В селі Яновце на Пряшівщині досліджуючи поселення кельтів латенської культури виявили цінні артефакти.
Словацький археолог Марія Худакова відзначає, що це поселення відоме з 19 століття, але досі не велося систематичних досліджень. Чимало пам’яток цього періоду виявлено як у східній частині Словаччини, так і на Закарпатті. – повідомляє РБК.
«Знайдено понад 800 об’єктів з різних періодів. Більшість знахідок датуються періодом Латен. В основному це кельтські монети, бронзові пряжки та інші частини одягу, вироби з глини – кераміка, скляні намистини та браслети», – зазначила Худакова.
За її словами, найзначнішою знахідкою є бронзова статуетка із зображенням оголеного чоловіка. На шиї якого видно типову прикрасу того періоду – хустку. Знахідка виняткова своїм реалістичним зображенням людини та золотими очима, – розповіла археолог.
Латенська культура Закарпаття ІІІ-І ст. до н.е. становила важливу сполучну ланку між кельтами Центральної Європи й давнім населенням, яке проживало на північ і схід від Карпат.
Латенску культуру Верхнього Потисся пов’язують із племінним угрупованням анартів, частину якого займала територію сучасної Закарпатської області України. У літературі існують згадки про приблизно 40 поселень латенскої культури на Закарпатті.
Кельтське селище (опідум) розташоване на північно-західній околиці сучасного міста Мукачеве, на схилах двох невисоких гір – Галіш та Ловачка. Тут знайдені сиродутні залізоплавильні горни, поруч з якими – багато шлаків і залишків деревного вугілля. У опідумі окрім зброї виробляли також срібні монети, фібули, ювелірні прикраси.
Найбільшим з кельтських металургійних центрів Закарпаття є опідум на околиці сучасного села Нове Клинове, Виноградівського району, розташоване на відстані близько 30 км від опідума Галіш-Ловачка. Тут знайдені майже 150 залізоплавильних горнів, розташованих «гніздами» по 40-50 штук.
