Кожна українська символіка повинна повернутись додому. Тому Прапорам з Херсона, Мелітополя, Каховки, Маріуполя, Донецька, Луганська, Сімферополя і Севастополя - приготуватись!
Підписуйтесь на нас у telegram
Про це повідомляє Кий-інфо з покликанням на історію мешканки з Білої Церкви.
– Нате, це з Бородянки! – чоловік невизначеного віку, але дуже бадьорий поклав на стійку охорони виконкому пакунок.Всі присутні підняли брови, запитально дивлячись на нього. Бородянка вже понад місяць була деокупована, тож що такого цікавого можна було привезти звідти, ніхто не розумів.
– Ми звідси, з Білої Церкви їздимо туди. Допомагаємо розбирати завали обстріляних будинків. Під одним таким завалом я його і знайшов. А куди віддавати не знайшов, бо там же зараз суматоха повна. То я вирішив вам. Розберетеся.
У пакеті виднівся наш синьо-жовтий стяг, великого розміру 6*3. Що робив під завалами житлового будинку? Не відомо. Мер вирішив завезти у Бородянку.
До цього стяг висів на флагштоку на центральній площі Бородянки. Недалеко від погруддя Кобзаря, з простреленою головою. Обличчя Тараса було завжди повернуте до прапора України, яку так любив пророк і за яку йому краялося серце. Коли почалися обстріли, ніхто з росіян в центр не потикався. Як сказали люди, що жили поруч, 2 березня він ще був на флагштоці. Потім мешканцям довелося лишати домівки, бо обстріли були жахаючі.
За тиждень прапора вже не було.
“Саме там, декілька тижнів чи місяців потому, розбираючи ці завали, і знайшов його білоцерківський волонтер, і привіз у Білу Церкву, а Біла Церква повернула його згодом у Бородянку”.
