Реінтеграція учасників російсько-української війни до мирного укладу залишається актуальним питанням для воюючої країни.
Хтось з ветеранів самостійно намагається здолати війну в собі й вжитися у цивільне життя, хтось шукає допомоги у рідних, друзів чи держави.
Проте є й ті, хто після демобілізації знаходять своє місце у бізнесі або відкривають в собі талант створюючи унікальні предмети або витвори мистецтва. КИЙ-Інфо підготував добірку із шести оригінальних стартап-ідей, які втілили у життя українські військові повернувшись з війни додому.
Днями стало відомо, що ветеран АТО і учасник оборони ДАП Андрій Зеленський виготовляє і пропонує своїм клієнтам футболки, еко-сумки з промовистою назвою «Мародерка», гамаки та пледи. До війни Андрій Зеленський працював у зовсім іншій сфері й не мав відношення до виготовлення подібних текстильних речей.
Окрема гордість Андрія – подушка-імітація коробки з набоями. «Калібр» подушки обираєте на свій смак: 5.45, 7.62 (звичайні чи снайперські), 12.7 чи 14.5. Все залежить від уподобань чи військ, в яких служили, з якими набоями мали справу.
«Такі «цинки» переважно беруть на подарунки, також часто військові замовляють їх собі, бо така зручна річ незамінна в польових умовах», – каже автор хенд-мейд виробів.
Ветеран російсько-української війни Антон Бростовський, який воював у складі 131-го окремого розвідувального батальйону розпочав власну справу з виготовлення виробів із дерева і металу. До деревообробки Антона залучив батько.
Згодом ветеран започаткував підприємство «Артель Ваброс» яке створює безліч виробів з дерева та металу: бесідки, бані, мости, скульптури, торговельні будиночки, садові будиночки, декор та інтер’єри, оздоблені деревом тощо.
Головною особливістю «Артіль Ваброс» було те, що працівники компанії відмовилися від шаблонних моделей і завжди намагалися додати унікальне дизайнерське рішення в кожний виріб або конструкцію.
Ветеран АТО із Сум Ігор Мироненко за освітою інженер. Повернувшись з армійської служби 2015 році, Мироненко вирішив здійснити свою мрію і зайнятись конструюванням вело техніки.
Основним продуктом його стартапу стало виготовлення так званих «лежачих велосипедів», яких потребують у процесі спортивної реабілітації бійці з важкими пораненнями або ампутованими нижніми кінцівками. А виробляють в Україні такі велосипеди буквально кілька осіб (компаній).
«Відкрита майстерня bobry.in.ua» Мироненка також виготовляє дерев’яні і диктові «збірні конструкції», такі, як будиночки для ляльок, іграшки тощо. У роботі майстер використовує, серед іншого, деталі, зроблені на 3D-принтері.
Киянин Віталій Мартиненко воював на Донбасі у 2015 році. Після демобілізації, Віталій почав шити пуфики. Потім зробив ще кілька і згодом найняв швачку, поставив виробництво на потік.
Через деякий час, Віталі, разом із побратимом, теж ветераном АТО, Валерієм Липинським відкрив мобільну кав’ярню Veterano Coffe.
Сашко Чалапчій з невеликого містечка на Кіровоградщині, служив в зоні АТО на Луганщині. Під час бойового завдання підірвався на міні, в результаті чого втратив обидві ноги. Повернувшись додому, почав виробляти біопаливо.
Як стартовий капітал, Олександр вирішив використати надану державою допомогу. Олександр купив станок для пресування сіна, зробив машину для сушки та почав виробляти біопаливо. На цьому Чалапчій не зупинився і організував виробництво «зеленої енергетики» запустивши у роботу сонячну електростанцію. Наразі його станція потужністю 1.25 мегават продає енергію державі.
У вільний час Олександр Чалапчій захоплюються художніми виробами із металів і готовий виконувати будь-яке замовлення.
Ветеран АТО Олексій Бешуля родом з Донбасу. У 2014 році пішов у Збройні Сили України добровольцем. Зараз живе в Києві та заснував власне видавництво «Пропала грамота».
Специфіка видавництва – мілітарна література. У стінах видавництва Бешулі було видано такі книги: “Закохані в життя, одружені на смерті” – спогади добровольця дивізії «Галичина» Євстахія Загачевського, роман «Львівська братія», що є творчим переосмисленням автора свого життєвого досвіду, «Записки кубанського партизана» Андрія Шкуро та «Чужа війна» Андрія Куліша, що був у Югославії у 90-х роках і описав пережиті події. Книга більше художня, але заснована на реальних подіях.
Олексій має і власний досвід написання. У 2017 році разом з Дмитром Савченко та Тимофієм Івановим видали «ТежBeSket. Збірка оповідань українською латинкою» – пригодницькі тексти наших сучасників у стилі італійського футуризму та у 2019 році видав книгу «Гендер на хуторі біля Диканьки».
Це дуже короткий список бізнес-ідей, чим займаються наші захисники, і він постійно розширюється. Тому, якщо Ви знаєте когось із ветеранів, що започаткував цікавий бізнес, або ж хоча б просто зайнявся власною справою – повідомте нам. Ми обов’язково про нього напишемо і покажемо приклад для інших бажаючих стати господарем свого життя.
