У вересні, у ТЦ Глобус, на Майдані Незалежності, відбувся перший перформанс з розпису. До створення арт-об’єктів долучилися відомі майстрині, які допомагають фронту звичними для себе засобами - пензлем і фарбами. Вони впевнені, що важливо творити красу, попри ніби нетворчий час війни. А гільзи та контейнери відстріляні по рашистах нам передають захисники, які боронять спокій на найбільш доленосних напрямах. Одними з перших були розписані артилерійські гільзи та тубуси від РПГ, використані при обороні Київщини навесні 2022.
Підписуйтесь на нас у telegram
Інформаційне агентство “Кий-Інформ” разом з просвітницьким, волонтерським проєктом UA.Haritage започаткували серію благодійних заходів з розпису відстріляних гільз та контейнерів до легендарної британської гаубиці М777.
Мета – зібрати кошти для колег, які з перших днів війни вступили до лав Збройних Сил України, і нині на передовій. Сьогодні мова про тих, хто допомагає перетворити мілітаріштукенції на арт-об’єкти від яких не відвести очей.
Валентина Наготнюк, з міста Ірпінь, малює сама та навчає “петриківці” інших. Майстриня створила арт- об’єкт “Сучасність”, розписавши тубус відстріляного РПГ за допомогою поєднання відтінків воєнних одностроїв та яскравого рожевого.
– Життя продовжується, та не забуваймо , що триває кривава війна, – каже вона.
Валентина опанувала так званий “київський розпис”. Брала участь у численних всеукраїнських виставках, серед яких “Квітковий фонтан” та “Жива скарбниця київського розпису. Сучасні тенденції”.
Тетяна Золотухіна приєдналась до нашого волонтерського перформансу “Синергія мистецтв: сила в єдності” з ідеєю створити енергетично потужний арт-об’єкт. На тубусі, який вона прикрасила кетягами калини та химерними квітами у стилістиці “петриківки” є пам’ятний надпис захисників Копиліва, на Київщині.
Тетяна учасниця історичного комікс-проєкту “Мальована стрічка”, на замовлення Київського державного музею Кавалерідзе. Є учасницею мистецького рекорду України та світового рекорду. Переможницею міжнародних та всеукраїнських конкурсів, виставок та арт-фестивалів.
У творчості обрала напрямок “психологічний фентезі”.
На рахунку Тетяни кілька персональних виставок:
2018 «Сни про щось більше». За підтримки Міжнародної езотеричної асоціації Мілар.
2019 – персональна виставка у Національному музеї Київська Фортеця.
2020 – «Найдовша ніч позаду». Національний музей-заповідник Софіївський Собор.
Ірина Лисаченко майстер- декоратор. У грудні 2021 року стала володаркою гран-прі на фестивалі народних майстрів “Софіївські дзвони”, а у червні 2022 відбулась її персональна виставка у Dorf Gülz (Німеччина).
Пані Ірина професійно володіє технікою розпису тканини олійними фарбами “фунтик”, декорує деревину та скло (вітражний розпис). Основи орнаментальних композицій та інші тонкощі пізнала на курсах іконопису.
Майстриня опанувала курс “київський розпис” і є учасницею численних колективних виставок.
Розпис, яким прикрашений тубус відстріляного РПГ вона назвала “Квіти Перемоги”.
– Ми переможемо, каже Ірина. Яскраво забуяє наша земля, загоючи біль квітами.
Тетяна Добровольська віртуозно володіє петриківським розписом і створює розкішні композиції у стилі український модерн.
А тубус пані Тетяна прикрасила петриківським розписом “Відродження”.
– Перемога над мороком невідворотня. Мілітаріштукенцію, яка допомагала на передовій “мінусувати” російського окупанта, я розписала розкішними квітами і півниками. В Україні їх ще називають будисвіти. Нехай вони розбудять сонце Перемоги. А кетяги червоної калини – це любов, що сильніша за біль і найчорніші згарища, – каже пані Тетяна.
Яна Власенко-Бернацька – художниця, народна майстриня Самчиківського розпису, викладач, волонтер.
Закінчила Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Бойчука, з відзнакою. Вивчала курс українського народного ткацтва під керівництвом Людмили Жоголь.
Опановувала тонкощі самчиківського розпису під керівництвом Віктора Раковського. Брала участь у розписі арт-об’єктів села Самчики та створила декілька власних муралів у техніці Самчиківського розпису у Києві.
Її роботи прикрашають колекції в Україні та за кордоном, і саме вона створила найбільшу Самчиківську мозаїку, 5/7 метрів, що постійно експонується у парку біля отелю «Русь».
Наразі Яна Власенко- Бернацька педагог-організатор у Київській початковій школі 332. Там діє заснований нею етнографічний музей “Світлиця”, де постійно експонує власну колекцію предметів побуту.
Пані Яна проводить багато майстер-класів для діток з особливими освітніми потребами за власними, авторськими методиками. Пару років тому майстриня отримала Сертифікат з реєстрацією РЕКОРДУ найдовшого Самчиківського розпису. Рекорд зареєстрований у Національному реєстрі рекордів України.
Для нашої благодійної ініціативи Яна Власенко- Бернацька створила три арт-об’єкти, розписавши контейнери до М 777 у стилістиці кримськотатарського та самчиківсткого розписів. Промовистою стала і оздоблена нею гільза.
Ангеліна Пан – народна майстриня України, членкиня міжнародної організації IOV, керівник народної аматорської студії декоративно-прикладного мистецтва “Сучасна традиційність”. А ще вона художній керівник Культурно-мистецького центру Дарницького району Києва.
Пані Ангеліна розробила власний авторський курс зістарювання дерев’яних поверхонь, розписує тканини олійними фарбами у техніці “фунтик”, декорує одяг та аксесуари. Чимало її яскравих робіт створені саме за допомогою Самчиківського та “київського” розписів.
Майстриня зневажає стереотипи, натомість, поважає креативність та сміливість.
Її гільза розписана у стилі модерн, а тубус М777 прикрашає Яворівський розпис.
Наталія Бойко послуговується власною авторською технікою. Розписану гільзу вона назвала «Трава скроплена кров’ю».
Задум закласти в арт-об’єкт потужні сенси виник під впливом пісні “Україну не зламати!” авторки та виконавиці Катерини Гудим.
Життєдайні стебла й пелюстки небаченої квітки, що розквітла серед трави скропленої кров’ю українських героїв, символізує перемогу життя над смертю. Сфери, що відлітають у вирій – це душі-всесвіти тих, хто віддав найцінніше у вирішальній битві за незалежність. Натомість з пам’яті про кожного з них проростають нові життя і нові герої. Так було і так буде.
Любов Березій – мама двох чудових діток, дипломована майстриня декоративних розписів та вчитель образотворчого мистецтва.
Володарка премії гран-прі Міжнародного конкурсу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва “Віра. Надія. Любов”. Любов Березій є лавреаткою численних всеукраїнських конкурсів декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва. Рік тому виборола 1 місце у номінації “Живопис”, у художньому конкурсі Golden time talent, та стала дійсним сертифікованим майстром.
Народилась майстриня у місті Кам’янка, Черкаської області. За рік до війни відбулась її перша персональна виставка.
Олена Іващенко з дитинства захоплювалась мистецтвом та рукоділлям. Поклик до творчості та пошук нового допомогли їй досконало оволодіти самчиківським та петриківським декоративними розписами. А також декоративними техніками: фунтик, декупаж, скрапбукінг, топіарій.
Виготовлення біжутерії, живопис вовною, сухе валяння, вишивка, в’язання, ткацтво, шиття – це теж її стихії.
Вона учасниця численних міських, всеукраїнських, міжнародних ініціатив, пов’язаних з популяризацією та промоцією українських декоративних розписів.
Оксана Кравченко. Професійна керамістка і фотограф. З початком повномасштабного вторгнення лишилась у столиці.
Задум розписати гільзу надавши їй образу потужної відьми, прийшов з піснею «Враже».
Пісня-заклинання «…буде тобі враже так, як відьма скаже» нині є знаковою для кожного. Розписуючи гільзу відпрацьованого по рашистах артснаряду Оксана думала про міць, магнетизм та незламність українського жіноцтва. Воно відає, що треба робити і чим замовляти, аби твій ворог згинув. АРТоб’єкт «Відьма» є віщуном скону ворогів нашого народу та держави.
Образ справедливої української відунки авторка підсилила трипільськими знаками на скронях. Маркування на снаряді доповнило лик, нагадуючи сакральні татуювання, якими відуни здавна вкривали свої обличчя і тіла.
Тубус від М 777 під назвою “Слава Україні”, це арт-об’єкт авторства народної майстрині Світлани Філаткіної. Вона одна з небагатьох, хто відроджує в Україні традиційний Слобожанський розпис.
Придбавши цей лот ви стаєте власником унікального арт-о’бєкту, адже у 20 столітті секрети слобожанського розпису були втрачені. Лише за незалежної України поодинокі майстри змогли відродити техніку малювання пальцями. Такою технікою, оздоблюючи переважно скрині, послуговувались мешканці слобідської України – нинішньої Сумської, Харківської та Луганської областей.
Малюнок огорнув тубус наче урочиста хустка. Найпримітнішим елементом композиції є центральний хрест, утворений чотирма тризубами.
Художниця-символіст Олена Смаль розписала тубус М777 у стилістиці імпресіонізму Вінсента ван Гога, назвавши композицію «Український хліб 2022». Від українського хліба залежить доля багатьох народів світу. Олена створювала артоб’єкт під впливом подій воєнного літа, коли із заблокованих росією українських портів вийшов перший караван із стратегічним українським зерном. Майстриня вважає мистецтво своїм другим життям. «Хто мій учитель? – Природа! Що мене надихає? – Музика! Що я хочу передати світу через мої картини? – Любов, гармонію, добро, пізнання Істини, щастя Творення!» – так говорить про себе мисткиня. Олена учасниця численних Міжнародних та Українських виставок живопису в художніх галереях і музеях України, країн Європи та Америки. Лавреатка міжнародних конкурсів, брала участь в арт-резиденції і виставці, яка була проведена паралельно з 57-ї та 58-ї бієнале у Венеції, арт-резиденціях багатьох країн Європи, зокрема, при музеї Енді Уорхола, музеї Української Культури та картинної галереї Дезидерія Мілли (Словаччина).
Серед творчих орієнтирів – Марчук і Кононенко, Реріх і Шагал, Єрделі і Глущенко. Художниця експериментує з технікою і стилями написання картин, її роботи яскраві та сповнені глибокого змісту, вони говорять про оманливість видимого, про його приховану таємничість, яку ми зазвичай не помічаємо. Картини Олени Смаль знаходяться у приватних колекціях України, Америки та країн Європи. З 2017 і до сьогодні вона учасниця арт-резиденцій у Польщі, галереї “Art Studio Space Larkina Loreta” в Сан-Марко, Чорногорії, Греції, Чехії. Персональні виставки: 2018 р. Грані життя (Київ); 2019 р. INSHE ZHITTIA» — «INSHE ART — FOUR SEASONS (Київ); 2019 р. Mysticism of summer (Київ); 2021 р. INSHE ART – Україна 2021 (Київ)
16 листопада розписані гільзи та тубуси М777 ми представимо на виставці у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), а 11 грудня там відбудеться благодійний аукціон, який допоможе зібрати для наших захисників необхідні кошти. Долучитися може кожен бажаючий.
