«Коли на табло висвітилась цифра 226 – в залі на секунду завмерла мертва тиша. Це було настільки несподівано, що навіть ті, хто лобіював прийняття цього законопроекту, перебували в легкому шоці», - розповідає один з депутатів з провладної фракції.
И действительно, принятие в первом чтении законопроекта об изменениях в избирательное законодательство, о рассмотрении которого еще месяц назад никто не мог подумать, произвело впечатление как на коалицию, так и на их коллег из оппозиции.
В частности «четкий мажоритарщик», как он сам себя называет, Олег Барна в комментарии «Кий-Инфо» отметил, что считает такое решение Верховной Рады преступным , и что оно приведет лишь к укреплению олигархата в Украине. Правда сам Олег Степанович «воздержался» при голосовании.
Алена Шкрум из оппозиционной фракции «Батькивщина» удивлена не меньше, чем мажоритарщик Барна и уверена, что причина заключается в том, что депутаты заигрались в политические игры. Депутат уверена, что коалиция хотела показать свою преданность реформам, но просчитались с количеством голосов «за», в результате чего законопроект получил минимально необходимую поддержку для перехода ко второму чтению в парламенте.
А вот один из соавторов «неожиданного законопроекта» Леонид Емец открыто ликовал:. “Ура! Закон об открытых списках принят в первом чтении! Еще не победа, но серьезное движение вперед! Через две недели готовимся ко второму чтению”, – написал он в своем Facebook.
Не менее удовлетворенными выглядели депутаты-еврооптимисты, которые, собственно, и были главными лоббистами законопроекта в парламенте. Поскольку внесение изменений в избирательное законодательство было одним из трех главных требований так называемой «большой политической реформы», начатой еще 17 октября, а законопроект о снятии депутатской неприкосновенности уже направлен на рассмотрение Конституционного суда – отмечать действительно было что.
Сами же украинцы, которые в этот день были в очередной раз собраны на площади Конституции, отнеслись к такому результату с осторожным скептицизмом и отмечали, что удовлетворятся только тогда, когда все их требования будут выполнены. Кстати, отметим, что вчера лидер «Движения новых сил» Михаил Саакашвили к таким требованиям предложил добавить принятие закона об импичменте Президента и объявил о соответствующем марше в поддержку этой инициативы уже в это воскресенье.
Если говорить о сути изменений, которые предусматривает принятый законопроект, то нужно отметить несколько пунктов:
– Во-первых, полностью отменяется «мажоритарка». Если предлагаемые изменения будут окончательно утверждены, то Верховная Рада будет избираться только на пропорциональной основе. Таким образом, авторы законопроекта хотят избавиться от практики скупки голосов в мажоритарных округах.
– Во-вторых, партии, кроме общенационального списка будут подавать региональные списки кандидатов в депутаты. Страну предлагают поделить на 27 региональных округов, соответственно в каждом округе будет свой перечень, в который обязательно нужно будет внести часть депутатов из общенационального списка. Условно говоря, во Львовской области список может состоять из 2 общенациональных кандидатов и 3 представителей Львовщины. Кстати, именно этот пункт является своеобразным компромиссом для мажоритарщиков, ведь в своем регионе они опять же смогут набрать необходимое им количество голосов.
– В-третьих, это требование относительно открытости региональных списков. Если раньше было достаточно указать только первый номер в избирательном списке, то теперь региональный список должен будет включать не менее пяти кандидатов, которые все должны будут указываться в избирательном бюллетене. Это добавляет аргумент противникам таких изменений, ведь избирательный бюллетень может достигать длинны в несколько метров и создавать неудобства избирателям. Или же шрифт будет настолько незаметным, что люди с плохим зрением просто не смогут разглядеть, за кого они голосуют.
– В конце концов, это уменьшение проходного барьера с 5 до 4%. Если партия набрала более 4% голосов избирателей, то она допускается к распределению мандатов. Этим пунктом закладывается возможность для прохода в парламент большего количества политических сил, которые в нынешних условиях пользуются достаточно большой поддержкой среди населения, однако не добирают нескольких десятых процента для возможности быть представленными в Верховной Раде.
Однако все эти изменения воплотятся в жизнь только после принятия законопроекта в целом народными депутатами и подписания его Президентом Украины, что сегодня выглядит скорее фантастикой. Второе чтение закона об изменениях в избирательное законодательство ожидается через 2 недели. За это время депутаты должны внести свои правки и обсудить законопроект в комитетах.
Несмотря на то, что принятие соответствующих изменений в первом чтении стало сенсацией для большинства из тех, кто нажал на зеленую кнопку, его дальнейшее продвижение маловероятно. Законопроект может «захлебнуться» в огромном количестве поправок, которые необходимо будет обсуждать. А согласно украинского права, вносить соответствующие изменения можно не позднее, чем за год до следующих выборов. То есть у парламентариев остается менее 6 месяцев для прохождения всех необходимых процедур, и учитывая приближение зимних каникул, депутатам необходимо изрядно поторопиться.
И если Верховная Рада успеет пройти весь необходимый путь и неожиданно для самих себя же примет изменения к избирательному процессу, закон, скорее всего, останется на столе Президента, фракция которого в немалой степени состоит именно из депутатов мажоритарщиков, которых главе государства не хватит в следующем составе парламента.
[:ua]І справді, прийняття у першому читанні законопроекту про зміни у виборче законодавство, про розгляд якого ще місяць тому ніхто не міг подумати, справило чимале враження як на коаліцію, так і на їхніх колег з опозиції.
Зокрема «чіткий мажоритарник», як він сам себе називає, Олег Барна в коментарі «Кий-Інфо» зазначив, що взагалі вважає це рішення Верховної Ради злочинним та таким, що призведе лише до зміцнення олігархату в Україні; щоправда сам Олег Степанович «утримався» під час голосування.
Альона Шкрум з опозиційної фракції «Батьківщина» була не менш здивованою, аніж мажоритарник Барна та впевнена, що причина полягає в тому, що депутати загрались у політичні ігри. Депутат впевнена, що коаліція хотіла показати свою відданість реформам, але прорахувались із кількістю голосів «за», внаслідок чого законопроект отримав мінімально-необхідну підтримку для переходу до другого читання в парламенті. А ось один із співавторів «несподіваного законопроекту» Леонід Ємець відверто святкував. “Ура! Закон про відкриті списки ухвалено в першому читанні! Ще не перемога, але серйозний рух уперед! За два тижні готуємся до другого читання” – написав він у своєму Facebook.
Не менш задоволеними виглядали депутати-єврооптимісти, які, власне, і були головними лобістами законопроекту у парламенті. Оскільки внесення змін до виборчого законодавства було однією із трьох головних вимог так званої «великої політичної реформи», розпочатої ще 17 жовтня, а законопроект щодо зняття депутатської недоторканності вже направлений на розгляд Конституційного суду. Відзначати справді було що.
Самі ж українці, які в цей день були вкотре зібрані на площі Конституції, поставились до такого результату із обережним скептицизмом та зазначали, що задовільняться лише тоді, коли усі вимоги вулиці будуть виконані. До-речі, зазначимо, що вчора лідер «Руху нових сил» Міхеїль Саакашвілі до таких вимог запропонував додати ухвалення закону про імпічмент Президента і оголосив про відповідний марш на підтримку цієї ініціативи вже в цю неділю.
Якщо говорити про суть змін, які передбачає прийнятий законопроект, то тут потрібно зазначити декілька пунктів:
– По-перше, повністю скасовується «мажоритарна». Якщо пропоновані зміни таки будуть остаточно затверджені, то Верховна Рада обиратиметься лише на пропорційній основі. Таким чином, автори законопроекту хочуть позбутися практики скуповування голосів на мажоритарних округах.
– По-друге, партії, окрім загальнонаціонального списку подаватимуть регіональні списки кандидатів у депутати. Країну пропонують поділити на 27 регіональних округів, відповідно в кожному окрузі буде свій перелік, до якого обов’язково потрібно буде внести частину депутатів із загальнонаціонального списку. Умовно кажучи, у Львівській області список може складатись із 2 загальнонаціональних кандидатів та 3 представників Львівщини. До речі, саме цей пункт є своєрідним компромісом для мажоритарників, адже у своєму регіоні вони знову ж таки зможуть набрати необхідну їм кількість голосів.
– По-третє, це вимога щодо відкритості регіональних списків. Якщо раніше було достатньо вказати лише перший номер у виборчому списку, то тепер регіональний список повинен буде включати не менше 5 кандидатів, які усі повинні будуть зазначатись у виборчому бюлетені. Це додає аргумент противникам таких змін, адже виборчий бюлетень може сягати кількаметрової довжини, що створюватиме незручності виборцю, або ж шрифт буде настільки непримітним, що люди із поганим зором просто не зможуть розгледіти за кого вони голосують.
– Зрештою, це зменшення прохідного бар’єру з 5 до 4%. Якщо партія набрала більше 4% голосів виборців, то вона допускається до розподілу мандатів. Цим пунктом закладається можливість для потрапляння до парламенту більшої кількості політичних сил, які в теперішніх умовах користуються достатньо великою підтримкою серед населення, однак не добирають декількох десятих відсотка для можливості бути представленими у Верховній раді.
Однак всі ці зміни втіляться у реальність лише після прийняття законопроекту в цілому народними депутатами та підписанням його президентом України, що наразі видається швидше фантастикою. Друге читання щодо змін у виборче законодавство очікується за 2 тижні. За цей час депутати повинні внести свої правки та обговорити законопроект в комітетах.
Зважаючи на те, що прийняття відповідних змін у першому читанні стало сенсацію для більшості з тих, хто натиснув на зелену кнопку, його подальше просування малоймовірне. Законопроект може «захлинутись» від величезної кількості правок, які необхідно буде обговорювати, а згідно українського права, вносити відповідні зміни можна не пізніше аніж за рік до наступних виборів. Тобто у парламентарів залишається менше 6 місяців для проходження усіх необхідних процедур, а, зважаючи на наближення зимових канікул, депутатам необхідно неабияк поквапитись.
Та навіть якщо Верховна Рада встигне пройти весь необхідний шлях та несподівано для самих себе таки ухвалить зміни до виборчого процесу, закон, швидше за все, затримається на столі Президента, фракція якого чималою мірою складається саме із депутатів мажоритарників, яких голові держави не вистачатиме у наступному складі парламенту.
[:]
