Вбивць майданівців відпустив суддя Валерій Лашевич

Згідно хронології відтворення подій 18 лютого 2014 року, під час ходи мітингуючих до Верховної Ради, «беркутівцями» та «тітушками» були вбиті та смертельно поранені шестеро майданівців: Кіщук В.Ю. (1956 р.н.), Сердюк І.М. (1969 р.н.), Шаповал С.Б. (1969 р.н.), Корчак А.Б. (1964 р.н.), Дідич С.В. (1969 р.н.,) та Мазур А.А. (1987 р.н.), який згодом помер у лікарні.

Слідством доведено, що одними з перших загиблих в ході драматичних подій 18-20 лютого 2014 року були Сергій Шаповал, Ігор Сердюк та Володимир Кіщук. Усі троє були вбиті пострілами картеччю у голову, зробленими з гладкоствольної зброї.

Тіла загиблих у Будинку офіцерів

Обвинувачується у вбивстві Шаповала, Сердюка та Кіщука харківський «беркутівець»  Олександр Бєлов. 

Ігор Сердюк, Сергій Шаповал, Володимир Кішук

Свого часу заступник начальника першого слідчого відділу Департаменту спеціальних розслідувань Віталій Драгунов розповів ЗМІ, що Олександр Бєлов  – співробітник харківського підрозділу “Беркут”. За ним був закріплений помповик “Форт-500”; що може стріляти травматичними і мисливськими набоями відповідного калібру.

– у закріпленому за Бєловим “Форт-500” було виявлено сліди свинцю, що свідчить про стрільбу мисливськими, бойовими набоями;

– саме мисливською картеччю було вбито Сердюка, Кіщука та Шаповала, який мав ще й поранення у живіт.

Неідентифікований “беркутівець” стріляє у демонстрантів із помповика “Форт”. Київ, лютий 2014 року

Бєлов обвинувачується у вбивстві, щонайменше, трьох осіб у Кріпосному провулку 18 лютого 2014 року. Під час обшуку за місцем проживання Бєлова були вилучені мисливські набої, що може свідчити про вчинення ним злочинів і після подій на Майдані.

«Беркутівцю» Олександру Бєлову інкримінують:

– вбивство 3 осіб (ст. 115 ч.2 Кримінального кодексу України);

– замах на навмисне вбивство більш ніж 20 осіб;

– перевищення влади та службових повноважень (ст. 365 ККУ)

– незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій (ст. 340 ККУ)

Його ж обвинувачують у замаху на вбивство ще понад 20 осіб. Це протестувальники, які також отримали вогнепальні поранення у Кріпосному провулку, але, на щастя, вижили.

Певний час, в ході слідства, Олександр Бєлов перебував у СІЗО, але у 2016 році суддя Валерій Лашевич змінив підозрюваному запобіжний захід, на частковий домашній арешт. Зрештою у вересні 2017 року екс-«беркутівець» Бєлов просто не явився до суду, і зараз перебуває у розшуку.

Як виявилось прізвище судді Валерія Лашевича фігурує у багатьох резонансних судових справах.

Валерій Лашевич

Валерій Лашевич працює суддею з 1996 року. У 1999 -му був обраний безстроково суддею військового суду Центрального регіону України. З 2010 року працює суддею Апеляційного суду міста Києва.

У мережі, зокрема, на сайті ВККС відсутня інформація про те, чи пройшов суддя кваліфікаційне оцінювання. Згідно відомостей порталу “Судово-юридична газета“, Лашевич В.М. в день кваліфікаційного оцінювання перебував на лікарняному.

Професійна діяльність

У лютому 2016 року суддя Лашевич у складі колегії суддів брав участь у розгляді  питання про зміну запобіжного заходу Геннадію Корбану, за результатами якого до Корбана було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Однак, вже у липні 2016 року, розглядаючи цю справу у складі колегії суддів, Лашевич спільно з іншими вирішив застосувати до Геннадія Корбана запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Також за даними веб-сайту Тексти.org.ua, суддя Лашевич був у складі колегії, яка не вчинила дій щодо запобігання втечі командира підрозділу «Беркут» Дмитра Садовника, який підозрюється у вбивстві на Майдані 39 людей.

«Беркутівець» Садовник, підозрюваний у вбивстві 39 учасників Революції Гідності.

До того ж, як повідомив представник «Центру протидії корупції» громадський активіст Віталій Шабунін, 9 березня 2017 року трійка суддів Рибак, Росік і Лашевич, зменшили заставу зі 100-та до 12 млн. грн.. менеджеру одіозного Мартиненка, пану Журилу, якому НАБУ інкримінує збитків на понад 300 мільйонів.

Е-декларація

Відомо, що у грудні 2017 року пан Лашевич отримав 90 133 грн заробітної плати і 13 880 грн пенсії.  А через місяць, 13 січня 2018 року вніс до форми змін відомості,  згідно яких його заробітна плата склала  112 328 гривень. Жодних фінансових вкладень суддя Лашевич не задекларував. Єдине що зазначено в декларації – це невелика квартира у Василькові (48 кв.м) та два недорогих автомобілі  Hyundai Santa Fe 2008рв та Daewoo Lanos 2005 року випуску. Жодних фінансових заощаджень, земельних ділянок чи коштовностей.

Лишається тільки дивуватися, яким чином судді Лашевичу, що відпустив вбивць майданівців, вдається вдавати з себе святошу.

Тим часом ЗМІ, які протягом чотирьох років досліджують тему розстрілів констатують: «У масовому побитті та розстрілах, що привели до смертей мітингувальників, брали участь сотні правоохоронців: бійці внутрішніх військ, “Беркута”, їх керівництво середньої та вищої ланок, водії трьох водометів (один з яких таранив “верхню” барикаду). Але і досі ніхто не покараний. Ніхто з силовиків не ідентифікований (а це особовий склад частин та підрозділів) – як ті, хто безпосередньо бив, так і ті, хто залишалися мовчазними співучасниками».

Свого часу адвокат родин загиблих Євгенія Закревська повідомляла, що суддя Лашевич входив до трійки суддів Апеляційного суду, яким ще 26 вересня, вірогідно, було відомо про зникнення Дмитра Садовника ( 26 вересня він не з’являвся на розгляд апеляції).

Однак цілий тиждень ці судді не застосовували примусовий привід до суду Садовника. Поки 3-го жовтня було констатовано, що обвинувачуваний в убивстві Небесної Сотні утік.

Правозахисники наголошують, через поправку Лозового справу про розстріл людей у центрі Києва 18-22 лютого взагалі можуть закрити. Насамперед тому, що «завдяки» діям суддів провину підозрюваних досі не доведено.