Ну, саме так можна зараз перефразувати вислів з радянського фільму «Біле сонце пустині» - «Схід-справа тонка». Бо стільки панічних інформаційних вкидів та інформаційного накалу, ми ще не бачили. РФ включила усі важелі впливу на суспільство, щоб залякати Україну та змусити українців сприйняти нав'язувані РФ умови капітуляції.
От чи добилася РФ того, що очікувала нагнавши 150 000 армію до наших кордонів та лягаючи зброєю? Я вважаю, що ні.
Блог Олени Степової для Кий-інформ.
Кремль очікував паніку, пусті магазини, бійки за продукти, мародерство, розпач.
Чому очікував? Бо саме так себе ведуть росіяни. От наразі стежу за «культовими» російськими «героями» на зразок Стрелкова-Гіркина, й дивуюсь, бо вони там жваво так обговорюють те, що буде з Росією й разі введення додаткових санкцій та відключення банківської системи РФ від міжнародної системи передачі інформації та здійснення платежів SWIFT.
Й знаєте про що вони говорять? Що у разі розгортання такого варіанту російське суспільство знищить саме себе, бо перше, що будуть робити російські люди, це підуть грабувати. А виходячи з того, що наразі кожне місто РФ має дуже сильні мусульманські та міграційні групи та діаспори, то це призведе до різкого зростання криміналу відносно російськомовних та масових вбивств.
Що сталося в Україні? Відбулась згуртована й організована консолідація суспільства. Все працює. Усі працюють. Продукти ніхто не гребе у магазинах. Люди навіть повертались з-за кордону, наприклад на 45% зросло навантаження на КПП, бо з Польщі повертались заробітчани. Тобто не бігли у Польщу чи в країни ЄС, а поверталися, щоб захистити свою батьківщину.
Зросло отримання дозволів на зброю. Зріс попит серед усіх верств населення на тактичне навчання, згуртовано працює набір й вишкіл загонів територіальної оборони міст. Люди відпрацьовують навики поводження зі зброєю, надання медичної допомоги, співають коломийки й насміхаються над РФ.
На РФ суспільство зараз також збуджено, навіть сильніше за наше. Й от що там обговорюють, розберемо по пунктах, щоб зрозуміти, хто кого боїться, хто кого лякає, хто чого прагне та чи дійсно ми «один народ», як вважають росіяни.
Перше. Критична більшість росіян все ж таки підтримує напад на Україну. Хоча при цьому заявляє, що вони мирна країна й не хоче війни, але вважає, що нас треба поставити «на місце», «звільнити від нацистів», «повернути у лоно Росії». Будь-яке миролюбне гасло з РФ звучить приблизно так: «знайте своє місце, холопи, ми краще знаємо, що вам треба». На РФ досі вважають, що «націоналіст», це «фашист», бо любов до Батьківщини в них називають виключно – «патріотизм». Несприйняття слово «національність» та «національний» на РФ пов’язано з тим, що вони таке розуміють, що немає нації «росіянин», «руський», як й таких національностей. А ось українці – є, тому несприйняття нашої національності та нашої національної ідеї, це ще особиста травма росіян, яким дуже хочеться історичної величі, а її немає. Тобто увесь мотив росіян, це загарбати й підкорити, попри волевиявлення та незалежність іншої країни.
Друга. Напад на Україну критична більшість росіян все ж таки розглядає не як політику, а як особисті можливості. Тобто, як й у 2014-му році, росіяни хизувалися тим, що їдуть «крошить укроп», щоб віддати борги, кредити, щось собі взяти в Україні, щось віджати, щось вкрасти. 2014-й на Донбасі, це був рік здивування для місцевої вати, яка чекала «освободителей», бо визволителі не ділили суспільство окупованої території на «своїх» та «чужих», а грабували усіх підряд.
Тому більше постраждали у 2014-м-2015-м роках в ОРДЛО саме ті, хто підтримував РФ та довіряв «визволителям».
Люди пускали без остраху росіян (військових чи добровольців) у свої хати, а ті потім вбивали господарів та забирали усе майно. Я жила тоді у місті Свердловськ (Довжанськ) на кордоні з РФ, то бачила, як вивозять на БТРах та машинах «визволителі» двері, металопластикові вікна, унітази, шпалери, забори, ворота. На цей час «визволителі» розграбували ОРДЛО настільки, що 85% підприємств назавжди припинили своє існування. То, як ми бачимо, для росіян усі політичні гасла війни, це прикриття банального мародерства. Тобто мотивування росіян у війні, це грабіж, мародерство, насилля.
Трете. Критична маса росіян пов’язує боєздатність української армії виключно з тим, що їм показують по телебаченню (голі, босі, п’яні). А ще, звісно з програшем, і їх перемогами у 2014-му. Усі приклади «ми победим за два выстрела» росіяни приводять на прикладах так званих «котлів» – Дебальцеве та Іловайськ. В те, що в нас модернізована армія, мотивована й навчена у тому числі й на помилках, там навіть не розглядається. Картинка «хохол-селюк у шароварах» досі транслювалась російським телебаченням, як запобіжник від реалій. Й ось завдяки копирсанню на кордоні й світовим лідерам, які впевнено й прозоро показували й справжню українську армію, й згуртованість світу й допомогу сучасною зброєю, яку нам надав світ, щоб побороти новітній російський фашизм-путінізм, росіяни відкрили для себе справжнього «їжачка» й нарешті побачили, що увесь час вони лякають цього відчайдуху, що гострить свої голочки, голою російською сракою. А ось боєздатність армії РФ російським телебаченням роздуто до галактичних війн та галактичного озброєння. Є ще дещо важливе у цих психологічних іграх. Критична більшість росіян оцінює свою армії та її боєздатність через художні російські фільми, у тому числі про Другу світову та комп’ютерні іграшки, де можна вибрати для своєї армії будь-яку зброю, у тому числі американську. Дуже дивний світ, що вірить у кіно.
Четверте. Критична більшість росіян не розуміють різність мотивацій у цій російсько-українській війні. Тобто вони вважають, що їх мотивація нас підкорити, принизити й обікрасти, то є добре. А наша мотивація не здаватися, боронити свою землю й захищати свою націю – це погано. Вмотивованість солдатів вкрасти, ми вже бачимо на прикладі ОРДЛО та на прикладі самої російської армії, з якої крадуть та продають усе, що можна. Так, зараз по Білорусі можна придбати й дешеву солярку, що зливають з російських танків й міняють на продукти та горілку, й зброю, й патрони, й сухпайки. Вмотивованість нашої армії захищати, це такий підсилювач зброї, що кожен автомат перетворюється на «джавелін». Вмотивованість суспільства – це дуже важливий показник на війні. Наприклад, ось в ОРДЛО ніколи не було жодної спроби виступити проти окупанта, там тільки заклики до мирних частин України «звільняйте нас, ми втомилися, ви погано воюєте». Ніхто там не буде вести партизанську війну, так само як цього не будуть робити білоруси. Тому ми не «один народ», бо жага волі, розуміння національної ідентифікації, прагнення свободи та незалежності, це, напевно, десь у геному коді тих націй, що мають у своїх «скарбничках» історичні сторінки героїчної боротьби.
П’яте. У нашому суспільстві ніхто не каже про програш у цій війні. Так, страшно, бо ми миролюбна нація й звісно ніхто не хоче воювати чи помирати. Однак, усі розуміють сенс у тому, щоб дати відкоша ворогу.
Все буде Україна, – гасло яке я промовила у липні 2014-го, коли вилізла з підвалу, де ми три дні сиділи, переховуючись від російських Градів, що крили місто,- лунає світом так, аж гай гуде. Це наша воля, наша молитва й наш щит й меч. Ми жодної секунди не вагаємося у тому, що все так й буде, ніхто з нас не допускає думки, що якось може бути по іншому. Ми – нація, а це дуже багато у всіх сенсах цього буття.
Так, 150 000 озброєних військових злочинців, що зараз купчаться на нашому кордоні й потрошки винищують ОРДЛО й Білорусь, це страшно. Але, коли страх робить націю сильніше та згуртованіше, то це на що розраховував окупант. І це дуже гарно для нас!
Чи маємо ми сумніви щодо вмотивованості нашої армії? Ні! Чи маємо ми сумніви щодо озброєння нашої армії? Ні! Чи маємо ми сумніви щодо вміння воювати та навичок наших військових? Ні!
На чому базується наша впевненість в армії? Виключно на сучасних реаліях!
Однак, треба пам’ятати, що критична більшість росіян також не мають жодного сумніву щодо озброєння, мотивації та вміння воювати.
А от їх впевненість у російській армії базується виключно на художніх фільмах та історичних подіях Другої світової, де, звісно ж, «Россия все победила».
Критична більшість росіян має хибне уявлення про Другу світову, бо їх знання, це художні фільми, пропаганда та симуляція. Чи знають росіяни про антигітлерівську коаліцію, ленд ліз? Ні! Це викреслено з їх пам’яті та навчальних історичних посібників. Тому вони зараз трішки не розуміють, чому українці «фашисти», а весь світ їх захищає від чесної та справедливої Росії. Росіяни навіть не розуміють, що таке ленд ліз, що таке анти путінська коаліція, та чому увесь світ об’єднався заради України та проти російського сучасного фашизму-путінізму.
Усі мотивування росіян й сприйняття ними їх армії, це художні фільми про крутих спецназівців та художні фільми про війну, де перемогу отримують виключно росіяни.
Це дуже гарна позиція. Бо ворог який переоцінює свої можливості дуже вразливий.
От же, ми прийшли до головного.
Критична більшість росіян впевнені у перемозі РФ над Україною, НАТО, США та світом. Критична більшість росіян вже рахують свій прибуток від грабежів та мародерства наших міст. Критична більшість росіян впевнена в тому, що вони найкращі, найсильніші, найвмотивованіші, найсучасніші щодо озброєння й при цьому… При цьому вони бояться того, що Україна піде у наступ, бояться того, що почнеться війна (забувши, що це вони її почали), бояться вмотивованої української армії (они же бьются за свое), бояться мігрантів та мусульманських діаспор, які вже тримають у напрузі більшу частину РФ, бояться своїх сусідів та краян, які будуть грабувати усе, що заманеться, як тільки почнеться дефіцит продовольчих товарів, вони бояться своєї армії, якій байдуже кого вбивати чи грабувати, а ще бояться своєї армії, бо вона не завжди цілить у ворога на війні, здебільшого снаряди падають по своїм.
Дивно, але це правда. Росіяни так прагнуть війни, так впевнені у своїх силах, що тремтять від подиху вітру.
Можливо це через те, що розуміють скільки насправді націй та народів вони образили та принизили. Скільки в самій РФ людей чекає на ослаблення влади, щоб…Ні, не знести путінізм та «башти Кремля», не створити народну владу чи демократичне суспільство, а грабувати та вбивати російськомовних, які все життя принижували чеченців, абхазців, грузин, циганів, таджиків, киргизів, казахів.
Перший програш РФ на фронті й РФ накриє спалахом внутрішнього конфлікту. Й це не громадянська війна. Це банальне мародерство. Банальна жага помсти серед мешканців багатонаціональної РФ, яких все життя росіяни (російськомовні) вважали «третім сортом» й знущалися над ними.
На РФ вже з 2018-го року фіксується щорічне суттєве зростання кримінальних злочинів, які вчинюють мігранти та східні народи (їх на РФ називають «не типичные русские, не такие русские») відносно людей слов’янської зовнішності та російськомовних.
Той, хто посіє вітер – пожне бурю!
Ось саме це зараз відбувається на РФ.
Ну, а ще паніка. Великий та скрепний народ РФ, який мріє завоювати увесь світ, панічно будує бункери, лякається шуму гвинтокрилу, та навіть вискакував голим на мороз, бо на їх хату впав найсучасніший, найкращій літальний безпілотний апарат.
«Думали, війна почалася. Паніка страшна» – так коментують росіяни у соцмережах подію, що сталася 15 лютого під Волгоградом, де на житловий будинок звалився російський безпілотник. Падіння безпілотного літального апарату сталося у селі Лог Іловлінського району РФ. За словами місцевих жителів, падіння безпілотного апарату одразу викликало вкрай нездоровий ажіотаж, особливо з огляду на міжнародну напруженість останніх днів.
— Там паніка почалася страшна, люди, побачивши цю махину, одразу подумали, що все почалася війна. Почали тікати, давитись на сходинках, битись. Там дагестанці одразу давай у службу порятунку дзвонити, – розповів у соцмережах місцевий мешканець Олександр. Знімали безпілотник цей чоловік п’ять-шість із даху. Він виявився таким собі мінілітаком.
Падіння безпілотного апарату підтвердили у ГУ МНС у Волгоградській області. Там повідомили, що на місце виїхав екіпаж Іловлінської пожежної частини.
Ані жертв, ані постраждалих немає. Місцевих мешканців, що понад 5 годин боялися заходити у будинок та мерзли напіводягнені на вулиці, запевнили, що це цивільний безпілотник, який, мовляв, компанія із Санкт-Петербурга запускала для огляду газопроводу на замовлення Газпрому.
Найсмішніше, що ТОВ «Газпром трансгаз Волгоград» у свою чергу офіційно повідомили, що не мають жодного відношення до безпілотного літального апарату, що впав. Апарат забрали військові, яких, як ми знаємо «ніде немає».
Ось такі події, з яких витікає дуже багато гарних висновків. Кожен для себе зробить свій, а я підсумую: РФ ще не напала, а в штани вже наклала!
