Заочні кримінальні процеси в Україні станом на літо поточного року опинилися фактично на паузі. Кримінальні справи проти екс-чиновників часів Януковича, які втекли в Росію, і проросійських бойовиків, які сховалися на окупованому Донбасі і в Криму, або припинені або рухаються в уповільненому режимі. Зламаний механізм: чому не запрацювало заочне правосуддя в Україні, - повідомляє РБК-Україна
Українські силовики отримали право вести спеціальне (заочне або ж in absentia) досудове і судове розслідування ще восени 2014 року. Після втечі Януковича і його оточення в РФ, а також у зв’язку з початком російської агресії уряд вирішив розробити спеціальний механізм, щоб дістати “недосяжних” за кордоном фігурантів кримінальних справ.
Відповідний закон був розроблений міністерством юстиції та ухвалений Верховною радою в жовтні 2014 року. Тодішній міністр юстиції Павло Петренко прямо заявив, що цей закон дозволить засудити Януковича протягом “декількох місяців”.
Минали роки, а вироку екс-президенту так і не було. Тільки в січні минулого року суд все-таки “віртуально” Януковича засудив до 13 років в’язниці за держзраду. Його захист оскаржив вердикт суду і намагається не допустити набуття чинності вироку.
Заочне засудження колишнього голови держави на даний момент залишається фактично єдиною гучною справою, проведеною за спеціальною процедурою. За шість років винесено всього трохи більше сотні заочних вироків проти бойовиків “ЛНР” і “ДНР”, кримських суддів і двох російських чиновників, причетних до окупації півострова.
Представники правоохоронних органів визнають – плутанина у правовому полі та законодавчі обмеження можуть зробити так, що вже отримані вироки на тривалий час так і залишаться єдиними.
Інтерпол нам не помічник
Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) каже, що ключовою умовою для заочного процесу повинно бути оголошення фігуранта справи в міжнародний розшук.
Проблема полягає в тому, говорить джерело РБК-Україна в “майданівському” департаменті Офісу генпрокурора, що різні судді по-різному трактують фразу про необхідність “міжнародного розшуку” підозрюваного.
Частина суддів апелює до того, що Інтерпол, який здійснює міжнародний розшук, принципово відмовляється допомагати Україні шукати екс-чиновників, так чи інакше пов’язаних зі злочинами під час Евромайдану і російською агресією на Донбасі і в Криму. Інші судді вважають, що постанови українського слідчого про оголошення такого розшуку цілком достатньо, а як і ким він далі реалізується – інше питання.
Представник прокуратури вважає, що використання заочки зараз дійсно “вкрай неефективне” саме через відсутність в КПК чіткого визначення поняття “міжнародний розшук”.
“На першому етапі судді задовольняли лише близько 10% наших клопотань, а 90% вважали, що розшук може бути тільки Інтерполу. Зараз ці цифри помінялися і, умовно кажучи, зараз вже 60 на 40, при цьому тепер більшість вже підтримує нашу позицію”, – зазначило джерело.
У 2015-2017 роках політики намагалися кілька разів виправити допущену в законодавстві помилку. Верховна рада два рази вводила тимчасову можливість правоохоронцям вести спецрозслідування щодо осіб, які переховуються від слідства, але не оголошені у міжнародний розшук. Такий “привілей” втратив чинність з початком роботи Держбюро розслідування, тобто 27 листопада 2018 року.
Як далі працювати з такими підозрюваними ні законодавці, ні силовики так і не визначилися. Співрозмовник в “майданівському” департаменті каже, що всі справи, в яких бралися заочки за “тимчасовими” положеннями, зупинені: прокурори не можуть ні передати їх в суд, ні поновити розслідування. Вирішено було піти іншим шляхом – заочно арештовувати фігурантів, щоб потім використати це для отримання права на нове заочне розслідування.
“Це створює преюдицію (безспірне встановлення факту для іншого судового процесу, – ред.), щоб ми отримали заочку в загальному порядку. Тому що в КПК прописано, що заочно заарештувати можна, якщо особа в міжнародному розшуку, відповідно, якщо суд заарештував підозрюваного, то він визнав факт наявності його в міжнародному розшуку, а це вже прямий шлях до заочки”, – пояснює прокурор.
Такі процеси зараз відбуваються у справах про розстріли на Майдані 18-20 лютого 2014 року. Вже отримано рішення про заочний арешт Януковича, керівників силових органів і “беркутівців”, підозрюваних в організації розстрілу мітингувальників. Наступний крок – отримання права на заочне розслідування і передача обвинувального акта до суду.
