Протести під Радою. Що потрібно знати

У центрі Києва вже четвертий день тривають мітинги. Найголовніші подробиці протестних акцій у нашому матеріалі.

Люди вийшли під Верховну Раду 17 жовтня. Поліція стягнула вражаючу кількість правоохоронців у центр міста.

Скільки людей прийшло на мітинг?

В перший день, за даними Національної поліції у мітингу під Верховною Радою взяло учать близько 4,5 тис.осіб. Ввечері дехто з мітингувальників вирішив залишитися на ніч. На проїзній частині вулиці Грушевського протестуючі встановили 10 великих армійських наметів. Наступні дні запал сучасників почав вщухати. Приміром, вранці 18 жовтня участь у акції взяло лише 500 осіб, а 19 жовтня прес-служба Національної поліції повідомляла про 700 учасників.

ЗМІ зазначають, що публіка була строката: мітингували, пенсіонери студенти, Дехто розповідав, що їх привезли до Києва організованими групами на автобусах з різних міст.

Чого хочуть мітингувальники?

Головна мета акції – це політреформа. З боку активістів до Верховної Ради та Президента наразі висунуто три вимоги: зняття депутатської недоторканості, створення антикорупційного суду та створення в країні пропорційної виборчої системи за відкритими списками політичних партій. Для того, щоб ці зміни відбулися, Верховній Раді треба ухвалити низку законів.

Окрім цих вимог, ще є декілька гучних заяв, від організаторів мітингу. Наприклад, Міхеіл Саакашвілі закликав учасників акції вимагати відставку Петра Порошенко, якщо влада проігнорує вимоги протестувальників.

Хто організував мітинг?

Першим про намір організувати протестну акцію 17 жовтня заявив Міхеіл Саакашвілі у вересні, коли повернувся до України.

Пізніше акцію підтримали ще деякі громадські організації та політичні партії, зокрема «Батьківщина» Юлії Тимошенко, «Самопоміч», «Демократичний альянс», «Свобода», «Хвиля» Віктора Чумака та «Європейська партія», а також депутати з групи єврооптимістів Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та Світлана Заліщук.

Як реагує офіційна влада на протести?

17 жовтня мітинг охороняли за офіційними даними близько 3,5 тисяч нацгвардійців та поліцейських, а другого дня – 3 тисячі. Враховуючі, що кількість протестувальників біля Верховної Ради не перевищувала 4,5 тисяч, а інколи на території протестів залишалося взагалі до 400 осіб, такі запобіжні заходи, як мінімум дивували…

Цими днями стало відомо, що Президент України Петро Порошенко посилив охорону власного маєтку. Його ділянку у Києві огородили колючим дротом, зрізали дерева по периметру. Журналісти бачили на території президентського маєтку людей в камуфляжі.

Фото: Схеми

Чи були якісь сутички?

Так, без них не обійшлося. У перший день, коли люди почали розходитися і залишилося близько 1000 осіб, протестувальники спробував прорватися до адміністрації Президента. Їх затримали правоохоронці, через що виникла штовханина та бійка: декількох поранених та постраждалих внаслідок застосування сльозогінного газу забрала швидка.

Пізніше МВС опублікувала фотографію поліцейського, який постраждав під час бійки 17 жовтня. Також активісти «атакували» депутата від партії БПП Олега Барну, проте правоохоронці змогли цьому завадити. Другого дня колона мітингувальників спробувала пройти вулицями Києва з щитами, які раніше відібрала у правоохоронців. 11 протестуючих затримали, проте вже у четвер їх відпустили.

Чи виконає влада вимоги протестуючих?

Найголовнішу та першу вимогу організаторів акції, зняття депутатської недоторканності, вже почав реалізовувати Петро Порошенко. 17 жовтня за Закон про обмеження депутатської недоторканості з 2020 року проголосували 336 парламентаріїв, разом із депутатським його було відправлено на розгляд до Конституційного суду України.

Президент України також заявив про намір прийняти закон про Антикорупційний суд до кінця цього року. Верховна Рада вже намагалася голосувати цей законопроект двічі, проте його обидва рази відхиляла Венеціанська комісія.

Ще одна вимога протестувальників, яка стосується виборів за відкритими регіональними списками, наразі не виконана. 19 жовтня Рада відхилила три законопроекти, за якими депутатів до Верховної Ради мали б обирати за відкритими регіональними списками політичних партій та блоків. Хоча на думку експертів це нововведення мало б послабити можливість застосування адмінресурсу з боку виконавчої влади, та забезпечити проходження до парламенту нових політичних сил.