Знаменитий Болонський університет – найстаріший навчальний заклад Європи. Але мало кому відомо, що у 80-х роках XV століття ректором Болонського університету був українець Юрій Дрогобич.
В різні часи в Болонському університеті навчалися всесвітньо відомі вчені, діячі культури і мистецтв, політики і релігійні ієрархи. Серед них – видатний письменник доби Відродження, «батько італійської літератури» Данте Аліг`єрі, італійський поет та літописець Франческо Петрарка, німецький художник і теоретик мистецтва Альбрехт Дюрер, найвідоміший лікар епохи Відродження Теофраст Парацельс, засновник гальванопластики, італійській фізик і медик Луїджи Гальвані та автор найвідомішої в світі опери «Паяци», композитор Руджеро Леонкавалло. Свого часу поїхав вчитися до Італії і молодий українець Юрій Дрогобич. Навчальний заклад у Болоньї називали «матір’ю наук», оскільки той був заснований на базі Школи вільних мистецтв, що існувала ще у 826 році. Та хіба думав він, що у віці 31 року стане ректором Болонського університету.
Справжнє ім’я вченого – Юрій Михайлович Котермак. Народився він у родині бідного галицького солевара в 1450 році. Тоді його рідне місто Дрогобич перебувало в складі Руського воєводства Королівства Польського під керівництвом представників династії Ягеллонів. Однак, Юрій Дрогобич завжди підкреслював своє русинське походження (так в середньовіччі називали українців), а також пишався тим, що володів рутенською, тобто староукраїнською мовою.
Ягеллонський університет, м. Краків
Але найвідоміші праці Юрія Дрогобича – «Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року», «Прогностична оцінка поточного 1483 року», «Трактат з шести розділів про затемнення» 1490 року» та інші, написані латиною. І це природно, оскільки вся наука тоді писалася латиною. В побуті ж Юрій говорив італійською, яку добре знав, а в душі не переставав бути українцем.
Тогочасне місто Дрогобич, як складова польської держави, було частиною європейського простору. Національність не відігравала важливої ролі, проте, мало значення походження: звідки людина, з якої місцевості, підданим якого короля чи монарха була. Шануючи своє українське коріння, Юрій додав прізвище Дрогобич до свого родинного імені Юрій Котермак.
До наукової кар’єри Юрій Дрогобич готувався з дитинства. Підлітком він вчився у монаха Євтимія в приходській школі при церкві Святого Юрія. Тут він навчився читати і писати. Оволодів польською і латинською мовами. Коли помер його батько, майбутньому видатному українцю було 15 років. Спочатку він переїхав до Львова і найнявся на роботу до місцевого купця. Освічений хлопець вів його торговельні справи і заробляв гроші на продовження навчання. А в 1468 році поїхав до Кракова і вступив до Ягелонського університету.
Пам’ятник Юрію Дрогобичу (Котермаку), Львівська обл.
В XV-XVII століттях в Ягелонському університеті, як стверджують польські вчені, освіту отримали понад 1800 українських студентів. А на кафедрах працювало 13 професорів з України.
Валерій Бебик – історик
Краківський університет закінчило чимало українців, тому що частина українських земель знаходилася в окупації. Але вони не припиняли бути українцями. Приміром, Іван Франко. Вільно писав і редагував як головний редактор і німецькі тексти, і польські, і українські. Він вільно володів трьома мовами.
В Кракові Юрій Дрогобич отримав ступінь бакалавра і магістра. Але слава знайде його в Італії, де у 1473 році він вступив до Болонського університету. Тут молодого вченого називають Джордже да Леополі, тобто Юрій зі Львова, або Джордже да Русіа – Юрій з Русі.
Його життя на чужині було не легким. В листі краківському знайомому він писав: «Мені судилося бути бідним, в постійних клопотах. Невеликий заробіток, який отримую кожен день, дістається ціною постійної роботи і величезних зусиль. Багато міг би я осягнути в науці, якби не мав турбуватися про найнеобхідніше». Між тим, незважаючи на фінансові труднощі, а часом бідність і злидні, через три роки він стає доктором філософії і вільних мистецтв з правом викладання в університеті.
Дрогобич вивчав рух світил, займався дослідами у медицині, фізиці, хімії, та інших галузях. Був універсальним енциклопедистом і залишив після себе багато праць документів і трактатів.
У 1478 році, з початком викладання у Болонському університеті астрономії, до обов’язків вченого додалося написання астрологічних прогнозів. До XVIII століття цим мали займатись чи не усі астрономи та астрологи. Складалися прогнози з урахуванням розташування світил. На предмет: чи буде війна, чи трапиться холера, чума, Буде врожайним чи неврожайним рік.
Європою швидко розлетілися чутки про болонського професора, який складав найточніші прогнози. Юрій Дрогобич не лише визначив точні координати міст Варшави, Вільно, Львова, Кафи (Феодосії), але і спрогнозував появу Великої інквізиції, епідемію чуми на півдні Італії, падіння золотоординської влади у Московському князівстві та інші історично значущі події. Кар’єра молодого вченого швидко йшла вгору.
Однак складання прогнозів приносило не лише успіх, а й завдавало багато клопоту. Все написане піддавалося папській цензурі. А те, що не подобалося церкві або зачіпало її авторитет, безжалісно вилучалося.
Згодом дослідники доробку Дрогобича зауважували, якби не робота папських цензорів, наслідки чуми не були б такими катастрофічними. Тоді епідемія в Європі забрала понад 50 тисяч людей. Згодом почалися гоніння на відьом та єретиків. Їх Дрогобич теж передбачив, але ці дані теж були викреслені цензурою. Після цього Дрогобич почав зашифровувати свої прогнози, трансформуючи їх у поетичну форму. Так, як це робив півстоліття потому француз Мішель Нострадамус.
«Чорна смерть» в Європі, Владислав Кіорсак
В 1481 році Юрія Дрогобича обирають ректором Болонського університету. На той час він вже був доктором медицини, Але після того, як його прогноз на 1483 рік знову піддався цензурі, науковець вирішив кинути цю справу. Залишив кафедру в Болоньї і став приватним астрологом для кількох аристократичних родин Італії.
Проте, саме Дрогобичу судилося вплинути на долю ще однієї геніальної людини. З Італії вчений переїхав до Кракова, де став придворним медиком польського короля і почав викладати астрономію в Ягелонському університеті. Саме в цей час він пише всесвітньовідомий трактат про затемнення Місяця і Сонця.
В 1491 році до Ягелонського університету вступив юнак з Торуні – міста, що увійшло до Польщі, а раніше належало Пруссії. Новий учень не виявляв особливого захоплення філософією і медициною, однак, любив математику та астрономію. Звали юнака Микола Коперник. Невдовзі він став улюбленим учнем Юрія Дрогобича. І саме вчитель порадив хлопцю їхати до Болоньї та продовжити там навчання. І хто зна, можливо без лекцій Юрія Дрогобича не було б трактату Коперника «Про обертання небесних сфер».
Кость Бондаренко – публіцист, історик
Те, що деякі речі, які писав Юрій Дрогобич, були використані Коперником в його трактатах про рух небесних світил, це правда. Тобто, Дрогобич був предтечею Коперника. В польській історіографії ім’я Юрія Дрогобича подають саме так. Називають вчителем Коперника. Саме він підготував світогляд людини, яка дуже близько підійшла до нового усвідомлення астрономії і світобудови.
Пішов із життя Юрій Дрогобич у Кракові, в лютому 1494 року. Йому було лише 44 роки, але за цей час він здобув славу середньовікового мислителя, людини, яка передбачила цілу епоху і відкрила зоряне небо нащадкам. Роботи українського вченого, що зберігаються у наукових бібліотеках Франції, Німеччини, Італії, Польщі, відомі в усьому світі. Вони й досі не втрачають своєї актуальності, оскільки пронизані вірою в силу та можливість людського розуму пізнати таємниці світу.
[:]