Родинна війна: вінничани опублікували фільм про отамана УНР та сучасну війну на Сході України

Про це повідомляє один зі спікерів фільму, громадський активіст, депутат 7-го скликання Вінницької обласної ради Володимир Барцьось: "З радістю інформую товариство - опубліковано перший фільм-передача про повстанського отамана і полковника УНР, розвідника, партизана, генерала-хорунжого УПА Івана Трейка і його героїчну дружину Марусю Трейко-Бесарабенко!".

Проєкт “Покоління. Паралелі” – це телепрограма про боротьбу українців, зокрема, героїв з Вінниччини за незалежність України. “Ми розповідаємо, як це було 100 років тому за часів Визвольних змагань 1917-1921 років, понад 70 років тому в період розгортання УПА і показуємо боротьбу на сучасній російсько-українській війні“, — авторка проєкту Віта Приймак.

Розширена довідка: Іван Демидович Трейко (17 квітня 1898, за новим стилем 29 квітня – 18 липня 1945 рр.), народився в с. Старостинці Погребищенського р-ну Вінниччини. Український військовий діяч УНР з 1918 р., воював як повстанський отаман за самостійну і соборну Україну проти денікінців з 1919 р., проти московсько-більшовицьких окупантів до 1925 року на території Сквирщини, Таращанщини, Білоцерківщини, Вінниччини, Житомирщини.

Під час організації Другого Зимового походу 1921 року очолював загін, який планувалось розгорнути в дивізію. З 1922 р., разом з ядром свого загону, перебував на Рівненщині, здійснював на територію окупованої більшовиками України постійні повстансько-диверсійні рейди, був неодноразово поранений. Дружина Трейка – Марія Бессарабенко у 1925 р. за участь в українському повстанському русі була розстріляна совєтською владою.

1927 року в с. Самостріли на Рівненщині агентом ГПУ було здійснено терористичний замах на Трейка, який отримав важке поранення і вижив. Служив у розвідці Армії УНР, згодом учасник гетьманського руху в еміґрації. З 1941 року член штабу Поліської Січі, з 1943 року перейшов з родиною в УПА. Очолював вишколи СБ ОУН і розвідників УПА, командир розвідки округ ВО “Тютюнник”, ВО “Заграва”, з’єднання груп “44” Української Повстанської Армії. Мав особистий кінний почет, який очолював “Боєвий”.

За інформацією чекістів: писав спогади про війну з більшовиками і мав сина, який воював в лавах УПА. 18 липня 1945 року загинув у бою з відділом НКВС в Майданському лісі, між Сторожевим і Городницею.

8 жовтня 1945 року рішенням УГВР Івану Трейку присвоєно військове звання Генерала-хорунжого УПА посмертно.

Вперше на офіційному рівні Івана Трейка було вшановано у 2020 році – встановлено меморіальну дошку в с. Старостинці Погребищенського р-ну Вінниччини (офіційно відкрита 24.08.2020 року в рідному селі отамана); пам’ятний знак на місці загибелі Івана Трейка між Городницею і Сторожевим на межі Житомирської і Рівненської областей (відкритий 18.07.2020 року).