Пам’ятаєте вислів президента Російської Федерації Путіна «зайдите в любой постсоветский военторг, там сейчас можно купить все что угодно». Як з’ясувалось, в українських реаліях ця, здавалося б, маразматична фраза надто наближена до правди.
И если танки, которые обстреливают мирные украинские города на Востоке, в российском «Военторге» не купить, то головные уборы украинских военных с маркировкой «собственность вооруженных сил Украины» в отечественных магазинах приобрести очень легко.
Все началось с обычного заказа на одном из сайтов, который предлагает разнообразие военного снаряжения. Мы хотели приобрести полевую фуражку-мазепинку. А после ее получения начали собственное расследование, которое вывело нас не только на сомнительные закупки в Министерстве обороны, но и на неправомерную деятельность небольшого предприятия «Спец Хаус».
30 июня 2015 года между Минобороны Украины и ООО «Спец Хаус» было заключено 8 договоров на поставку полевых фуражек. Странным кажется уже то, что сведения об этих закупках не отражаются в системе «Prozorro». И если их отсутствие можно списать на пилотный режим работы этой системы в 2015 году (Закон «О публичных закупках» начал действовать только с 1 апреля 2016 года), то неполная информация о поставках заказанного товара, по меньшей мере, удивляют.
Из восьми заключенных договоров, поставки фуражек состоялись только по двум. Но выяснилось, что даже они были выполнены в неполном объеме. 17 августа 2015 года, в воинскую часть в Харькове, завезли 2000 фуражек-мазепинок из 15 000 заказанных.
То есть Договор № 286/3/15/297 был выполнен на 13,3%. Кстати, запомните три последние цифры договора, ведь они еще напомнят о себе.
Между тем, даже после саботажа с поставками согласно первому договору, в военную часть в Киеве, 16 сентября и 21 октября, было поставлено по 3000 тех же фуражек. Хотя на этот раз их должно быть 15 250 единиц. Во всех документах фигурирует фамилия руководителя предприятия Людмилы Антоновны Коваль. Мы пытались связаться с ней, чтобы предоставить слово руководству ООО «Спец-Хаус», однако, по всем указанным телефонным номерам на звонки никто не отвечал. Что опять таки странно для действующего предприятия.
Но более интересным представляется не сам факт отсутствия поставок, а то, что эти недопоставленные для Минобороны фуражки находятся в свободной продаже!
После полученной не без помощи сайта мазепинки, нас не оставляла мысль – это досадная случайность или все же кто-то действительно продает фуражки, которые должны находиться на балансе вооруженных сил Украины? Для этого мы разыскали магазин, в продаже которого есть головные уборы производства ООО «Спец Хаус». Нужно отметить, что находится он на территории института металлофизики имени Курдюмова, на окраине Киева. Никаких вывесок или рекламных бордов о наличии магазина нет. Поэтому было решено посетить торговую точку под видом рядовых покупателей, с прохождением паспортного контроля на проходной института, и снимая происходящее на скрытую камеру.
Товар с маркировкой “Собственность вооруженных сил Украины” продают в розницу! Грубо нарушая законодательство Украины даже тем, что не выдают чек о совершении покупки.
Почему так происходит? Ответ на этот вопрос достаточно банален – финансовая выгода.
Согласно договору, который мы получили в ответ на запрос Министерства обороны Украины, стоимость одной фуражки составляет 34 грн. 15 коп., а в розничной торговле мы ее приобрели за 70 грн. Более того, фуражка заказанная нами на сайте стоила вообще 95 грн., то есть, как минимум, вдвое дороже.
И вот здесь мы просим Вас вспомнить три последние цифры договора поставок. Фуражка-мазепинка, которую мы приобрели непосредственно в магазине, маркирована именно этим номером.
Скорее всего, схема выглядит следующим образом: ООО «Спец-Хаус» производит продукцию по заказу Министерства обороны. После того как продукция произведена, ее часть поставляется заказчику, а другая распродается по завышенной цене, на чем обогащается производитель. Делается это еще и потому, что ресурсы, которые были потрачены ООО для изготовления этих фуражек, никоим образом не компенсируются государством – «нет акта приемки товара – нет денег». А будет ли работать бизнесмен себе в убыток – вопрос риторический.
Однако на этом предприятие госпожи Коваль не остановилось. Фуражка приобретенная нами в интернет-магазине маркирована другим Договором №286/3/15/304. Согласно копиями документов, полученными от Минобороны, поставки по этому договору вообще не производились. То есть, даже если мы предположим, что фуражка приобретенная в магазине – это один из головных уборов, которые забраковали военные, то как объяснить, что в свободной продаже находится мазепинка, поставка которой вообще не производилась? Очевидно, что предприятие решило сбыть военное обмундирование по привлекательной цене.
В конце концов, можно долго спорить порядочно ли продавать бракованные военные фуражки, оправдывая это тем, что бизнесу в Украине сложно выживать. Однако, продажа товара с четкой надписью «Собственность вооруженных сил Украины. Не для продажи» вводит покупателя в заблуждение и является нарушением ст..15-1 Закона Украины «О защите от недобросовестной конкуренции». Ну, а наклейки на самих фуражках, налепленные одна на одну, с различным типом и классом, свидетельствуют о неопределенности из какого именно материала производился товар.
По данным YouControl в течение 2016-2017 годов было открыто 8 исполнительных производств о взыскании задолженности по договорам. Кстати, взыскателем во всех производствах выступает Минобороны, что может свидетельствовать о выявленных ошибках в деятельности ведомства. Мы никоим образом не оправдываем чиновников, ответственных за закупки в Министерстве обороны. Именно они должны следить за репутацией предприятия, у которого заказывают товар, и предусматривать возможный срыв поставок. Ведь именно в 2015 году, вопрос обмундирования украинской армии был одним из самых болезненных.
Поэтому ООО «Спец-Хаус» и его руководству в лице госпожи Коваль, придется столкнуться не только с репутационными и финансовыми рисками, вследствие ненадлежащего исполнения Поставщиком своих обязательств (условия полученного нами образца договора довольно жесткие в таких случаях), но и ответить за нарушение антимонопольного законодательства.
Юридический отдел ОО «Центр медиарасследований «Булава» обратился с соответствующим заявлением в Антимонопольный комитет. Адресовал письма и Министерству обороны, у которых поинтересовался, почему в электронных системах о закупках нет упоминания о проведенных и выигранных ООО «Спец Хаус» тендерах на поставку полевых фуражек.
Мы обращаемся к руководству ООО «Спец Хаус»: мы готовы предоставить Вам возможность высказать свою точку зрения и сообщить о деталях этого дела – свяжитесь с нами любым удобным для Вас способом.
О том, удалось ли нам пообщаться с представителями «Спец Хауса» и о результатах проверок по нашим заявлениям читайте во второй части расследования.
[:ua]І якщо танки, які обстрілюють мирні українські міста на Сході у російському воєнторгу не купити, то головні убори українських військовиків із маркуванням «власність збройних сил України» у вітчизняних магазинах придбати надзвичайно легко.
Все почалось із буденного замовлення на одному з сайтів, що пропонує розмаїття військового спорядження. Ми бажали придбати польовий кашкет-мазепинку. А після його отримання розпочали власне розслідування, яке вивело нас не лише на сумнівні закупівлі у Міністерстві оборони, а й на неправомірну діяльність невеличкого підприємства «Спец Хаус».
30 червня 2015 року між Міноборони України та ТОВ «Спец Хаус» було укладено 8 договорів на постачання польових кашкетів. Дивним видається вже те, що відомості про ці закупівлі не відображаються в системі «Prozorro». І якщо їхню відсутність можна списати на пілотний режим роботи цієї системи у 2015 році (Закон «Про публічні закупівлі» почав діяти лише з 1 квітня 2016 року), то неповна інформація про поставки замовленого товару, щонайменше дивують.
З восьми укладених договорів, поставки кашкетів відбулись лише за двома. Але з’ясувалося, що навіть вони були виконані у неповному обсязі. 17 серпня 2015 року, до військової частини у Харкові, завезли 2000 кашкетів-мазепинок із 15 000 замовлених.
Тобто Договір № 286/3/15/297 був виконаний на 13,3%. До речі, запам’ятайте три останні цифри договору, адже вони ще нагадають про себе.
Тим часом, навіть після саботажу з поставками за першим договором, до військової частини у Києві 16 вересня та 21 жовтня було поставлено по 3000 тих же кашкетів. Хоч на цей раз їх мало бути 15 250 одиниць. У всіх документах фігурує прізвище керівника підприємства Людмили Антонівни Коваль. Ми намагались зв’язатись із нею, аби надати слово керівництву ТОВ «Спец-Хаус», однак, за усіма вказаними телефонними номерами на дзвінки ніхто не відповідав. Що знову ж таки дивно для функціонуючого підприємства.
Та цікавішим видається не сам факт відсутності поставок, а те, що ці недопоставлені для Міноборони кашкети знаходяться у вільному продажу!
Після отриманої за допомогою сайту мазепинки, не полишала думка – це прикра випадковість чи все ж таки хтось дійсно розпродує кашкети, які повинні знаходитись на балансі збройних сил України? Для цього ми розшукали магазин, у продажу якого є головні убори виробництва ТОВ «Спец Хаус». Потрібно зазначити, що знаходиться він на території інституту металофізики імені Курдюмова, на околиці Києва. Жодних вивісок чи рекламних бордів про наявність магазину немає. Тому було вирішено відвідати торгову точку під виглядом пересічних покупців, з проходженням паспортного контролю на прохідній інституту, й фільмуючи усе на приховану камеру.
Товар із маркуванням “Власність збройних сил України” продають у роздріб! Грубо порушуючи законодавство України навіть тим, що не видають чек про здійснення покупки. Чому так відбувається? Відповідь на це запитання досить банальна – фінансова вигода.
Згідно із договором, який ми отримали у відповідб на запит від Міністерства оборони України, вартість одного кашкету становить 34 грн. 15 коп., а в роздрібній торгівлі ми його придбали за 70 грн. Більше того, кашкет замовлений нами на сайті коштував взагалі 95 грн., тобто, як мінімум, вдвічі дорожче.
І ось тут ми просимо Вас пригадати три останні цифри договору поставок. Кашкет-мазепинка, який ми придбали безпосередньо у магазині, маркований саме цим номером.
Найімовірніше, схема виглядає наступним чином: ТОВ «Спец-Хаус» виробляє продукцію на замовлення Міністерства оборони. Після того як продукція вироблена, її частина постачається замовнику, а інша розпродується за завищеною ціною, на чому збагачується виробник. Робиться це ще й тому, що ресурси, які були витрачені товариством для виготовлення цих кашкетів, жодним чином не компенсуються державою – «немає акту приймання товару – немає грошей». А чи працюватиме бізнесмен собі в збиток – питання риторичне.
Однак на цьому підприємство пані Коваль не зупинилось. Кашкет придбаний нами в інтернет-магазині маркований іншим Договором №286/3/15/304. Згідно із копіями документів, отриманими від Міноборони, поставки за цим договором взагалі не відбувались. Тобто, навіть якщо ми припустимо, що кашкет придбаний у магазині – це один з головних уборів, які забракували військові, то як пояснити, що у вільному продажу знаходиться мазепинка, постачання якої взагалі не відбувалось? Очевидним є те, що підприємство вирішило збути військове спорядження за привабливішою ціною.
Зрештою, можна довго сперечатись чи порядно продавати браковані військові кашкети, виправдовуючи це тим, що бізнесу в Україні складно виживати. Однак, продаж товару із чітким надписом «Власність збройних сил України. Не для продажу» вводить покупця в оману та є порушенням ст..15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Ну, а наліпки на самих кашкетах, наклеєні одна на одну, із різним типом та класом, свідчить про невизначеність з якого саме матеріалу вироблявся товар.
За даними YouControl протягом 2016-2017 років було відкрито 8 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості за договорами. До речі, стягувачем у всіх провадженням виступає Міноборони, що може свідчити про виявлені помилки у діяльності відомства. Ми жодним чином не виправдовуємо чиновників, що є відповідальними за закупівлі у Міністерстві оборони. Саме вони повинні слідкувати за репутацією підприємства у якого замовляють товар, та передбачати можливий зрив поставок. Адже саме у 2015 році, питання обмундирування української армії було одним із найболючіших.
Тож ТОВ «Спец-Хаус» та його керівництву в обличчі пані Коваль, доведеться зіштовхнутись не лише із репутаційними та фінансовими втратами, внаслідок неналежного виконання Постачальником своїх зобов’язань (умови отриманого нами зразка договору доволі жорсткі у таких випадках), а ще й відповісти за порушення антимонопольного законодавства.
Юридичний відділ ГО «Центр медіарозслідувань «Булава» звернувся із відповідною заявою до Антимонопольного комітету. Адресував листи і Міністерству оборони у яких поцікавився, чому в електронних системах про закупівлі немає жодної згадки про проведені та виграні ТОВ «Спец Хаус» тендери на поставку польових кашкетів.
Ми звертаємось до керівництва ТОВ «Спец Хаус»: адже готові надати Вам можливість висловити свою точку зору та повідомити про деталі цієї справи – зв’яжіться з нами будь-яким зручним для Вас способом.
Про те, чи вдалось нам поспілкуватись із представниками «Спец Хаусу» та про результати перевірок за нашими заявами читайте вже у другій частині розслідування.
[:]
