Тиждень, що минув не додав політичних балів правлячій верхівці. Швидше навпаки – вказав на больові точки ТОП-посадовців. Прізвище Президента у титрах відеоролика викликало шквал обурення та незгоди. А на поминальне місце розстрілу майданівців йому довелось приходити спозаранку, аби не почути у свій бік «Ганьба!».
Друга декада лютого – один із найважчих періодів новітньої української історії. Саме в ці дні згадуються трагічні події на Майдані, що призвели до загибелі більше сотні українських громадян, які боролись за свободу та успішне майбутнє своїх дітей.
Щодня протягом минулого тижня на Майдані Незалежності відбувались акції, що так чи інакше нагадували чиновникам про жертовність учасників Революції Гідності. Однак чим запам’ятається українцям її 4-та річниця?
Насамперед, повністю забарикадованим Майданом. Головна площа країни перетворилась ледь не на виставковий центр. З одного боку, конструкції мають відношення до історичних подій зими 2014-го. На бігбордах височіють фотографії загиблих євромайданівців. Поруч, стенди на яких можна ознайомитись із проектом меморіал-парку, що нагадуватиме про події минулого.
З іншого боку, таке нагромадження конструкцій вперше спостерігається на Майдані в роковини розстрілів. І тут потрібно розуміти чому вони з’явились.
За 4-ри роки правоохоронна система України спромоглась змусити відбувати покарання за розстріли на Майдані лише одну особу – рядового «тітушку» з «Оплоту». Який 21 лютого 2014 року був серед інших «тітушек», що викрадали майданівців на станції метро «Петрівка».
Ще 412-ти особам повідомлено про підозру. Обвинувальні акти стосовно 258-ти осіб перебувають у суді, серед них 48 високопосадовців і 208 правоохоронців. Загалом розслідується понад дві тисячі епізодів про злочини під час Майдану.
Такі дані цього тижня оголосив керівник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк. А ще стало відомо, що лише у лютому 2018 року слідство, нарешті, вирішило замовити одному з ФОПів вилучити кули із фасаду готелю «Україна», з якого і здійснювався розстріл мітингувальників.
Майдан був заставлений бігбордами не тому, що українцям потрібно нагадувати про своїх героїв. А найімовірніше для того, щоб запобігти масовому скупченню народу на центральній площі столиці. Президент чітко усвідомлює, що суспільство незадоволене кволим ходом розслідувань. Не дарма, під час вже традиційного маршу «За імпічмент» було перекрито усі центральні станції метрополітену. Схоже на Банковій користуються тими ж методами, якими користувався екс-президент втікач. Саме під час найзапекліших подій на Майдані у 2014-му, столична підземка на кілька днів припинила працювати. Тоді в АП сподівались таким чином ускладнити процес під’їзду киян до центру. Ймовірно сьогодні це запобіжний захід.
Андрій Парубій та Володимир Гройсман
Вшанування пам’яті загиблих теж не пройшло гладко для чинної влади. Прем’єр-міністра Гройсмана разом зі спікером ВР Андрієм Парубієм натовп зустрів скандуванням «Ганьба!». Петро Порошенко взагалі приїхав до меморіалу спозаранку, коли людей та камер навколо ще не було, і так само швидко поїхав.
До речі, симптоми боязні свого народу, у Президента цього тижня спостерігались двічі. 21 лютого відбувся допит Петра Порошенка у справі державної зради Віктора Януковича. Насправді, це дійсно унікальний випадок для пострадянської країни, коли діючий Президент добровільно дає свідчення у суді. Однак, як це відбувалося?
По-перше, Оболонський районний суд Києва, в якому розглядається справа, був під безпрецедентною охороною, про що соціальними мережами вже ходять меми. Особливої уваги варта прискіплива перевірка жінок, які приходили на судове засідання. Історія із Віденським балом, де активістка руху FEMEN у властивій їм манері «привітала» Порошенка, далася взнаки. На грудях жінки були антипрезидентські написи, тільки самому Президенту це ніяк не загрожувало. Проте, він так і не з’явився до зали суду. Допит відбувався за допомогою відеозв’язку.
І саме допит є другою важливою подією цього тижня. Чогось нового Україна так і не дізналась. Порошенко був в Криму. Гіркін шкодував, що не застрелив Порошенка, а Янукович таки втік з країни. Це все і так відомо українському суспільству. Однак, доволі цікавою видається манера в якій відбувався допит. Будь-які незручні питання поставлені Президенту наштовхувались на миттєву заборону відповідати. Не з боку прокуратури, а від головуючого у суді Владислава Дев’ятка. До речі, про те як Дев’ятко потрапив у своє суддівське крісло ми згадували у попередніх публікаціях. Зрештою, після питання про відпочинок гаранта на Мальдівах, суд достроково припинив допит.
Допит Петра Порошенка
Тим часом, якщо Оболонський райсуд перебував під посиленою охороною, інша судова інстанція залишився взагалі без неї.
Минулого тижня Соломянський райсуд столиці відпустив на поруки підозрюваного у корупції очільника Одеси Геннадія Труханова. Один із протестувальників, що був не згоден з рішенням суду, поцілив із травматичної зброї у поліцейського, який охороняв будівлю служителів Феміди. А вже у понеділок Шевченківський суд Києва відпустив стрілка з-під арешту.
Це обурило міністра Внутрішніх справ Арсена Авакова, який запропонував припинити охорону судів силами Національної поліції та Національної гвардії.
Арсен Аваков
У понеділок так і сталось. На вході до Шевченківського суду, в якому обиралась міра запобіжного заходу, перевірку відвідувачів здійснював завгосп. Більше того, у вівторок до будівлі прийшло близько сотні співробітників поліції із мовчазним протестом. Додам лише, що згідно законодавства поліцейському заборонено страйкувати. А виправдання, на кшталт «це була спонтанна акція» розбиваються при перегляді відео цього «спонтанного» приходу правоохоронців до будівлі суду.
З одного боку, така реакція очільника МВС зрозуміла – захист своїх підлеглих. Але у цивілізованому суспільстві це сприймається, як прояв тиску на суди. Пан Аваков може не погоджуватись із рішеннями суду, але шантажувати не має жодного права. Щоправда, це Україна. У четвер Апеляційний суд обрав порушнику суворіший запобіжний захід, у вигляді цілодобового домашнього арешту. Українцям вкотре нагадали– перемога на боці сильних світу цього.
Щодо перемог, то, на щастя, вони були не лише у членів Кабінету Міністрів, а й у наших спортсменів. 18 лютого Україна отримала свого першого олімпійського чемпіона у чоловічому фрістайлі. Ним став уродженець Харківщини Олександр Абраменко. Це перше українське золото у цьому виді спорту. До цього українці ставали чемпіонами на зимових іграх лише у фігурному катанні та біатлоні. Хоч нині, славетна жіноча збірна із біатлону не змогла підтвердити чемпіонський титул, отриманий на зимовій Олімпіаді-2014 у Сочі. Естафету українки закінчили із 11-м загальнокомандним місцем.
А Анастасія Приходько закінчила тиждень гучним скандалом, у якому теж фігурувало прізвище Президента. Справа в тому, що співачка знялась в ролику, який мав бути соціальним. Однак, несподівано для Приходько, наприкінці «соціального» відео з’явився підпис «Петро Порошенко», що вкрай обурило артистку. Разом із адвокатами Анастасія позиватиметься до суду, а імідж Президента Порошенка вкотре заплямований.
Можливо, наступний тиждень буде більш вдалий. Дочекаємось.
[:]
