У центрі Києва вже четвертий день тривають мітинги. Найголовніші подробиці протестних акцій у нашому матеріалі.
Люди вышли к Верховной Раде 17 октября. К этому времени к центру города полиция стянула впечатляющее количество правоохранителей.
Сколько человек пришли на митинг?
В первый день, по данным Национальной полиции в митинге под Верховной Радой принимали участие 4,5 тыс. человек. Вечером некоторые митингующие решили остаться на ночь. На проезжей части улицы Грушевского протестующие установили 10 больших армейских палаток. В следующие дни митинг начал утихать. Например, утром 18 октября принимали участие в акции только 500 человек, а 19 октября пресс-служба Национальной полиции сообщала о 700 участниках.
СМИ отмечают, что публика на акции была «разношерстная»: митинговали и студенты, и пенсионеры. Некоторые делились, что их в Киев привозили организованными группами на автобусах из разных городов.
Чего хотят митингующие?
Главная цель акции – это политреформы. Со стороны активистов было выдвинуто три требования: снятие депутатской неприкосновенности, создание антикоррупционного суда и создание в стране пропорциональной избирательной системы с, так называемыми, открытыми списками политических партий. Чтобы эти изменения произошли, Верховной Раде нужно принять ряд законов.
Кроме этих требований, есть еще несколько громких заявлений, от организаторов митинга. Например, Саакашвили призвал участников акции требовать отставки Петра Порошенко, если власть проигнорирует протестующих.
Кто организовал митинг?
Первым о намерении организовать протестную акцию 17 октября заявил Михеил Саакашвили в сентябре, когда вернулся в Украину.
Позже акцию поддержали некоторые общественные организации и политические партии, в частности «Батькивщина» Юлии Тимошенко, «Самопомощь», «Демократический альянс», «Свобода», «Волна» Виктора Чумака и «Европейская партия», а также депутаты из группы еврооптимистов Сергей Лещенко, Мустафа Найем и Светлана Залищук.
Как реагируют официальные власти на протесты?
17 октября митинг охраняли по официальным данным около 3,5 тысяч нацгвардийцев и полицейских, а на второй день – 3 тыс. Учитывая, что количество протестующих возле Верховной Рады не превышало 4,5 тысяч, а иногда на территории протестов оставалось вообще до 400 человек, такие меры предосторожности, как минимум удивляют.
Этими днями стало известно, что Президент Порошенко усилил охрану собственного участка. Его дом в Киеве оградили колючей проволокой, срезали деревья по периметру. Журналисты видели на территории президентского имения людей в камуфляже.
Были какие-то столкновения?
Да, без них не обошлось. В первый день, когда люди начали расходиться, а осталось около 1000 человек, группа протестующих попыталась прорваться к администрации Президента. Их задержали правоохранители, из-за чего возникла толкотня и драка: нескольких раненых и пострадавших от применения слезоточивого газа митингующих забрала скорая.
Позже МВД опубликовало фотографию полицейского, который пострадал во время драки 17 октября. Также активисты атаковали депутата от партии БПП Олега Барну, но правоохранители смогли оттянуть его в сторону.
На следующий день колонна митингующих попыталась пройти по улицам Киева со щитами, которые ранее отобрала у правоохранителей. 11 протестующих задержали, но уже на следующий день их отпустили.
Выполнит ли власть требования протестующих?
Самое главное и первое требование организаторов акции, снятие депутатской неприкосновенности, уже начал реализовывать Петр Порошенко. 17 октября за Закон об ограничении депутатской неприкосновенности с 2020 года проголосовали в Верховной Раде 336 парламентариев и его отправили в Конституционный суд Украины.
Президент также заявил о намерении принять закон об Антикоррупционном суде до конца этого года. Верховная Рада уже пыталась принять этот законопроект дважды, но его оба раза отклоняла Венецианская комиссия.
Еще одно требование протестующих, касающееся выборов по открытым региональным спискам, пока не было выполнено. 19 октября Рада отклонила три законопроекта, по которым депутатов в Верховную Раду должны выбирать по открытым региональным спискам политических партий и блоков. Хотя по мнению экспертов это нововведение, должно было бы ослабить возможность применения админресурса со стороны исполнительной власти, а также обеспечить прохождение в парламент новых политических сил.
[:ua]Люди вийшли під Верховну Раду 17 жовтня. Поліція стягнула вражаючу кількість правоохоронців у центр міста.
Скільки людей прийшло на мітинг?
В перший день, за даними Національної поліції у мітингу під Верховною Радою взяло учать близько 4,5 тис.осіб. Ввечері дехто з мітингувальників вирішив залишитися на ніч. На проїзній частині вулиці Грушевського протестуючі встановили 10 великих армійських наметів. Наступні дні запал сучасників почав вщухати. Приміром, вранці 18 жовтня участь у акції взяло лише 500 осіб, а 19 жовтня прес-служба Національної поліції повідомляла про 700 учасників.
ЗМІ зазначають, що публіка була строката: мітингували, пенсіонери студенти, Дехто розповідав, що їх привезли до Києва організованими групами на автобусах з різних міст.
Чого хочуть мітингувальники?
Головна мета акції – це політреформа. З боку активістів до Верховної Ради та Президента наразі висунуто три вимоги: зняття депутатської недоторканості, створення антикорупційного суду та створення в країні пропорційної виборчої системи за відкритими списками політичних партій. Для того, щоб ці зміни відбулися, Верховній Раді треба ухвалити низку законів.
Окрім цих вимог, ще є декілька гучних заяв, від організаторів мітингу. Наприклад, Міхеіл Саакашвілі закликав учасників акції вимагати відставку Петра Порошенко, якщо влада проігнорує вимоги протестувальників.
Хто організував мітинг?
Першим про намір організувати протестну акцію 17 жовтня заявив Міхеіл Саакашвілі у вересні, коли повернувся до України.
Пізніше акцію підтримали ще деякі громадські організації та політичні партії, зокрема «Батьківщина» Юлії Тимошенко, «Самопоміч», «Демократичний альянс», «Свобода», «Хвиля» Віктора Чумака та «Європейська партія», а також депутати з групи єврооптимістів Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та Світлана Заліщук.
Як реагує офіційна влада на протести?
17 жовтня мітинг охороняли за офіційними даними близько 3,5 тисяч нацгвардійців та поліцейських, а другого дня – 3 тисячі. Враховуючі, що кількість протестувальників біля Верховної Ради не перевищувала 4,5 тисяч, а інколи на території протестів залишалося взагалі до 400 осіб, такі запобіжні заходи, як мінімум дивували…
Цими днями стало відомо, що Президент України Петро Порошенко посилив охорону власного маєтку. Його ділянку у Києві огородили колючим дротом, зрізали дерева по периметру. Журналісти бачили на території президентського маєтку людей в камуфляжі.
Фото: Схеми
Чи були якісь сутички?
Так, без них не обійшлося. У перший день, коли люди почали розходитися і залишилося близько 1000 осіб, протестувальники спробував прорватися до адміністрації Президента. Їх затримали правоохоронці, через що виникла штовханина та бійка: декількох поранених та постраждалих внаслідок застосування сльозогінного газу забрала швидка.
Пізніше МВС опублікувала фотографію поліцейського, який постраждав під час бійки 17 жовтня. Також активісти «атакували» депутата від партії БПП Олега Барну, проте правоохоронці змогли цьому завадити. Другого дня колона мітингувальників спробувала пройти вулицями Києва з щитами, які раніше відібрала у правоохоронців. 11 протестуючих затримали, проте вже у четвер їх відпустили.
Чи виконає влада вимоги протестуючих?
Найголовнішу та першу вимогу організаторів акції, зняття депутатської недоторканності, вже почав реалізовувати Петро Порошенко. 17 жовтня за Закон про обмеження депутатської недоторканості з 2020 року проголосували 336 парламентаріїв, разом із депутатським його було відправлено на розгляд до Конституційного суду України.
Президент України також заявив про намір прийняти закон про Антикорупційний суд до кінця цього року. Верховна Рада вже намагалася голосувати цей законопроект двічі, проте його обидва рази відхиляла Венеціанська комісія.
Ще одна вимога протестувальників, яка стосується виборів за відкритими регіональними списками, наразі не виконана. 19 жовтня Рада відхилила три законопроекти, за якими депутатів до Верховної Ради мали б обирати за відкритими регіональними списками політичних партій та блоків. Хоча на думку експертів це нововведення мало б послабити можливість застосування адмінресурсу з боку виконавчої влади, та забезпечити проходження до парламенту нових політичних сил.
[:]
