Минув місяць, як біля будівлі МВС викрали бізнесмена Абдуплаєва Хікмета, а інформації про його місцезнаходження досі немає. Про зникнення правозахисниці Ірини Ноздровської стало відомо ще 29 грудня, тоді як пошуки розпочались лише 30-го. Хтозна, можливо, ця доба могла відіграти вирішальну роль в житті цієї та сотень інших родин, що потерпають від свавілля бандугрупувань, які українська правоохоронна система поки не здатна знищити.
Ежегодно в Украине исчезают тысячи людей. Только за первые 8 месяцев прошлого года в полицию поступило 5 075 сообщений о пропаже детей. 86% из них удается найти уже в первые дни. Однако остается огромное количество тех, которых не могут найти до сих пор.
И, если говоря о детях, прежде всего, мы сосредотачиваемся на взаимоотношениях внутри семьи (ведь в большинстве случаев беглецами становятся подростки, которые предоставлены сами себе и не чувствуют родительской опеки), то в случаях, когда речь идет об исчезновении взрослых людей, на первом месте, обычно, оказываются политические мотивы и бизнес-интерес.
Страницы информационных изданий и итоговые телевизионные выпуски новостей, пестрят заголовками об ухудшении криминогенной ситуации в Украине. То в Ужгороде, посреди рабочего дня, трое неизвестных заталкивают парня в машину и везут в неизвестном направлении, то похищенный в Киеве эксперт по криптовалюте, платит 1 миллион долларов за свое освобождение, то женщина похищает младенца из коляски в детском саду. У этих историй счастливый конец, потому что люди вернулись к родным и близким. Но благодаря ли работе правоохранителей?
В случае похищения младенца сработал Facebook. Эта социальная сеть в очередной раз показала свою способность в случае оперативного розыска пропавших, когда сотни тысяч пользователей объединяются и, предоставляя друг другу всю известную им информацию, достигают положительного результата. Без традиционной для отечественных правоохранителей бумажной волокиты и необходимого 24-часового ожидания, мол, «возможно вернется сам».
Павел Лернер – российский эксперт и аналитик одной из бирж криптовалют, которого похитили в Киеве, решил проблему только благодаря собственной обеспеченности – заплатил похитителям 1 млн. долларов, правда, в близкой ему манере – биткоинами.
К счастью, в случае с похищением в Ужгороде, за возвращение парня домой благодарить нужно именно правохранителей , которые оперативно отреагировали и перехватили автомобиль с преступниками.
Один случай из трех – достаточно ли этого? Для семьи Ноздровских очевидно, что нет.
Это дерзкое, резонансное убийство сейчас у всех на слуху. Ирина Ноздровская – известная юрист и правозащитница была найдена мертвой 1 января в Вышгородском районе, Киевской области. Хотя информация о ее исчезновении поступила еще 29 декабря прошлого года.
В течение нескольких лет Ирина вела судебное дело по убийству своей сестры Светланы Сапатинской. Главным фигурантом которого, стал односельчанин Ноздровской, и по совместительству племянник председателя суда Вышгородского района, Дмитрий Россошанский. По данным, которые собственноручно собрала Ноздровская, он насмерть сбил ее сестру, находясь в состоянии наркотического опьянения. Примечательно, что ранее Россошанский уже фигурировал в делах о краже авто и ограблении, лечился от алкогольно-наркотической зависимости, но ни разу не был наказан. После смертельного ДТП Россошанского сначала не арестовали, а отпустили под домашний арест. Анализ его крови взяли спустя 8 часов после аварии, а результатов не было в течение 5 суток. Суд не принял во внимание факт наркотическое опьянение Россошанского.
Несмотря на угрозы со стороны семьи Россошанского, Ирина Ноздровская таки доказала его вину. В мае 2017 года Дмитрию вынесли наказание в виде 7 лет лишения свободы, после чего его защита подала апелляцию. 27 декабря 2017 года состоялось заседание Апелляционного суда Киева, который отказал Россошанскому в амнистии и продлил ему меру пресечения в виде содержания под стражей еще на 60 суток.
По словам очевидцев, именно в ходе апелляционного заседания, где позицию обвинения снова представляла Ноздровская, отец осужденного Юрий Россошанский угрожающе высказывался в адрес правозащитницы, а его друзья пообещали сжечь дом Ирины. Уже 29 декабря, около 17:00, родные сообщили в полицию об исчезновении Ноздровской. Тело которой было найдено в первый день нового года.
Вчера информационное агентство «Кий-Инфо», ссылаясь на собственные источники в правоохранительных органах, сообщало, что подозреваемый в совершении преступления отец Дмитрия, Юрий Россошанский, признал себя виновным в убийстве. А уже сегодня об этом на брифинге сообщил первый заместитель председателя Национальной полиции Вячеслав Аброськин.
Президент Петр Порошенко заявляет о молниеносной работе Министерства внутренних дел, подчеркивая, что это «увеличивает доверие к власти и Национальной полиции», однако с ним не согласны представители азербайджанской диаспоры в Украине.
10 января, в день реляционного брифинга Аброськина, под стены Министерства внутренних дел вышел объединенный конгресс азербайджанцев Украины (ОКАУ), взволнованный массовыми исчезновениями своих сограждан на украинской территории.
Поводом стало опять же дерзкое похищение бизнесмена азербайджанского происхождения Абдуплаева Хикмета. Показательным стало то, что похитили его непосредственно возле здания МВД, где установлено немало камер видеонаблюдения. Однако, злоумышленники сработали достаточно профессионально, так как даже найденная машина и записи с камер не смогли вывести следствие на похитителей.
Как рассказал сын похищенного, Джошгун Сабирли, сначала с семьей связались по телефону и попросили предоставить другой контактный номер, которым будут связываться с пострадавшими. Однако, после того как родственники обратилась за помощью к правоохранителям, злоумышленники перестали выходить на связь, что может свидетельствовать о сотрудничестве сотрудников министерства внутренних дел с похитителями.
Прошел месяц, как пропал Абдуплаев Хикмет, а информации о его местонахождении до сих пор нет.
Украинцы все больше разочаровываются в действенности реформированной полиции и сообщают о разгуле криминалитета на улицах украинских городов. Красноречивым стал плакат на протестной акции этнических азербайджанцев, однако все же граждан Украины, о возвращении к 90-х годов прошлого века. Когда после распада Советского Союза не существовало четких правил игры, а победа всегда была за тем, у кого больше силы, оружия и наглости.
И пока господин Порошенко гордится работой подконтрольных себе ведомств и твердит о росте к ним доверия в обществе, их рейтинги, впрочем, как и рейтинг Президента, стремительно падают. Вот только выборы уже близко.
[:ua]Щороку в Україні зникають тисячі людей. Лише за перші 8 місяців минулого року до поліції надійшло 5 075 повідомлень про зникнення дітей. 86% з них вдається знайти вже у перші дні. Однак, залишається величезна кількість осіб, яких не можуть відшукати й досі.
І, якщо говорячи про дітей, насамперед, ми зосереджуємось на взаємовідносинах всередині родини (адже у більшості випадків втікачами стають підлітки, які надані самі собі та не відчувають батьківського піклування), то у випадках коли йдеться про зникнення дорослих осіб, на першому місці, зазвичай, опиняються політичні мотиви та бізнесові суперечки.
Шпальти інформаційних видань та підсумкові телевізійні випуски новин, рясніють заголовками про погіршення криміногенної ситуації в Україні. То в Ужгороді, посеред робочого дня, троє невідомих заштовхують хлопця в машину та везуть у невідомому напрямку, то викрадений у Києві експерт із криптовалют сплачує 1 мільйон. доларів за своє звільнення, то жінка викрадає немовля безпосередньо із візочка у дитячому садку. Ці історії щасливо завершились, бо люди вони повернулись до рідних та близьких. Та чи завдяки роботі правоохоронців?
У випадку викрадення немовляти спрацював Facebook. Ця соціальна мережа вкотре показала свою здатність до оперативного розшуку зниклих, коли сотні тисяч користувачів об’єднуються та, надаючи один одному усю відому їм інформацію, досягають позитивного результату. Без традиційної для вітчизняних правоохоронців паперової тяганини та необхідного 24-годинного очікування, мовляв, «можливо повернеться сам».
Павло Лернер – російський експерт та аналітик однієї із бірж криптовалют, якого викрали у Києві, вирішив проблему лише завдяки власній забезпеченості – заплатив викрадачам 1 млн. доларів, щоправда, у близькій йому манері – біткоїнами.
На щастя, у випадку із викраденням в Ужгороді, за повернення хлопця додому дякувати потрібно саме охоронцям, які оперативно відреагували та перехопили автомобіль із злочинцями.
Один випадок із трьох – чи достатньо цього? Для родини Ноздровських очевидно, що ні.
Це зухвале, резонансне вбивство зараз у всіх на слуху. Ірина Ноздровська – відома юрист та правозахисниця була знайдена мертвою 1 січня у Вишгородському районі, Київської області. Хоча інформація про її зникнення надійшла ще 29 грудня минулого року.
Протягом кількох років Ірина вела судову справу щодо вбивства своєї сестри Світлани Сапатінської. Головним фігурантом якої, став односелець Ноздровської, та за сумісництвом племінник голови суду Вишгородського району, Дмитро Россошанський. За даними, які власноруч зібрала Ноздровська, він насмерть збив її сестру, перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння. Прикметно, що раніше Россошанський вже фігурував у справах про крадіжку авто та пограбування, лікувався від алкогольно-наркотичної залежності, але жодного разу не був покараний. Після смертельної ДТП Россошанського спочатку не арештували, а відпустили під домашній арешт. Аналіз його крові взяли через 8 годин після аварії, а результатів не було протягом 5 діб. Суд не взяв до уваги факт наркотичного сп’яніння Россошанського.
Незважаючи на погрози з боку родини Россошанського, Ірина Ноздровська таки довела його провину. У травні 2017 року йому присудили покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, після чого його захист подав апеляцію. 27 грудня 2017 року відбулося засідання Апеляційного суду Києва, який відмовив Россошанському в амністії і продовжив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
За словами очевидців, саме у ході апеляційного засідання, де позицію обвинувачення знову обстоювала Ноздровська, батько засудженого Юрій Россошанський погрозливо відгукувався у бік правозахисниці, а його друзі пообіцяли спалити будинок Ірини. Вже 29 грудня, близько 17:00, рідні повідомили поліцію про зникнення Ноздровської. Тіло якої було знайдене у перший день нового року.
Вчора інформаційне агентство «Кий-Інфо», посилаючись на власні джерела у правоохоронних органах, повідомляло, що підозрюваний у скоєнні злочину батько Дмитра, Юрій Россошанський, визнав себе винним у вбивстві. А вже сьогодні про це на брифінгу повідомив перший заступник голови Національної поліції В’ячеслав Аброськін.
Президент Порошенко заявляє про блискавичну роботу Міністерства внутрішніх справ, наголошуючи, що це «збільшує довіру до влади та Національної поліції», однак з ним не погоджуються представники азербайджанської діаспори в Україні.
10 січня, в день реляційного брифінгу Аброськіна, під стіни Міністерства внутрішніх справ вийшов об’єднаний конгрес азербайджанців України (ОКАУ), схвильований масовими зникненнями своїх співгромадян на українських теренах.
Приводом стало знову ж таки зухвале викрадення бізнесмена азербайджанського походження Абдуплаєва Хікмета. Показовим стало те, що викрали його неподалік самої будівлі МВС, де розташовано чимало камер відеоспостереження. Проте, зловмисники спрацювали досить професійно, оскільки навіть знайдена автівка та записи з камер не змогли вивести слідство на викрадачів.
Як розповів син викраденого, Джошгун Сабірлі, спочатку із родиною зв’язались телефоном та попросили надати інший контактний номер, яким будуть зв’язуватись із потерпілими. Проте, після того як родина звернулась по допомогу до правоохоронців, зловмисники перестали виходити на зв’язок, що може свідчити про співпрацю співробітників міністерства внутрішніх справ із викрадачами.
Минув місяць, як викрали Абдуплаєва Хікмета, а інформації про його місцезнаходження досі немає.
Українці все більше зневірюються у дієвості реформованої поліції та повідомляють про розгул криміналітету на вулицях українських міст. Промовистим став плакат на протестній акції етнічних азербайджанців, проте таки громадян України, про повернення до 90-х років минулого століття. Коли після розпаду Радянського Союзу не існувало чітких правил гри, а перемога завжди була за тим, у кого більше сили, зброї та нахабності.
І доки пан Порошенко пишається роботою підконтрольних собі відомств та торочить про зростання довіри до них, у суспільстві їх рейтинги, втім, як і рейтинг Президента, стрімко падають. Ось тільки вибори вже близько.
[:]
