Розстріл в Керчі. Позиції психологів та “рускій мір”

Російські засоби масової інформації продовжують шукати в Керченському розстрілі вину України.

До 13.00, 17 жовтня мало не вся інтернет мережа буквально кипіла повідомленнями з Керчі, де в коледжі юнак вбив 20 осіб (станом на ранок 18.10.2018) і поранив до 50 учнів. Російські ЗМІ смакували новиною, ряд заголовків (“Теракт як в Беслані”) натякав на початок штурму Путіним України. Щоправда, початок відбувся як мінімум в 2014-му, але не в тому суть. Зрозуміло, що Російським медіа було потрібно підхоплювати події в розрізі “укропи напали на Крим”, а раптом би дійсно вгадали плани своїх вождів. Втім в цьому крапку ставити ще зарано. Незважаючи на те, що  в  телесюжеті Al Jazeera помилково замість підозрюваного Рослякова  вбивцею назвали Аксьонова, він сам поки сіє зерно сумніву щодо організації кривавого інциденту:

 

“Студент Керченского политехнического колледжа Владислав Росляков, подозреваемый в массовом убийстве в учебном заведении, не мог организовать нападение в одиночку. Такое мнение высказал глава Крыма Сергей Аксенов.

«Задача [следствия] — установить, кто его готовил к этому преступлению. Здесь он действовал один. Это понятно, установлено. Но подготовительные мероприятия, на мой взгляд и взгляд коллег, в одиночку этот негодяй осуществить не мог», — сказал Аксенов.”, – передає видання Meduza.

Наші журналісти запитали в психологів, що могло спонукати підлітка до таких дій.

“Якось дуже складно коментувати це, важко робити висновки, не бачачи повної картини. Очевидно, що це не спонтанний вчинок, а запланований. Хлопець готувався, купуючи заздалегідь зброю, обираючи час (для масовості) і можливо, підготувавшись інформаційно. Є багато випадків подібних ситуацій із підлітками 14-20 років, які розстрілювали учнів і закінчували життя самогубством, деякі навіть екранізувались.  Безперечно, психічно здорова людина такого вчинити не зможе. Про яку саме психопатологію може йтись, важко визначити без аналізу цього хлопця, тому психіатрична експертиза має все показати. Але з іншої сторони, місяць тому він отримував дозвіл на зброю, що саме собою передбачає заключення психіатра. Хіба просто ця довідка була зроблена як і в нас на водійські права. Тоді страшно, скільки людей із психічними захворюваннями можуть мати зброю і вільно пересуватись вулицями. Ще одна із причин може бути тривале знущання над ним, говорю про булінг, психологічне насилля в школі, знущання. Він був відмінник, зазвичай над такими і знущаються. Ймовірне і психологічне насилля у сім’ї, авторитарні батьки. Як наслідок, порушення психічної діяльності, психоз, через порушення емоційного стану, депресивність, подавлення агресії. Згадайте той нещодавній випадок із учнем і вчителькою інформатики (напав ножицями через погані оцінки). Можливий варіант навіть прихованого епілептичного психозу. Ще одна із причин масового вбивства може бути бажання “стати відомим” чи увійти в історію.”, – Олена Солоненко, практикуючий психолог.

 Доволі часто особи, які поводять себе досить скромно і тихо, в глибині душі мають сильні переживання. А потім ми дивуємось, чому це людина покінчила життям чи стала наркоманом. Психологічні проблеми часто є прихованими. Особливо, якщо подібних агресивних випадів раніше не було, в нас це викликає шок. Але у психологічному портреті зловмисника ми бачимо певні важливі нюанси: він фактично не мав друзів та покінчив життям після злочину. А отже, мова йде швидше про труднощі встановлення контакту з оточуючими та накопичену агресію. Не виключено, що сама проблеми криється в сім’ї чи інших питаннях (нереалізованості, любовній драмі, розчаруванні в людях тощо). А «відігрався» хлопець на учнях та працівниках коледжу. На жаль, саме на юнацькі роки припадає більшість первинних епізодів психозів. А саме у віці 16-30 років. Тому не виключено, що це саме той випадок. Звісно, жодних висновків заочно робити не можна, але варто розуміти, що така реакція є неадекватною. Адже психічно здорова людина відрізняється від нездорової саме вмінням керувати власними емоціями.”, – психолог Юлія Коротніцька.

В школі Колумбайна у 1999 році один з учнів вчинив подібну розправу. Сценарій “скопіював” керченський Росляков. А саме: закласти вибухівку в кухонному приміщені, привести її в дію, розпочати стрілянину, накласти на себе руки. Навіть одяг в обох дуже схожий: світла футболка, чорні штани, високі черевики. В будь-якому випадку, батькам та шкільним психологам потрібно бути уважнішими. Адже часто, із дивних причин,  підлітки накладають на себе руки, в інших випадках трагедія може бути значно масштабнішою. 

  Михайло Рюхов