Про це повідомляє kyiinfo з посиланням на он-лайн відео із зали судового засідання.
Сьогодні апеляційний суд м.Одеси у справі Щербича, по ст. 187 виправдали. Це ті самі 300 грн за які давали 7 років з конфіскацією.
По ст 146 – її залишили, хоча строки давності по притягненню за нею минули. Ці обвинувачення ґрунтується виключно на показаннях «потерпілого», які цим же судом були визнані суперечливими.
Суд визнав, що «потерпілий» Щербич змінював показання в судах 1 та 2 інстанцій щодо місця, часу та обставин «злочину».
За ч. 1 ст. 263 ККУ визнали винним. Частину 1 статті 263 лишили не за стартовий пістолет, а за один знайдений, під час обшуку, патрон калібру 5.45.
Що це за справа і хто такий Сергій Щербич?
Мова йде про події квітня 2015 року.
Тоді новообраний депутат однієї з райрад Одещини Сергій Щербич заявив про викрадення невідомими, які вимагали від нього відмовитися від мандату.
Щербич був членом проросійської партії “Родіна”, лідер якої Ігор Марков з 2014 року перебуває за межами України та періодично з’являється на російському телебаченні.
Пізніше Щербич приєднався до політсили мера Одеси Геннадія Труханова “Довіряй ділам” й донедавна значився як помічник депутата Верховної Ради попереднього скликання від групи “Відродження” Олександра Пресмана. Щербичу також часто приписують організацію “тітушок” для Антимайдану.
Також людина з ім’ям Сергій Щербич ще не так давно значилася керівником ЖКГ селища Чорноморське під Одесою.
За версією обвинувачення, 25 квітня 2015 року Стерненко, який тоді був одним з лідерів одеського “Правого сектора”, разом зі своїм товаришем Демчуком телефоном домовилися зустрітися з Щербичем.
Щербич нібито сів у машину до них (а всього машин було дві), де його почали переконувати відмовитися від депутатського мандата. За свідченнями Щербича, в салоні автомобіля його били люди в масках, а особисто Стерненко стріляв у нього з травматичного пістолета.
Далі його привезли в невідоме йому місце, його продовжили бити, затискали палець плоскогубцями і відібрали 300 гривень.
Хоча Сергій Щербич звернувся до поліції одразу й на наступний день, за даними справи, впізнав серед нападників Стерненка та Демчука, однак лише через п’ять місяців їх публічно назвали фігурантами справи, а у Сергія Стерненка пройшов обшук, який виявив стартовий пістолет.
Восени 2015 року Стерненка і Демчука арештовують, але вони виходять під заставу. З 2016 року справу розглядав суд, але самий розгляд проходив дуже повільно – як каже захист, через постійні неявки Шербича. За цей час минув строк давності за статтею обвинувачення про викрадення – 5 років минули у 2020-му.
І от 23 лютого 2021 року зрештою оголосив вирок – Стерненка та Демчука засудили за трьома статтями: розбій, незаконне позбавлення волі і незаконне носіння вогнепальної зброї.
Адвокати говорили, що справу розглядали у неналежному суді і що в ньому є формальні “ляпи” на кшталт того, що потерпілий в один і той же час перебував на лікуванні та на слідчій дії, або ж обшук у квартирі Стерненка без адвоката.
Питання у захисту є і до головної статті про “розбій”, за якою засудили обох. За матеріалами справи, Стерненко і Демчук забрали у Щербича дозвіл на зброю, його сім-картки та близько 300 грн.
“Мушу зазначити, що розбій – це злочин проти власності, і це важливо. Тобто умисел і кожного конкретно, і групи мав бути саме заволодіти майном”, – пише адвокат Стерненка у іншій справі Віталій Коломієць.
“Виходить так, що чотири людини витратили на бензин гривень 500, катаючи якогось сєпара, лише з тією метою, щоб забрати в нього 300 грн”, – додає юрист.
“І ще, якщо “потерпілий” скаржився на викрадення і численні садна на сідницях, то чому п’ять років ховався від суду (поки не минули строки по цій статті про викрадення)?” – запитує Коломієць.
Захист нарікає, що всі його аргументи суддя у підсумку відкинув.
