Вирок за справою Стуса було скасовано в 1990 році за протестом прокурора Михайла Потебенька вже після його смерті, але ще за часу існування СРСР. Таким чином, осіб, причетних до цієї справи, могли б притягнути до відповідальності ще років 30 тому.
ДБР відкрило кримінальне впровадження щодо вбивства Василя Стуса за заявою вінницького активіста Юрія Павленко, на прізвисько Хорт. Про це активіст повідомив у своїй сторінці на Facebook.
“ДБР відкрило кримінальне провадження щодо вбивства Василя Стуса за моєю заявою від 5.08.2021 про умисне вбивство за попередньою змовою групою осіб (співробітників КДБ, адвоката та суду). Прикметно, що довелося відразу звернутися до суду, аби зобов’язати ДБР виконати вимоги ст. 214 КПК, потім вони “виконували” рішення суду ще півтора місяці аж досьогодні. З усього видно: працюють”, – пише Хорт.
Автор пише, що звернутися до суду вирішив після того, як дізнався, що суддя Петро Фещенко, який виніс останній вирок Стусові поскаржився до Окружного адмінсуду міста Києва, на дії Пенсійного фонду з метою підвищення йому пенсії. Суддя вийшов на пенсію в 1996 році і всі ці роки спокійно проживає в Києві.
“Тепер рух справи в значній мірі залежатиме від сина В. Стуса – Дмитра, він може бути визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні і клопотати в порядку ст. 55-56 КПК України про проведення слідчих дій. У мене як заявника таких можливостей немає”, – зазначає Павленко.
Пункт “в” статті 93, Кримінального кодексу УРСР 1960 року передбачає за цей злочин довічне ув’язнення, тому питання щодо застосування строків давності при призначенні покарання покладаєтсья на суд.
Нагадуємо, що 4 вересня були роковини смерті Василя Стуса. Він помер 36 років тому у концтаборі, відомому як “Перм-36” у Пермській області теперішньої Росії.
На той момент Василь Стус відбував уже другий термін покарання – 10 років примусових робіт і п’ять років заслання, до якого його засудили у 1980 році. 28 серпня 1985 року Стуса вчергове відправили до карцеру за те, що він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування.
Уночі проти 4 вересня, можливо через переохолодження, поет помер. Згідно з офіційним медичним висновком, причина смерті – зупинка серця.
Особисті речі Стуса родині не повернули, а від друзів-дисидентів інформацію про його смерть приховували до жовтня 1985 року.
Поховали поета на табірному цвинтарі у селі Борисово Чусовського району Пермської області. У листопаді 1989 року, Василя Стуса було перепоховано в Києві на Байковому кладовищі.
Підписуйтесь на наш канал telegram
