24 вересня у Німеччині відбулися парламентські вибори, на яких перемогли християнські демократи (ХДС/ХСС), отримавши 33% голосів.
Партию победителей возглавляет действующий канцлер Ангела Меркель, которая останется у власти на 4-й избирательный срок. Рычаги влияния остались в руках ее партии и возглавляемого ею блока. В то же время, СМИ назвали эту победу «провальной». Ведь в центре внимания оказалась новая ультраправая сила «Альтернатива для Германии», которая также вошла в парламент. Издание DW проанализировало , что изменится после этих выборов, и каким образом в Бундестаг прошли правые популисты.
Почему победу партии Меркель считают «провальной»?
Хотя христианские демократы снова обошли всех, победа далась партии Меркель труднее, чем раньше. По мнению DW консерваторы блока «ХДС/ХСС» («Христианско-демократический союз» /«Христианско-социальный союз») получили на выборах один из худших результатов за всю историю своего существования. Например, последний раз меньшую поддержку избирателей партия «Христианско-социальный союз» имела только в 1949 году.
Более всего социологи ошиблись, прогнозируя результаты голосования в Баварии. Ожидалось, что баварские консерваторы здесь наберут 47 процентов голосов.
Кто еще попал в Бундестаг?
Ближайший конкурент «ХДС» – левоцентристская «Социал-демократическая партия Германии», возглавляемая Мартином Шульцем, получила на этот раз только 20,5 процентов голосов избирателей, что для этой фракции тоже является антирекордом. По мнению международных обозревателей, такой результат был легко прогнозируем, ведь «СДПГ» давно далека от уровня, на котором могла конкурировать с правящей партией.
«Свободная демократическая партия», во главе которой стоит молодой лидер Кристиан Линднер, наоборот улучшила свои позиции. В этом году либералы набрали 10,7% голосов и вернулись в парламент, ведь год назад они не сумели пройти пятипроцентный барьер. Еще в Бундестаг попадут «зеленые» (партия «Союз-94» – 8,9% голосов) и «левые» («Левая партия» – 9,2% голосов).
Но настоящим открытием 2017 года стала фракция, которая заняла третье место – «Альтернатива для Германии». Она была основана лишь в 2013 году, но уже уверенно вошла в парламент, набрав 12,5% голосов избирателей. В некоторых регионах, в частности на востоке Германии, она вообще стала второй политической силой. Сегодня ее называют «настоящим победителем выборов».
Что не так с партией «Альтернатива для Германии»?
До выборов правые популисты отметились в СМИ своими ксенофобскими, националистическими и иногда расистскими тезисами относительно беженцев. Результат в 12% для этой политической силы свидетельствует об увеличении правых настроений в Германии.
Петер Матушек, с социологического института Forsa утверждает, что поддержали эту партию лишь те избиратели, которые ранее либо не голосовали вообще, или голосовали за маргинальные правые партии. Также СМИ отмечали, что большое количество избирателей «Альтернативы», это разочарованные сторонники Меркель и христианских демократов.
Успех партии «Альтернатива для Германии» вызвал громкий резонанс и противоречивые комментарии от политической элиты Европы. Европейский комиссар Пьер Московиси назвал победу правоцентристской партии «шоком», но призвал не сравнивать то, что происходит с 1933 годом. А Себастьян Курц, министр иностранных дел Австрии считает, что такие результаты можно было предсказать, и они напрямую связаны с позицией Германии в отношении беженцев.
Что будет после выборов?
По мнению аналитиков, теперь Меркель придется искать союзников по коалиции. Ими не станут ни «Социал-демократическая партия», которая уже сообщила о выходе в оппозицию, ни «Альтернатива для Германии», которую вряд ли пригласят. В то же время либералы – «Свободная демократическая партия», заявили, что уже готовы к переговорам с «Христианско-социальным союзом».
Но создание правящей коалиции может затянуться, ведь 15 сентября выборы должны пройти еще и в земле Нижняя Саксония. А значит, позиции некоторых фракций, еще могут улучшиться.
Между тем силе «Альтернативы для Германии» эксперты предрекают кризис. СМИ уже сообщили о расколе, который состоялся на следующий день после выборов. Её сопредседатель заявила, что выходит из партии, поскольку считает ее популистской, и собирается заниматься «настоящей политикой».
[:ua]Партію переможців очолює діючий канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка залишається при владі на 4-й виборчий термін. Важелі впливу лишилися у її руках та очолюваного нею блоку. Між тим ЗМІ назвали цю перемогу «провальною». Адже в центрі уваги опинилася нова ультраправа сила «Альтернатива для Німеччини», що також увійшла до парламенту. Видання DW проаналізувало , що зміниться після цих виборів, і яким чином до Бундестагу пройшли праві популісти.
Чому перемогу партії Меркель вважають «провальною»
Хоча християнські демократи знову усіх обійшли, перемога далася партії Меркель важче, ніж раніше. На думку DW консерватори блоку «ХДС/ХСС» («Християнсько-демократичний союз» /«Християнсько-соціальний союз») отримали на цих виборах один з найгірших результатів за всю історію свого існування. Приміром, останній раз меншу прихильність виборців партія «Християнсько-соціальний союз» мала лише у 1949 році.
Найбільше соціологи помилились прогнозуючи результати голосування у Баварії. Очікувалось, що тут баварські консерватори наберуть 47 відсотків голосів.
Хто ще потрапив до Бундестагу?
Найближчий конкурент «ХДС» – лівоцентристська «Соціал-демократична партія Німеччини», очолювана Мартином Шульцем, отримала цього разу лише 20,5 відсотків. Що для цієї фракції також є антирекордом. На думку міжнародних оглядачів такий результат теж був легко прогнозований, адже «СДПН» давно віддалилася від того рівня, на якому можна було конкурувати з правлячою партією.
«Вільна демократична партія», на чолі якої стоїть молодий лідер Кристиан Линднер, навпаки покращила свої позиції. Цього року ліберали набрали 10,7% голосів і повернулися до парламенту, адже рік тому не зуміли пройти п’ятивідсотковий бар’єр.
Ще до Бундестагу потраплять «зелені» (партія «Союз-94» – 8,9% голосів), і «ліві» («Ліва партія» – 9,2%).
Але справжнім відкриттям 2017 року стала фракція, що посіла трете місце – «Альтернатива для Німеччини». Вона була заснована лише у 2013 році , але впевнено увійшла до парламенту набравши 12,5% голосів виборців. У деяких регіонах, зокрема на сході Німеччини, вона взагалі стала другою політичною силою, і її називають «справжнім переможцем виборів».
Що не так з партією «Альтернатива для Німеччини»?
До виборів праві популісти часто з’являлися у медіа зі своїми ксенофобськими, націоналістичними та інколи расистськими тезами стосовно біженців. Результат у 12% для цієї партії говорить про збільшення правих настроїв у Німеччині.
Петер Матушек, з соціологічного інституту Forsa стверджує, що підтримали цю партію виборці, які раніше або не голосували взагалі, або голосували за маргінальні праві партії. ЗМІ зазначали, що велика кількість виборців цієї сили, це розчаровані прихильники Меркель та християнських демократів.
Успіх «Альтернатива для Німеччини» викликав гучний резонанс та суперечливі коментарі політичної еліти Європи. Європейський комісар Пьєр Московісі назвав перемогу правоцентристської партії «шоком», але закликав не порівнювати те, що відбувається, з 1933 роком. А Себастьян Курц, міністр закордонних справ Австрії, вважає, що такі результати можна було передбачити, і вони напряму пов’язані з позицією Німеччини, щодо біженців.
Що буде після виборів?
На думку експертів, тепер Меркель доведеться шукати союзників по коаліції. Але ними не стануть ані «Соціал-демократична партія», яка вже повідомила про вихід в опозицію, ані «Альтернатива для Німеччини», яку навряд запросять. Між тим ліберали – «Вільна демократична партія» заявили, що готові до переговорів з «Християнсько-соціальним союзом».
Але створення правлячої коаліції може затягнутись, адже 15 вересня вибори мають пройти ще й у землі Нижня Саксонія, а отже переговорні позиції деяких фракцій можуть покращитись.
Натомість силі «Альтернатива для Німеччини» експерти прогнозують кризу. ЗМІ вже повідомляли про розкол, що відбувся у ній на другий день після виборів. Тоді співголова заявила, що виходить з партії, адже вважає її популістською, і збирається займатися «справжньою політикою».
[:]
