Журналіст і засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов проаналізував угоду Міністерства оборони на послуги організації харчування на 2023 рік військових частин Полтавської, Сумської, Київської, Житомирської, Чернігівської та Черкаської областей на загальну суму 13,16 млрд грн. Автор стверджує, що ціни на основні продукти у 2–3 рази вищі. Наприклад, яйця замовили по 17 грн за штуку, коли у київських магазинах воно коштує 7 грн, картоплю — по 22 грн за кг замість роздрібних 8-9 грн.
Підписуйтесь на нас у telegram
«Такі націнки не тільки по харчуванню. І комплекс питань не обмежується, а чи може міністерство закупати китайські дрончики», — написала того ж дня заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла.
За її словами, Державна аудиторська служба України проводить перевірку Міноборони і за її результатами «очікуємо резонансних висновків».
Також Безугла повідомила, що керівництво Міністерство оборони України викликали до Комітету задля надання пояснень.
Сьогодні надійшла відповідь Міноборни. Там зазначили, що відомості щодо змісту закупівель послуг харчування розповсюджуються «з ознаками навмисних маніпуляцій та вводять в оману».
Відповідь Міноборони.
Міноборони не здійснює закупівлю окремих продуктів, а купує комплексну послугу з забезпечення харчування. Тобто доставку певного комплекту продуктів до військових частин, а в окремих випадках — і приготування їжі.
Предметом закупівлі є вартість добового раціону для військовослужбовця. Він має чіткі критерії щодо калорійності та інших параметрів. Постачальники гарантують забезпечення добового раціону за певну суму.
Минулого року ця сума складала 120 грн. на військовослужбовця за добу. Цього року – 145,8 грн через інфляцію.
З 2016 року харчування військовослужбовців здійснюється на основі каталогу продуктів, який включає понад 400 позицій. Торік ми прийшли до висновку, що більш ефективним рішенням буде забезпечення харчування через закупівлю меню.
Діапазон цін на продукти визначають спеціальні експертні установи, зокрема, Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.
Наприклад, на картоплю встановлено діапазон від 7 до 36 грн. за кілограм, оскільки вона буває різних сортів. Це також один з продуктів, на який спостерігаються істотні сезонні коливання ціни.
Зараз у медіа величезна кількість спотвореної інформації щодо цін.
Саме видання «Дзеркало тижня» через півтори доби після публікації вирізало кілька позицій зі своєї інфографіки, де містилися некоректні порівняння. На жаль, зробило це без пояснень. Розуміння некоректності по інших позиціях також прийде.
Адже порівнюються неспівставні речі.
Ціни за банку чи пляшку фасованої продукції з ціною за кілограм. Ціни за літр з ціною за кілограм. Ціни за вагу нетто з ціною за вагу брутто, та ін.
Те, що в публікації «Дзеркала тижня» було пораховано як 0,2% вартості контракту – це приготування їжі постачальником у кількох військових частинах, де з різних причин готують зовнішні підрядники. А зовсім не доставка продуктів. Це ще одна груба помилка, яка вводить в оману.
Ціна у 17 грн. за одне яйце — звичайна технічна помилка, яку зробив постачальник.
Яйця – єдина категорія з каталогу, яка у додатку до угоди обраховується в штуках. Постачальник вказав ціну не за штуки, а за вагу яєць, коли переносив дані з однієї таблиці, де все було приведено до одиниці виміру на вагу, в іншу таблицю.
Відповідно до нормативів кілограм яєць – це близько двох десятків штук в залежності від гатунку (вага яйця за стандартом повинна складати від 42 г до 60 г). Ціна 170 грн. за кілограм яєць – це 85 грн. за десяток. Що в межах показників інших постачальників та повністю відповідає ринковій ціні.
Помилку компанії з переведенням штук в кілограми помітили наприкінці грудня, як і деякі технічні помилки в інших договорах. Після чого керівник підрозділу був відсторонений.
Станом на зараз по усім контрактам завершуються додаткові внутрішні перевірки, військові частини звіряють з каталогом, виправляються технічні помилки, готуються додаткові угоди щодо постачання у межах доведених параметрів державного бюджету тощо.
Після чого документи будуть зареєстровані у Держказначействі.
Тобто де-юре оприлюдненого у ЗМІ документу ще не існує. Жодної копійки по ньому не витрачено. Заяви, що Міноборони «вкрало» чи «намагалося вкрасти» мільярди – це повна маячня.
Просто хтось дізнався про додаткові перевірки і вирішив розгорнути інформаційну атаку.
