зменшитися. Постановою Мінсоцполітики змінено правила за якими можна придбати чи замінити протез. Тепер функціональні або спортивні пристрої отримуватимуть лише спортсмени та бійці поранені на Донбасі. На решту інвалідів чекають косметичні протези, що фактично позбавить їх права нормально пересуватися та працювати.

У світі близько 650 мільйонів людей з особливими фізичними потребами. У багатьох країнах створені умови, коли значна частина зареєстрованих осіб  з інвалідністю можуть працювати. У Великобританії працевлаштовані  40% таких громадян, у Швеції – 60%, Китаї – 80%. В Україні інвалідів працездатного віку лише 1,5 мільйона, проте, нині протези зможуть отримати не всі.

Дмитро Рикало, майстер-протезист

– Косметичні пристрої не несуть жодної функції. Але вигляд у них, приміром, як у здорової руки. Такий протез створює класну симетрію. Аби людина, наприклад, могла ходити і вада була малопомітною.

– Механічний допомагає щось робити. тримати, щоб якось працювати і якось обслужити себе.

– Міо, тобто електричні протези, працюють за рахунок акумуляторів і не дають таких навантажень, як механічні. Електронні прилади зчитують м’язовий тонус і передають його на електронну кисть. Вона відкривається, закривається або робить інші рухи задумані людиною.

Картинки по запросу протез

Якщо раніше багатофункціональні протези видавали за висновком лікаря, то  у 2017 році з’явився ряд нововведень. Тепер, якщо людині потрібен якісний протез,  необхідна довідка з роботи.

До того ж, постановою Кабміну від 10.09.2014г. №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» визначені інституції, які здійснюють державний нагляд у сфері господарської діяльності. Серед них  Міністерство соціальної політики. Там створили купу нових регулюючих протезну галузь нормативних актів, однак, інвалідам від цього краще не стало.

Олександр Горбенко, полковник у відставці

– Ногу я втратив, виконуючи інтернаціональний обов’язок в Афганістані – підірвався на фугасі. Служив в знаменитій «дев’ятій роті». І вже 30 років на протезі. Завдяки тому, що відразу отримав багатофунціональний протез з колінним німецьким вузлом РR-60, надійним, який мені підходив, то зміг залишитися в армії, вийшов у відставку в званні полковника. Після цього працював у столичній міськадміністрації у відділі роботи з ветеранами війни та праці . Але потім все змінилося.

Спочатку ускладнили систему самого протезування. Раніше я приїжджав в майстерню, вони піднімали справу, дивилися, що термін вже вийшов і робили протез. Але з 2006 року вже потрібно було їхати за місцем проживання, проходити комісію. Ніби моя нога відросла… Мені видавали документ, що потребую протезування, я їхав до майстерні і мене протезували. Та протез був «слабкіший» РR -20-тий. З таким я ходив ще у 1995 році. Це був крок назад.

 Протезы: шанс для инвалидов

Тепер ще гірше. Коли настав час у черговий раз міняти протез, виявилося, що функціональний, на якому можна підніматися сходами, я більше не отримаю. А отримаю такий, на якому зможу тільки пересуватися по кімнаті і при зусиллі – по рівній дорозі.

У Мінсоцполітики пояснюють:  все заради того, щоб контролювати протезні підприємства. Там вважають, що підприємці намагаються нав’язати дорогі багатофункціональні пристрої інвалідам, які можуть обійтися і без них. А сплачуватиме держава.

«Ми будемо відслідковувати, щоб вони (підприємства, – ред.) не намагалися ставити ціну вищу», – пояснював Василь Шевченко. Колишній перший заступник міністра соціальної політики України і один з ідеологів постанови. І хоча заступника вже звільнили, справа його живе і за нинішніх керівників міністерства.

Заради справедливості зазначимо, що у інших країнах світу багатофункціональні протези теж видають не всім. Ступінь мобільності кожного пацієнта за коефіцієнтом Бартеля визначає  лікар – реабілітолог.

Індекс Бартела BI (Barthel Index) почали використовувати у 1955 році. 10-ма пунктами оцінюється рівень повсякденної активності  у сфері самообслуговування та мобільності. На основі медичного висновку і видають протези.

Картинки по запросу prosthesis

Натомість у нас, за словами людей з інвалідністю, якщо хочеш гарний протез у більшості випадків треба звертатися до волонтерів. А ті вже збирають  гроші на сучасні міо- протези та відправляють людей у західні клініки. Хоча подібні протези вже давно виготовляють в Україні.

Олександр Морозов, директор протезного підприємства

– Український центр реабілітації ветеранів Афганістану допомагає людям вже протягом 27 років. За цей час ми освоїли технології високого рівня і можемо безкоштовно виготовити продукцію для громадян України практично будь-якої складності. До січня минулого року так і робили. Людині з обмеженими можливостями виготовляли і видавали протез в комплектації, що дозволяла відновити втрачені життєві функції.

Приміром, європейська група «MOBIS» заснована самими виробниками комплектуючих, і визнана у всьому світі. Для різних груп людей з інвалідністю (малоактивних, активних те середньоактивних осіб) виробляються різні протези, кому що підходить. У нас же, на думку людей з інвалідністю, чиновники розділили їх на тих, хто зможе ходити, і хто – ні. Але ж  у Законі «Про реабілітацію інвалідів в Україні» є Стаття 26. У якій йдеться, що держава гарантує всім без винятку інвалідам забезпечення технічними засобами реабілітації.

Але  у вищих колах стверджують, що в Україні відповідних технологій немає. А отже, виготовляти для усіх дорогі спортивні протези неможливо.

Валерій Поплавець, директор протезного підприємства

– У 2016 році «Центр протезування «Едвардс» вирішив зламати стереотипи і виставив українську продукцію на Міжнародній протезно-ортопедичній виставці у Лейпцигу. В результаті нашим хлопцям – майстрам запропонували роботу за кордоном. І сюди приїжджали представники компанії, не хочу називати якої, які намагалися з нами домовитися. Це свідчить про рівень підготовки наших майстрів. Якщо говорити про складність протезування, то близько 15 років ми ставимо міоелектричні протези рук, електронні колінні вузли, та постійно проводимо навчання наших фахівців за кордоном.

В Україні існують будь-які, технології, може бути різниця в самих комплектуючих. А так звана «відсутність технологій», тягне за собою створення корупційних схем, на яких «сидить» УкрНДІ (Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності,- ред.)

Картинки по запросу протез руки украина

За словами представників Українського центру реабілітації ветеранів Афганістану та підприємств – виробників протезів (які відмовляються робити «відкати»)  вони протистоять схемам, створеним чиновниками Мінсоцполітики, Фонду соцзахисту інвалідів та УкрНДІ протезування (Харків). Виробники кажуть: «Завдяки цим тіньовим схемам навіть захисникам Батьківщини ціни на протези завищують в рази».

Валерій Поплавець, директор протезного підприємства.

– Наприклад, ми робили електронний протез плеча за 25 тисяч. За кордоном робили подібні трьом нашим АТОшникам, з тих же комплектуючих, за 65-ть тисяч євро кожен. А через фонд Державної служби України з питань ветеранів, інвалідів та учасників антитерористичної операції, вони коштували від 1млн.200 тис. – до 1 млн.400 тис. грн.

Як нам розповіли ціну вдається підняти, коли питання розглядає спеціальна комісія при Міністерстві соціальної політики. Вона створена Наказом № 610.

Олександр Морозов, директор протезного підприємства

– Комісія вирішує: цьому АТОшніку треба зробити ось такий протез і за такі гроші. А те, що потім люди не ходять на них, теж буває. Адже інваліду треба спочатку навчитися користуватися протезом. У нас такі випадки були. Ми протезували АТОшніків і спочатку вчили їх ходити на звичайному протезі, а вже потім ставили їм електронні.

Приміром, зараз робимо протез Ярославу Міровнову і ставимо японський вузол для того, щоб він міг ходити без обмежень. Він продовжує служити в армії, отримав чергове звання, а з рук Президента України державну нагороду.

– Валерій Поплавець, директор протезного підприємства

– Зламати систему можна тільки судом. Ми ж судилися і виграли. Але нас відразу звинувачують, мовляв,ви хочете просто гроші заробити. Питання не в грошах. Питання в тому, щоб дати інваліду отримати те, що він хоче.

6 лютого 2914 року «Український центр реабілітації ветеранів Афганістану» виграв суд у ВО «Укрпротез». Йшлося про незаконну специфікацію комплектуючих виробів. Господарський суд Києва виніс рішення у справі №920 / 879/14 на користь малого підприємства.

Причому у документі чітко зазначено, що накази міністерства незаконні. Але замість того, щоб матеріали передати силовим структурам ВО «Укрпротез» просто ліквідували.

Валерій Поплавець, директор протезного підприємства

– «Центр протезування «Едвардс» звертався до Кабміну, щодо незаконного Наказу №37 та інших наказів Мінсоцполітики. Віце-прем’єр Розенко дав доручення своїм чиновникам. Але вони пишуть нам, що все у них правильно, все законно. І головним чином, що Наказ №37 узгоджений з громадськими організації інвалідів.

 А найсумніше у цій ситуації те, що є організації інвалідів, які це підтримують. Вони згодні з тим, що можна одному дати протез, а іншому ні. А Мінсоц, який повинен турбуватися про всіх людей, і в першу чергу незахищених, повинен був давно надати матеріал до НАБУ, МВС, Генпрокуратури.

Але в житті все навпаки. Формально якісь кримінальні справи порушуються, СБУ проводить обшуки, когось  заарештувують, беруть з хабарем, а далі тиша. Все шито-крито, оскільки з цього годуються усі.

Керівники наведених протезно-ортопедичних  підприємств згадували ще один наказ №610 від 01.10.2012 року «Про Експертну комісію Мінсоцполітики щодо забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, ціна яких перевищує граничну».

Але ця комісія не передбачена жодним законом України!, – кажуть підприємці. За документом дозвіл на оплату надається, якщо виріб ціна якого перевищує встановлену міністерством граничну суму, буде виготовлений з комплектуючих включених до «Номенклатури технічних та інших засобів реабілітації для осіб з фізичними вадами», і сертифікованих Держпідприємством «Центр сертифікації технічних засобів реабілітації та послуг».

Тобто, якщо людині потрібен якийсь важливий вузол, але його немає у списку, протез йому ні на одному з українських підприємств не зроблять. Тільки за рішенням спеціальної комісії. А за якими критеріями там приймають рішення – сказати важко.

Олександр Морозов, директор протезного підприємства

– Постанова Кабміну №753 – це «Технічний регламент». Тобто вимога до продукції і виробника цієї продукції, пов’язана з безпекою зроблених ним виробів. Виходить що УкрНДІ, від якого ми досі не маємо ніяких власних розробок, ще й блокує імпорт. А протезна галузь на  80% залежить від імпорту.

Виходить, що Харківський інститут створює  перелік, щоб інші не зайшли на ринок. Ось з ким вони домовилися, тих включають до переліку. З ким не домовилися – тих не включать. Це перший крок до тіньової схеми. І другий – коли ми зробили АТОшнику або просто інваліду протез, подаємо реєстр до Фонду, а нам у Фонді кажуть, – «Немає в списку такого колінного вузла». «А Закон», – кажемо ми. «Нічого не знаємо. Ось буде вузол в списку фахівців УкрНДІ, тоді оплатимо», – відповідають у Фонді

Нині в Україні можна зробити протез міжнародного рівня. Але через те, що не всі комплектуючі є в списку, доводиться судитися. От якби «відстібнули», то все було б нормально. Але тут справа принципу.

Картинки по запросу детские протезы рук

І ще про одне нововведення чиновників. Минулого року робоча група міністерства прийняла рішення не оплачувати протези дітям, які потребують, але ще не отримали групу інвалідності.

Валерій Поплавець, директор протезного підприємства

– Якщо дитина не має інвалідності, а їй вчасно надати допомогу, то вона інвалідом і не стане. Буває викривлення ніжки, вчасно тутор встановити, у нього в міру зростання корекція відбудеться і все пройде. Точно так з устілками і так далі. Маса захворювань. На перший погляд, чиновникам Мінсоцполітики та Фонду соцзахисту інвалідів має бути вигідно, щоб хоч на одного інваліда було менше. Але у відповідь тільки і чутно: «Ми маємо право відмовити». Немає питань, – кажемо ми, покажіть документ на підставі якого ви отримали це право. В одному законі, іншому, третьому чітко написано – всі рівні. Стаття 26 – держава гарантує.

Україна підписала договір з ЄС щодо приведення українських регуляторних документів у відповідність до європейських. Можливо контроль міжнародних експертів змусить Мінсоцполітики скасувати накази, які суперечать законодавству. І тоді в Україні люди з обмеженими можливостями стануть рівноправними членами суспільства. Як ось, наприклад, Ребека Марін, 28-ми річна модель з біонічної рукою, яка підкорила подіум на тижні високої моди в Нью-Йорку.

Картинки по запросу Ребека Марін

Ребека Марін, Фото: YouTube

Або як переможці «Ігор нескорених» в Торонто – українські ветерани-паралімпійці. Українська збірна вперше брала участь в цих змаганнях. Честь України в Канаді відстоювали 15 учасників основного складу і 11 резерву.

«Ігри нескорених», Фото з відкритих джерел

І хоча наша команда була однією з найменших, “нескорені” українці зуміли завоювати вісім золотих, чотири срібні і дві бронзові медалі. А могли б і більше, – кажуть наші співрозмовники. Якби у рідній країні людей з інвалідністю, чиновники не намагалися зробити людьми з обмеженими можливостями.