Прощання з Отто буде у п`ятницю, 21 жовтня. 10.00 – Отто привезуть додому на проспект Правди, 98. 11.00 – з дому його привезуть до офісу ритуальної служби, що за адресою: вул. Гайдамацька (колишня Волзька), 65. Розташування – біля Байкового цвинтаря.
Підписуйтесь на нас у telegram
Про це повідомляє Кий-інфо з покликанням на журналіста Юрія Бутусова.
Сергій за професією був промисловим альпіністом. Він звик до постійного ризику та до важкої роботи. А в житті він був активним громадянином, який брав участь в усіх націоналістичних та протестних рухах, в усіх революціях, боровся з режимом Януковича. “Бігав” на суди, наприклад, до Сергія Мельничука та інших активістів протестного руху, яким при Януковичі малювали статті.
Сергій був одним з перших учасників “Патріотів України”, добровольцем воював у складі “Азову” у 2014-му звільняв Мар’їнку та Маріуполь. Воював на фронті під час активної фази, потім служив у поліції.
У 2019 році правоохоронці затримали його. Він на камеру погрожував кандидату в президенти Володимиру Зеленському гранатометом.
Відео з погрозами він виклав у Фейсбук, звідки його згодом було видалено.
Під час проведення слідчих дій на камеру Шутьков розповів, що гранатомет привіз із зони АТО і нібито він недіючий. Та додав, що нічого поганого у погрозах кандидату в президенти не вбачає, мовляв, просто підтримував флешмоб бійців «Азову»
Він обрав для служби роту 56-ї мотопіхотної бригади.
“Він без вагань йшов у вогонь, але завжди тверезо мислив, швидко та грамотно діяв. Сама та атака 5 вересня взводу сержанта Ангелуша, яку ми з ним обговорювали, виглядала відчайдушним героїзмом, майже без вогневої підтримки, тактики та підтримки. Тоді із бою не вийшло 15 наших воїнів, повернулось тільки 6, у тому числі Шутьков, і це було дивом, що вони взагалі вдерлися у російську траншею, у це можна було збагнути тільки завдяки відео бою з камери Шутькова та з відео безпілотника противника, який на нещастя та на відміну від нас, керував боєм з дрона”, – пише Юрій Бутусов.
Юрій пише, що у коротку відпустку після пекельного ближнього бою Сергій замість шпиталю… поїхав повоювати з товаришами під Куп’янськ, підірвався там на своїй машині на протитанковій міні, але крім дрібних уламків та швів знову вцілів та збирався повертатись на фронт. У Києві Сергій раптом захворів на коронавірус,а ле 19 жовтня у інфекційній лікарні у Сергія відірвався тромб і він миттєво пішов з життя. Йому було 40 років.
