Здійснити нездійсненне: медреформа у пропозиціях МОЗ

Якось випала можливість бути присутньою на прес-конференції міністра охорони здоров'я Уляну Супрун та її заступників.

Захід проходив в локації KMArt Yard — внутрішньому дворику Києво-Могилянської академії, куди активісти студентського парламенту запрошують високоповажних, і не тільки, гостей. Предмет розмови був достатньо передбачуваним — медична реформа. Так що ж з нею?

Виявляється, в цьому році на медицину виділено 59 мільярдів гривень. Згідно діючої радянської моделі, ці кошти йдуть на оплату праці системи установ, куда громадяни можуть звернутися і отримати необхідну допомогу. А в страховій медицині, на яку орієнтовано МОЗ, громадянин має вибрати або заклад, або лікаря, отримати послуги, а їхня оплата відбуватиметься з бюджету, – поділилась з присутніми Уляна Супрун.

Іншими словами, МОЗ має намір змінити систему фінансування в медичній сфері. Створити національне агентство здоров“я, яке буде займатися державним страхуванням та розподілом фінансів. В системі державного страхування України не буде полісів. Його автоматично має отримати будь-яка особа, яка мешкає в Україні. Безпосередньо платити за медичне страхування громадяни не будуть.

Очікується, що механізм надходжень до системи буде той самий, що і зараз: податки йдуть до бюджету, з бюджету грошову допомогу виділяють до національного агентства страхування, яке й буде напрвляти кошти. Подібна модель працює в Іспанії, Великобританії та Угорщині. Ось тільки є сумніви: чи стане успішною ця модель в Україні? Звідки у МОЗ кошти на цей масштабний проект?

Пригадалось інтерв’ю у минулому претендента на посаду міністра охорони здоров’я, нардепа Ольги Богомолець, яка запевняла, що «…на лікування грошей не вистачає, і коли МОЗ говорить, що коштів нам вистачить, то це неправда». Супрун же навпаки запевнила, що грошей набагато більше, аніж мі гадаємо. «Повірте мені, я особисто підписую ці документи, і знаю, про що я говорю», – сказала вона.

Заступник в.о. міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський переконаний, що якість нашої медицини безпосередньо залежить від рівня підготовки спеціалістів, яких випускають ВНЗ. «102 бали за ЗНО — і ти гідний бути лікарем. Але досі так не було. Останні 25 років кількість місць у ВНЗ та фінансування, регулювались вручну. Не так давно було запущено пілотний проект, у межах якого всім інтернам запропонували перездати екзамен «Крок-3» – невідкладна медична допомога, враховуючи питання з американського тесту. «Середній бал в Україні — 37%. Рівень володіння англійською — 4 проміле. Це все, що вам необхідно знати про освіту та якість медицини», – підсумував Лінчевський.

На думку заступника Уляни Супрун, буде набагато краще, коли набір абітурієнтів проходитиме за правилами широкого конкурсу та принципово ііншим прохідним балом. А майбутніх випускників медустанов попередив, що тести вони будуть складати ті самі, що і в Сполучених Штатах Америки.