Успішний політ американських астронавтів на Місяць став можливим завдяки українському вченому

Й досі багатьом невідомо, що без українського вченого Юрія Кондратюка підготовка перших космічних польотів була б неможливою. Це людина із загадковою, навіть дещо авантюрною біографією. Людина, довкола якої й досі ведуться суперечки. Ким він був насправді? І якою була його доля?

Споконвіків люди спостерігали за Місяцем – таємничим нічним небесним світилом. Хотіли дізнатись таємницю його походження і яскравості, спостерігали за ним у телескопи. Багато сміливців мріяли долетіти до Місяця, подивитись на його зворотній бік, який не видно з Землі.

Давня людська мрія стала реальністю 21 липня 1969 року, коли екіпаж американського космічного корабля «Аполлон–11» вперше висадився на поверхню Місяця. Ця подія стала новою перемогою і тріумфом в освоєнні космічного простору.

Але й досі багатьом невідомо, що без українського вченого Юрія Кондратюка підготовка перших космічних польотів була б неможливою. Нині його ім’я золотими літерами написано в музеї  НАСА – Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США.

Як же пов’язані між собою політ американського пілотованого космічного корабля «Аполлон-11» та ім’я українця Юрія Кондратюка?  Відповідь на це запитання після успішного завершення космічної експедиції на Місяць дав американський вчений, технічний керівник  НАСА доктор Джордж Майкл Лоу: «Ми знайшли маленьку непримітну книжечку, видану в Росії одразу після революції. Її автор Юрій Кондратюк, розрахував і обґрунтував енергетичну вигідність посадки на Місяць за схемою: політ на орбіту Місяця – старт на Місяць з орбіти – повернення на орбіту і стиковка з основним кораблем – політ на Землю».

Схема, яку оприлюднив доктор Джордж Майкл Лоу, була прорахована українським вченим і викладена в його книзі «Завоювання міжпланетних просторів». Пізніше ця схема отримала назву «Траса Кондратюка».

Безпосередньо з цими розрахунками працював один із керівників  американської космічної програми «Аполлон» Джон Хуболт. Про Кондратюка і його внесок у космічну галузь в журналі «Лайф» він написав так: «Коли на світанку, у березні 1968 року, на мисі Кеннеді, із завмиранням серця я стежив за стартом ракети, що несла корабель «Аполлон» у напрямку Місяця – я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, по якій належало летіти нашим астронавтам».

…Справжнє ім’я Юрія Кондратюка – Олександр Гнатович Шаргей. Це людина із загадковою, навіть дещо авантюрною біографією. Людина, довкола якої й досі ведуться суперечки. Хто ж він був насправді? І якою була його доля?

Майбутній винахідник народився влітку 1897 року в Полтаві. Хлопчик рано залишився без матері. Під час протестів київської інтелігенції проти свавілля влади вона потрапила в царські катівні. Не витримавши там фізичних знущань, вона збожеволіла і решту свого життя провела у лікарні для душевнохворих. Невдовзі помер і батько. Хлопчика виховувала мачуха, яка згодом врятує йому життя.

Захоплюючись теорією міжпланетних польотів, юний Олександр виявив неабиякі здібності. Як свідчать історики, ще у 16-річному віці він написав книжку «Тим, хто буде читати, щоб будувати», в якій опрацював теорію орбітальних польотів.

Кость Бондаренко – публіцист, історик:

На той час він був зовсім молодою людиною з невеликим багажем знань, як і людство, щодо космосу. Він міркував: запускаючи ракету, треба вивести на орбіту того чи іншого небесного тіла штучний супутник. Потім зайняти становище цього супутника і використовувати його як базу. Пілотований космічний апарат можна зі штучного супутника спускати на планету і піднімати з неї. Це і було одним з головних його відкриттів.

Через кілька років вчений зізнався, що на роздуми щодо цієї теорії його надихнув популярний в ті часи роман німецького письменника Бернгарда Келлермана «Тунель», у якому йшлося про спорудження тунелю між Європою і Америкою.

Шаргей загорівся бажанням розробити два фантастичні на той момент проекти: пробивання глибокої шахти, що веде до центру планети, з метою використання тепла її надр і польоту за межі Землі. Тема глибокої шахти невдовзі виявилася безперспективною, а тема міжпланетного польоту вбачалась реальною завдяки можливості теоретичних досліджень.

У 1916 році Олександр Шаргей вступив на механічне відділення до Петроградського політехнічного інституту. Але невдовзі був призваний в армію, і наприкінці 1916 року його відправили на турецький фронт. Під час революційних подій в Росії? Олександра мобілізували у військо Білої армії Денікіна, звідки він дезертирував. Згодом хлопця мобілізували повторно. Вдруге він втік під час переїзду з Києва до Одеси. Без документів, поранений, він опинився у червоноармійському шпиталі в селі Мала Виска (територія нинішньої Кіровоградської області).

Кость Бондаренко – публіцист, історик:

Так сталося, що перебуваючи у білій армії, він опинився в одній палаті з важко пораненим і безнадійно хворим на туберкульоз червоноармійцем Юрієм Кондратюком. Коли Кондратюк помер, мачуха Шаргея, щоб урятувати життя своєму прийомному синові, підкупила лікаря, аби той документи померлого хлопця передав Шаргею. Кондратюка було поховано під прізвищем Шаргей, а справжній Шаргей вижив і, взявши документи свого ворога, решту життя прожив, як Юрій Кондратюк.

Проте, він постійно боявся викриття. У 1922 році Юрій Кондратюк прийняв рішення емігрувати. Вирішив перетнути кордон і оселитися в Копенгагені. Ретельно розрахував, скільки їжі йому треба взяти з собою, перемолов сухарі, висушив яєчний білок. Коли прикордонники знайшли у його речах харчовий порошок, вони вирішили, що перед ними божевільний і відправили його назад. Повертаючись додому, Кондратюк захворів на тиф, але вижив.

У 1925 році він надіслав свої технічні розрахунки до наркомату з військових та морських справ. Вивчивши їх, вчені були спантеличені. Кондратюка запросили працювати до Москви. Але він відмовився, бо боявся розкриття таємниці біографії Олександра Шаргея.

Він поїхав до Сибіру, потім на Кавказ, потім знову повернувся до Сибіру. Всюди працював рядовим механіком і продовжував досліджувати тему космічних польотів.

У 1930 році його заарештували і засудили до трьох років таборів за те, що за його проектом у Новосибірську без жодного цвяха був побудований потужний дерев’яний елеватор. Метал і цвяхи тоді були в дефіциті. Хтось із керівництва вирішив, що цей проект зроблено, аби завдати шкоди державі. Нібито елеватор розвалиться. Проте елеватор простояв понад 80 років.

Достроково із ув’язнення Кондратюку вдалося вийти лише завдяки тому, що у пресі почали з’являтися відомості про нього, як про талановитого конструктора.

Олександр Гнатович оселився у Харкові і розпочав роботу над проектом вітрової електростанції на горі Ай-Петрі в Криму.

Під час однієї з поїздок до Москви, він познайомився із майбутнім конструктором космічних ракет Сергієм Корольовим, який запропонував Кондратюку працювати у нього. Та Кондратюк відмовився. Колишній білогвардієць розумів, що після ретельної перевірки його анкети НКВС йому загрожує… розстріл. Тому він погодився лише переїхати до Москви і займатися науковою роботою.

Під час німецько-радянської війни Юрій Кондратюк вступив до лав народного ополчення, був телефоністом, а в 1942 році… пропав без вісті. Говорили, що бачили Кондратюка у тюремних конструкторських бюро, і що він там загинув. Хтось казав, що він потрапив до німців і працював у конторі Вернера фон Брауна.

Ще одна версія зникнення – нібито після війни він працював в Америці і його знання використовували під час створення космічних програм. Але все це лише здогадки, інсинуації. Біографи кажуть, що 1941 або 1942 рік – кінцева дата його життя. Інших даних про Кондратюка-Шаргея нема. Тільки в 1969 році, коли в американському журналі «Life» з’явилася стаття про винахідника, перший секретар ЦК Компартії України Петро Шелест дав завдання розслідувати справжню біографію українського вченого.

Двогривнева монета, 1997 року

Почали збирати документи і виявилося, що почерки вченого Кондратюка і гімназиста Кондратюка не співпадають, та й гімназист Кондратюк вчився на трійки. Це збило з пантелику біографів. І лише у 1977 році зведена сестра Кондратюка, Ніна Шаргей, розкрила обставини зміни прізвища її братом.

Відтоді ім’я Юрія Кондратюка справедливо повернули в науку. Ним названо один із астероїдів і місячний кратер. Це ім’я носить Полтавський Національний технічний університет, а Федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Кондратюка. Цією нагородою відзначені українські вчені, конструктори, інженери, ветерани ракетно-космічної галузі, зокрема й громадяни США, Китаю, Бразилії, які співпрацюють з Україною за спільними програмами освоєння космічного простору.