Російська тоталітарна система в особі ССР ретельно знищувала науку. І сьогодні, в так званий день космонавтики, про це необхідно пригадати. Чому? Тому що якби не український вчений, цього дня точно не було б в календарі.
27 червня 1938 року начальник відділу ракетних літальних систем московського Ракетного науково-дослідного інституту 31-річний українець Сергій Павлович Корольов був заарештований за сумнозвісною 58-ю статтею, як учасник контрреволюційної троцькістської організації, нібито діючої всередині РНДІ, а також за зрив здачі нових зразків озброєння (раніше по «справі РНДІ» піддалися арешту Клейменов, Лангемак, Глушко).
Корольов на допитах був підданий тортурам – йому зламали обидві щелепи, вдаривши Сергія Павловича графином по вилиці. Корольов писав: «Слідчі Шестаков і Биков піддали мене фізичним репресіям і знущанням».
25 вересня 1938 року Корольов був включений в список осіб, які підлягають суду Військової колегії Верховного суду СРСР. Головував на засіданні Військової колегії Верховного суду армвоєнюрист Василь Ульріх, «через руки» якого пройшли десятки тисяч репресованих.
Відмова на суді від вибитих під тортурами «зізнань», зрозуміло, ні на що не вплинула, але підсудному пощастило. У списку Корольов йшов по першій категорії – їх майже всіх засуджували до розстрілу. Було б це на рік раніше, то на цьому для Корольова і скінчилося б все. Але йому “пощастило”, 27 вересня 1938 року Сергій Корольов був засуджений до 10 років ув’язнення і відправлений на Колиму.
Восени 1940 він був переведений в нове місце ув’язнення – московську спецв’язницю НКВД, де під керівництвом О.М. Туполєва, також ув’язненого, брав активну участь у створенні бомбардувальників Пе-2 і Ту-2 і одночасно розробляв проекти керованої аероторпеди і нового варіанту ракетного перехоплювача. Попадання в “шарашку Туполєва” фактично врятувало життя Корольова.
У 1942 році Корольова перевели в інше КБ тюремного типу при Казанському авіазаводі, де велися роботи над ракетними двигунами нових типів з метою застосування їх в авіації. Корольов з властивим йому ентузіазмом віддається цій роботі. Він був звільнений в 1944 році і реабілітований у квітні 1957 року. Але арешт і перебування в ГУЛАГ назавжди заразили Корольова песимістичним ставленням до навколишньої дійсності. За спогадами близьких улюбленою приказкою Сергія Павловича була фраза «шльопнуть без некролога».
В кінцевому рахунку Корольов і загинув передчасно завдяки сталінським катам. Він дуже сильно хворів і страждав від болю. Останньою спробою врятувати великого Корольова стала операція, яку проводив тоді особисто міністр охорони здоров’я СРСР. Під час операції анестезіолог зіткнувся з непередбаченим обставиною – для того щоб дати наркоз, треба було ввести трубку, а оперований ніяк не міг широко відкрити рот. З’ясувалося, що зламані на допиті щелепи пацієнта неправильно зрослися. Операція 1966 року виявилась невдалою і під час неї Сергій Павлович помер.
В результаті передчасна смерть Корольова в 1966 році стала важким ударом для цілої галузі, а його програма запуску космонавтів на місяць була поступово згорнута. Нею банально не було кому займатися. Надалі вся радянська програма освоєння місяця проводилася лише за допомогою безпілотних космічних апаратів.
Але насправді Корольов як конструктор відбувся багато в чому не завдяки, а всупереч радянській владі. Радянська влада його мало не згноїла в таборах. Те, що Корольов вижив – просто випадковість. Склалася обставини трохи інакше, і не було б ніякого польоту Гагаріна. Потрапив би Корольов в інший список і замість польоту Гагаріна ми б мали безіменну могилу колимського ЗК.
Тому, згадуючи завдяки кому був реалізований перший в світі політ людини в космос, політ Юрія Гагаріна по навколоземній орбіті, необхідно усвідомлювати, що це сталося всупереч усім репресіям і терору, які проводила проти своїх громадян радянська влада. Ми ніколи не дізнаємося скільки таких Корольових поховано в загальних могилах ГУЛАГу. Ми ніколи не дізнаємося скільки відкриттів не було зроблено знищеними радянською владою вченими. Ми ніколи не прочитаємо книг, які не встигли написати розстріляні порадами письменники. Але ми повинні про це пам’ятати. Джерело
Березовый сок
