Очільник Мінрегіону Чернишов хоче стати прем’єр-міністром України, – джерело

Матеріал створено за допомогою аналітичної системи YouControl, державного судового реєстру, державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших відкритих джерел.

Наразі триває активна боротьба між групами впливу щодо кандидатури нового очільника уряду.За словами джерела, останніми днями терези кулуарної боротьби стали схилятися на користь міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова. Він вже кілька днів перебуває в піднесеному стані і, цілком серйозно, став відкрито називати себе майбутнім прем’єр-міністром.

Ще в грудні 2020 року в кулуарах уряду ходили вперті чутки, що Чернишов отримає підвищення, однак, тоді йшлося про те, що його призначать віце-прем’єр міністром з питань децентралізації. Кандидатура Чернишова має певні репутаційні переваги перед конкурентами, отримані за рахунок розпіареної Національної програми “Велике будівництво” та привабливий імідж борця з корупцією в ДАБІ. Насправді, імідж Олексія Чернишова зовсім не бездоганний. В цьому матеріалі вперше висвітлено його особисту зацікавленість у легалізації об’єктів, які зводяться з порушенням будівельних нормативів та вимог. 

Великі проекти Чернишова, які так і не реалізувалися

Олексій Чернишов народився 4 вересня 1977 року в Харкові, в родині Михайла Анатолійовича та Ірини Володимирівни Чернишових. Хоча його батьки жили в квартирі на Холодній Горі, в 90-х Олексій був прописаний не з батьками, а з дідусем і бабусею, які жили в своєму будинку.

З 1994-1999 Олексій навчався в одному з приватних ВУЗів Харкова, де отримав спеціальність “економіка підприємства”. Згодом здобув диплом юриста у Національному університеті Ярослава Мудрого, де він провчився з 1996-2002 рр. 

За інформацією ЗМІ у 1999 батько відправляє Олексія на навчання до США, за програмою «Управління проєктами» на базі компанії «Westinghouse». Навчання Олексія Чернишова у США відповідало контексту трудової діяльності його батька: Михайло Чирнишов був і залишається до цього часу директором американо-українській компанії “Вестрон”, що спеціалізується на поставках автоматизованих систем управління АЕС. 

Як інформують деякі ЗМІ, саме на “Вестроні” розпочав свою кар’єру Олексій Чернишов.  Проте офіційній біографії Олексія першим місцем його роботи значиться компанія Telesens сфера діяльності якої – ІT технології.

У становлені Олексія як бізнесмена Михайло Чернишов зіграв провідну роль. Подейкують, що саме батько допоміг Олексію вдало викупити долю концерну АВЕК, що належить родині харківського бізнесмена та політика Олександра Фельдмана. 

Відповідно до даннх Youcontrol Чернишов Олексій дійсно фігурував як один з керівників ПАТ “Концерн АВЕК та Ко”. 

Паралельно Олексій Чернишов почав розвивати масштабні будівельні проекти у Харкові, але нічого так і не збудував. Так у планах Олексія Чернишова була побудова ТРЦ площею 85 000 кв. м. на проспекті Гагаріна та ТРЦ Cosmo Mall – поруч з ринком “Барабашово”. Піар-компанія була гучною, але жодний з цих проектів не був втілений у життя, хоча інвестиції активно залучалися. 

Фото ТРЦ Космомол

Покінчивши з “грандіозними” інвест-проектами у Харкові, Олексій Чернишов вирішив “підкорити” будівельний ринок столиці. 

У 2013 році він став активно піарити і просовувати у Києві мегапроект “Київська бізнес-гавань” і навіть підписав з Поповим, очільником КМДА за часів Януковича, договір про наміри. В планах було створення на 300 гектарах цінної столичної землі потужного промислового вузла, куди мали переміститися виробництва з центральних районів столиці.

Але і проєкт “Київської бізнес гавані” розділив участь таких же “райдужних” задумів, як і у Харкові. Він теж не був реалізований, але періодично спливав у пресі та концептах столичної влади.

Фото Київська-бізнес гавань

Шлях у політику

Якщо рідний батько забезпечив Олексія освітою та надав шлях у бізнес, то “хрещеним батьком” політичної кар’єри Чернишова, як повідомляють джерела, став нинішній депутат від “ОПЗЖ” – Олександр Фельдман. Відносини Фельдмана і Чернишова перетнулись не тільки у бізнесі. Олексій був помічником депутата Фельдмана протягом трьох скликань з 2006-2014 роки.

Зв’язки Фельдмана з олігархом Коломойським сприяли призначенню Чернишова на посаду голови Київської ОДА. За інформацію журналіста, Сергія Лещенка, Коломойський особисто проводив співбесіду з Олексієм перед призначенням. Хоча в одному із інтерв’ю щойно призначений голова Київської ОДА запевняв, що цю посаду йому запропонував заступник голови ОП Сергій Трофімов.

Чернишов довго не затримався у кріслі очільника ОДА і вже 4 березня 2020 року був призначений міністром розвитку громад на території України. 

Невдачі “Великого будівництва”

Олексій Чернишов, як профільний міністр уряду, переймається втіленням програми Президента “Велике будівництво 2020”. Але за інформацією ЗМІ, ситуація з реалізації проекту досить невтішна, собливо складна ситуація склалася навколо побудови та реконструкції об’єктів соціальної сфери.

Провальне виконанням програми “Велике будівництво” спостерігається по всій країні. Попри освоєнні мільярдів виділених коштів, загальний рівень виконання робіт не відповідає заявам міністра Чернишова. 

Зокрема, Мінрегіонрозвитку 24 грудня 2020 року відрапортувало про повне “завершення” планових робіт з реконструкції спортивних об’єктів: “Чергова перемога «Великого будівництва» – 100 спортивних об’єктів готові приймати відвідувачів. Саме стільки спортивних споруд мали бути завершені цього року, а отже план виконано на сто відсотків”, – йшлося у повідомленні.

Також відзначаються три кращих втілених проекти. Зокрема, спортивний майданчик у місті Южному Одеської області поряд з двома школами з бюджетом в понад 12 мільйонів гривень. Але відповідно до інтерактивної карти “Великого будівництва”, станом на сьогоднішній день рівень виконаних робіт не перевищує 70%.

Йдеться і про “Водну арену” в Тернополі, яка теж ще не завершена попри плани закінчити роботи до кінця 2020 року. Так, цей унікальний для країни об’єкт було відкрито, але в недобудованому вигляді. Після помпезного відкриття – все так і залишилося не добудованим. Тому, тепер кажуть, що відкрили лише “першу чергу об’єкта”.

Більш-менш кращі справи з будівництвом спортивно-оздоровчого комплексу в Дергачах на Харківщині, рівень виконаних робіт становить 93%. Хоча здати його в експлуатацію планували ще в серпні 2020 року.

Але є спортивні об’єкти, які включені до “Великого будівництва”, де не те що кінь, але сам міністр Чернишов не валявся. Наприклад, реконструкція відкритого стадіону в місті Остер на Чернігівщині мала завершитися у жовтні 2020 року. Попри передбачений бюджет у 7 мільйонів 200 тисяч, стан виконання дорівнює нулю.

Однак, міністр запевняє, що готовність об’єктів  “Велике будівництво” на 23 грудня 2020 року складає 98%. і обіцяє за 6 днів до нового року завершити роботи “щонайменше 100 шкіл, 100 садочків та 100 спортивних об’єктів”.

Ось приклад реального стану по регіонам, зокрема у Івано-Франківській області де спромоглися здати 4 із 9 приймальних відділень в лікарнях, які були заплановані в програмі “Велике будівництво 2020”. Але Олексій Чернишов таке відео на сайті міністерства не поставить, як і немає на сайті міністерства жодної зведеної інформації щодо стану виконання програми ініційованої Президентом. 

Слід відзначити і дивну роботу урядового сайту який має висвітлювати виконання програми “Велике будівництво”. Остання новина датується 5 січнем 2021 року в якій йдеться про відкриття руху мостом на Чернігівщині.  Інтерактивна карта сайту з об’єктами будівництва відображає суцільну недобудову об’єктів включених до програми. Найбільше інформації – саме про виконання дорожніх робіт. А от про здачу об’єктів соціальної сфери, за які і відповідає Чернишов, інформації майже немає. Останнє повідомлення про здачу об’єктів соціальної сфери датується 3 вереснем 2020 року, мовиться про реконструкцію двох шкіл на Донеччині. 

Якщо опиратися лише на дані урядового сайту, то безапеляційно можна стверджувати, що свій напрямок роботи Олексій Чернишов з тріском провалив. Однак, якщо інформація урядового сайту не відображає дійсності – випливає питання, скільки було витрачено бюджетних коштів для створення і утримання такого невдалого прикладу піару?

НЕДОРЕФОРМА ДАБІ

Реформування ДАБІ для Олексія Чернишова теж є майданчиком для підвищення власного іміджу. Зокрема, 23 грудня міністр презентував декларативний план завершення реформи з містобудування на перехідний період без будь-яких дат і часових орієнтирів. Але за красивими малюнками ховається неприваблива реальність корупційного свавілля в ДАБІ, яку ніяк не можуть реформувати вже який рік.

Враховуючи, що Чернишов став міністром розвитку громад та територій України в березні 2020 року у нього було достатньо часу, аби ретельно зайнятися реформами ДАБІ. Та півроку ця сфера бурлила сама по собі без належної уваги міністра. Далеко непоодинокі ЗМІ напряму звинувачували Чернишова в саботажі й намаганні зберегти корумповані схеми опробовані роками у цьому відомстві. Лунали звинувачення в саботажі і від народних депутатів. Зокрема, голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко відверто звинувачував Чернишова. 

Певне пожвавлення сталося після того, як СБУ провела низку обшуків у ДАБІ в жовтні 2020 року. Лише після цього Чернишов заявив, що ДАБІ буде ліквідовано і назвався головиним реформатором цієї установи.

На жаль, усі реформаторські заходи звелися до ліквідації нових структур, які мали б розділити між собою повноваження ДАБІ. Зокрема планувалося створити Державну інспекцію містобудування, Державне агентство техрегулювання та Державну сервісну службу містобудування. Такі наміри були проголошені Денисом Шмигалем відразу після ліквідації ДАБІ у березні 2020 року.  І півроку відбувалася тяганина з реалізацією. 

Лише 25 листопада, в результаті конкурсу, Державну сервісну службу очолила Наталія Дюжилова, а 2 грудня 2020 року з’явився виконуючий обов’язки голови Державної інспекції містобудування Прохоров. Здавалося, можна вже було приступити до набору кадрів та запуску роботи цих органів. Але, менше ніж за місяць, 23 грудня 2020 року ці структури були ліквідовані і новопризначені чиновники стали головами ліквідаційних комісій. Натомість створено Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ). Скільки часу потрібно для того, аби чергова новостворена структура почала ефективну роботу – невідомо. 

Навіщо проводити конкурси, марнувати папір і нерви, аби Дюжилова та Прохоров місяць побули в якості очільників ліквідованих структур?

Відповідь досить проста  – 16 грудня 2020 року уряд постановою №1339 відновив дію постанови Кабміну від 23 травня 2011 року № 553. Були ще кілька постанов подібного характеру.  В цій варениці номерів цифр і постанов головним є те, що повністю вихолощено постанову уряду від 13 березня 2020 року, якою ліквідувалося ДАБІ. Тобто – все повернулося на висхідну.

ДАБІ залишається єдиним органом контролю в будівельній галузі, але через підвішений стан має дуже урізані повноваження. Новостворений ДІАМ недієздатний через відсутність кадрів і фінансування. Законопроектів щодо регулювання сфери архітектурного-будівельного контролю немає. І немає ніякої гарантії, що якісь документи з’являться найближчим часом. Однак, навіть в разі їх подання до парламенту – невідомо наскільки затягнеться процедура ухвалення. 

Але старі схеми опробовані “попередниками” чудово працюють. Зокрема науково-технічна рада при Мінрегіоні, яка може дозволити порушення будь-яких будівельних норм та відхилень. Джерело повідомляє Центру медіарозслідувань Булава, що вартість такого рішення комісії складає 50 тисяч доларів за один епізод (відхилення). Джерела також запевняють, що вже відроджена і стара схема з розпродажу ліцензій.

Здається, що бажання Олексія Чернишова відновити ДАБІ, хоч і під іншою вивіскою, цілком очевидне. 

Сам міністр, запевняє, що вихолощення постанови з ліквідації ДАБІ зроблено, аби “припинити хаос”, повернутися на висхідні позиції, а потім знову взятися до реформи: “На першому етапі потрібно нівелювати хаос, який виник у муніципалітетах внаслідок призупинення навесні дії постанови уряду № 553 «Про порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю». Це фактично наклало заборону на планові перевірки та здійснення архітектурно-будівельного контролю органами місцевого самоврядування”, – запевняє міністр.

Задум Чернишова цілком зрозумілий, повернути повноваження ДАБІ, а саму реформу можна крутити “як циган сонцем”, – до безкінечності.

Особисте “Велике будівництво” міністра

Джерела Центру медіарозслідувань Булава, заявляють, що поведінка міністра не в останню чергу продиктована його інтересами у будівельній сфері. 

Нині він активно втручається в роботу територіальних органів ДАБІ домагаючись якнайшвидшого оформлення і видачі дозвільних документів на об’єкти будівництва, які не відповідають встановленим будівельним нормам. За інформацією джерела, найбільше об’єктів будівництва в зоні інтересів Чернишова знаходяться у Харків та області, а контроль за будівництвом здійснює людина Чернишова, такий собі Будяков Андрій Сергійович – в.о. начальника Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області. 

Наразі матеріальна вмотивованість Чернишова, за інформацією нашого джерела, полягає в лобіюванні видачі дозвільних документів по таких об’єктах: 

ПАТ “Трест Житлобуд-1”. ЖК у Харкові по Московському проспекту (між просп. Архітектора Альошина (колишній просп. Орджонікідзе) та просп. Індустріальним (колишній просп. Фрунзе).  Будинки житлового комплексу №1;2;3:4:5;6 та будинки №12; 14 і 15. 

ОК “ЖБК “Житлобуд-2. ЖК по вулиці Клочківська 117 який зводиться (6 пусковий комплекс: Секція №5 з вбудованими приміщеннями та 7-й пусковий комплекс: наземний та підземний гараж ).

ТОВ “Орхомен”. Об’єкт провулок Шевченківський 48, будинки №4;5;6;7.

“ЖБК “Пролісок 2010”. ЖК на проспекті Льва Ландау.

“Трест Житлобуд” – 1”.  ЖК по вулиці Лисаветинська 2-б (два пускові комплекси) та нове будівництво житлового комплексу з дитячим садком та добудова об’єктів незавершеного будівництва – трансформаторних підстанцій №1 літ. “А” та №2 літ. “Б” по просп. Московському

ТОВ “Схід”. Будівництво багатоповерхового житлового будинку з об’єктами обслуговування, торговельними та офісними приміщеннями по вул. Зерновій.

“СВІТ-1”. Будівництво багатоквартирних житлових будинків по пр-ду Рогатинському 4.

“ЖБК “Меридіан плюс” . Будівництво ЖК по вул. Гвардійців-Широнінців 12.

ТОВ “Мегаліт фінанс”. Будівництво ЖК по просп. Льва Ландау 52 в.

Капітальний ремонт Краснопавлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Лозівської райради Харківської області за адресою: вул. Шкільна, смт Краснопавлівка, Лозівський район Харківської області.

Та не лише Харковом обмежується міністр Чернишов, є об’єкти різної вартості і складності по всій Україні.

“ЖБК “Домус”. Проводить реконструкцію гуртожитку під багатоквартирний будинок по вулиці Пушкіна 1 у місті Любомль на Волині 

“Енерго-сервісна компанія “Еско-Північ”. Проводить реконструкцію УЗППНГ Карайкозівського НГКР. Розширення резервуарного парку та влаштування другої нитки газопроводу-підключення за межами населених пунктів на території адміністративного підпорядкування Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської обл у Харківській області.

ТОВ “Аква Мукачево”. Здійснює будівництво закладу громадського харчування з виробничо-складськими приміщеннями  Духновича Олександра, 89А в м. Мукачево Закарпатської області.

ТОВ “Айболит Захід”. Будує оздоровчий комплекс с.Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Втім, на фонів “серйозних” об’єктів будівництва, комічним виглядає контроль цілим міністром Мінрегіону Чернишовим реконструкції ресторану  “Ювілейний” у Старій Вижівці Волинської області. 

Будівельні інтереси міністра прослідковуються й у енергетичній сфері. Зокрема йдеться про будівництво 2 обєктів “Енергоатому”: майстерень з архівом та учбово-тренувального центру, а також реконструкція пускорезервної котельні з реконструкцією димової труби Рівненській АЕС у місті Вараш Рівненської області. 

Без уваги Чернишова не лишився і об’єкт у столиці. Зокрема ТОВ “Валдіс Плюс” будує  багатоквартирний ЖК з вбудованими групами тимчасового перебування дітей дошкільного віку та паркінгу  в Оболонському районі просп.Степана Бандери, 30, 30-А.

Офшорний шлейф

Відповідно до поданих Олексієм Чернишовим декларацій він та його дружина має кілька офшорних компаній: “Корнікуларіус Лімітед” (Кіпр); “Фешн Рітейл Лтд” (Британські Віргінські острови); “Стендінг Ассетс С.А.” (Британські віргінські острови); “Галінеро Холдінгс Лімітед” (Кіпр); “Джіаленжер Інвестментс Лімітед” (Маршаллові острови) та товариство з обмеженою відповідальністю “ВіАй2 Партнерс ГмбХ” з реєстрацією у Австрії.

Олексій Чернишов вже давно розвиває власний бізнес у австрійському Відні де з метою власного піару заснував компанію “Kyiv Vision Foundation” яка відома лише тому, що влаштувала у 2014 році виставку робіт українських митців присячених “Євромайдану” “Through Maidan and Beyond”. Але сам Чернишов заявляв, що його австрійська компанія займається залученням іноземних інвесторів до України. Однак, жодної інформації про залучення інвестицій, в наслідок чергового “проекту” Чернишова знайти не вдалося. На відміну від інформації про наявність у міністра Чернишова та його родини австрійських паспортів.

Матеріал створено за допомогою аналітичної системи YouControl, державного судового реєстру, державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших відкритих джерел.