Реакція представників окремих держав продемонструвала їхнє реальне ставлення до України, особливо у питанні національної самоідентифікації.
Официальные лица венгерского МИД, прибегают к примитивному шантажу и угрожают всячески препятствовать Украине в ее международной деятельности. Российская Федерация, традиционно, крайне обеспокоена ущемлением русскоязычных. Даже у представителей Румынии и Молдовы возникли серьезные вопросы.
Между тем, окончательного текста нового закона, который должен начать в Украине процесс реформирования советской системы образования, еще не существует в принципе. После окончательной доработки он должен быть подписан Президентом и опубликован в официальном издании парламента “Голос Украины”.
Создается впечатление, что в тексте законопроекта скрыты статьи о формировании венгерского школьного гетто или, как минимум, декларирование украиноязычных школьников, как привилегированного класса. Фактически, мы получили ответ на вопрос, какая именно Украина интересна некоторым из наших соседей.
Очевидно, что многим она импонирует в статусе “failed state” (государство, которое не состоялось – Ред.). Как страна, в которой нет национального единства и от которой, в случае чего, можно всегда «оторвать» кусок прикрываясь вопросом языка или фактором «коренного народа», который всячески притесняют.
Зато идея постепенной национальной идентификации, предусмотренная новым законом Украины «Об образовании», ставит крест на прагматичных планах ушлых соседей, и именно поэтому вызывает подобные истерические реакции.
Интересно и то, что наиболее «озабоченными» украинской образовательной реформой, оказались страны лояльные Российской Федерации. Хотя текст нового закона никоим образом не противоречит европейским ценностям, ведь в нем четко определены права представителей национальных, в плане обучения на родном языке.
Именно поэтому реакция МИД Украины на подобного рода заявления, шантаж и угрозы должна быть взвешенной. А все обеспокоенные иностранные “дипломаты”, прежде всего, должны дождаться официального опубликования Закона. И только после этого в случае наличия, по их мнению, фактов притеснения национальных меньшинств, пытаться решить вопрос дипломатическим, законным путем.
Все другие способы воздействия, в том числе продемонстрированные представителями венгерского МИД, должны расцениваться как вмешательство во внутренние дела Украины, как проявление невежества, неуважения, и должны пресекаться в зародыше. Никто не сможет отстоять национальные интересы Украины, кроме нас самих.
[:ua]Офіційні особи угорського МЗС, вдаються до примітивного шантажу та погрожують всіляко заважати Україні в її міжнародній діяльності. Російська Федерація, традиційно, вкрай стурбована утиском російськомовних. Навіть у взірців демократії з Румунії та Молдови виникли серйозні питання.
Між тим, остаточного тексту нового закону, що має започаткувати в Україні процес реформування радянської системи освіти, ще не існує в принципі. Після його остаточного доопрацювання він має бути підписаний Президентом та опублікований в офіційному виданні парламенту “Голос України”.
Складається враження, що у тексті законопроекту приховано статті про формування угорського шкільного гетто або, як мінімум, декларування україномовних школярів, як привілейованого класу. А фактично, ми отримали відповідь на питання, яка саме Україна цікава декому з наших сусідів.
Вочевидь, що багатьом вона імпонувала у статусі “failed state” (держава, що не відбулася – Ред.). Як країна, в якій немає національної єдності і від якої, у випадку чого, можна завжди «відірвати» шматок, прикриваючись питанням мови або фактором «корінного народу», який всіляко утискають.
Натомість ідея поступової національної ідентифікації, передбачена новим законом України «Про освіту», ставить хрест на прагматичних планах спритних сусідів, і саме тому викликає подібні істеричні реакції.
Цікаво і те, що найбільш «стурбованими» українською освітньою реформою, виявилися країни лояльні до Російської Федерації. Хоча текст нового закону ніяким чином не суперечить європейським цінностям, адже в ньому чітко визначені права представників національних меншин на навчання рідною мовою.
Саме тому, реакція МЗС України на такого роду заяви, шантаж та погрози має бути зваженою. А усі стурбовані іноземні “дипломати”, перш за все, повинні дочекатися офіційного опублікування закону. І лише після цього у разі наявності, на їхню думку, фактів утиску національних меншин, намагатися вирішити питання дипломатичним, законним шляхом.
Всі інші способи впливу, в тому числі продемонстровані представниками угорського МЗС, мають розцінюватись, як втручання у внутрішні справи України, як прояв невігластва, неповаги, і мають присікатися в зародку. Ніхто не зможе відстояти національні інтереси українства, окрім нас самих.
[:]
