Нові подробиці до роковин катастрофи МН17: стало відомо, що Кремль знав про майбутню трагедію

Несподівану оцінку трагедії малайзійського рейсу МН17, в ході якої над окупованою територією України 17 липня 2014 року було збито пасажирський Boeing, дав російський "Форбс".

Несподівану оцінку трагедії малайзійського рейсу МН17, в ході якої над окупованою територією України 17 липня 2014 року було збито пасажирський Boeing, дав російський «Форбс». Видання спробувало поміркувати над новими фактами та подробицями катастрофи. Автори припускають, що Росія знала про можливість ураження пасажирського літака, адже за день до трагедії МН17, свідомо, закрила свій повітряний простір на кордоні з Україною.
 До цього усі «антиукраїнські» аргументи зводилися до того, що Україна мала повністю закрити повітряний простір. Мовляв, тоді б малайзійський Boeing 777, збитий з російської системи «Бук» над зоною АТО вцілів. Летів би собі з Амстердаму до Куала-Лумпур іншим маршрутом. Разом з тим з’ясувалося, що ростовський диспетчер, який знав про введені РФ обмеження на польоти громадянської авіації нижче ешелону FL530 готувався прийняти рейс МН17, ЗАМІТЬ ТОГО аби напряму (або через українських диспетчерів) повідомити екіпаж про небезпеку. В цій історії не все так просто, як здається на перший погляд.

“Почнемо з того, що Україна могла закрити повітряний простір над зоною АТО, але, просто кажучи, не зобов’язана була цього робити”, – зазначають автори російського «Форбс». Справа в тому, що нормативи Міжнародної організації громадянської авіації (ІСАО), не регламентують повного закриття повітряного простору над зоною військових конфліктів. На що, до речі, вказано у відомому голландському звіті, на який ВИБІРКОВО полюбляє посилатися Російська Федерація.

Автори наводять конкретні місця (стор. 199-205) у підсумковому звіті DSB, де проаналізовані питання врегулювання повітряного руху над іншими зонами військових конфліктів.

«Прикладом може слугувати ситуація в Сирії, повітряний простір якої, станом на липень 2016 року, сирійськими засобами контролю… взагалі ніяк не обмежувався (!), але діяли обмеження введені для власних перевізників кількома країнами Великобританією, США та Францією», – зазначає видання.

Показово, що російська сторона припинила польоти власних авіакомпаній над сирійською територією, лише після ракетного обстрілу лайнера А320 авіакомпанії «Северный ветер» у квітні 2013 року. Але повернемось до рейсу МН17.

«У міжнародній практиці національні авіарегулятори обмежують повітряний рух виходячи з власних оцінок ризиків польотів над конкретною зоною, керуючись наявною інформацією – саме так діяв український авіарегулятор «Украерух» (UkSATSE), періодично піднімаючи мінімально допустиму висоту польотів громадянської авіації над зоною АТО, керуючись інформацією по наявність у зоні АТО протиповітряних засобів та їхніх технічних можливостей”, – пише російський «Форбс».

Після трагедії 17 липня 2014 року, з боку Росії посипалися звинувачення, що Україна не закрила повітряний простір, через небажання втрачати плату від транзитних перельотів над своєю територією. Згідно звіту голландців, весною-літом 2014 року за транзит зоною відповідальності Україна отримувала плату в межах 176-248 тис. євро. «Але є тут і «зворотній бік медалі». Не варто забувати, що після повного закриття повітряного простору над зоною АТО з 17 липня 2014 року, міжнародні перевізники втрачають близько $3 млн. щоденно, на обліт закритої зони”, –  зазначають автори видання. Але що ж змусило Росію «закрити» своє небо за добу до трагедії рейсу МН17? Виявляється у цієї історії майже детективне продовження! «Вдумайтесь, на південному-сході України вже кілька місяців йшов збройний конфлікт, в зоні якого, розташовані українські «Буки» – і весь цей час російські служби управління повітряним рухом це ніяк не турбує. Російська авіація не перетинає російсько-український кордон, сепаратисти (повстанці) своєї авіації не мають, тому українські «Буки» ніяк не задіяні, і Росія абсолютно спокійна. З ескалацією конфлікту сепаратисти-ополченці починають використовувати «невідомо звідки» поставлені переносні ракетно-зенітні комплекси, й нищать українську військову авіацію. Після кожного такого випадку Україна вводить тимчасові (від кількох годин до кількох днів) обмеження на польоти громадянської авіації. РОСІЯ ніяк НЕ РЕАГУЄ. Висота перехоплюваних сепаратистами повітряних цілей поволі зростає, відповідно зростає і висота заборон на польоти громадянської авіації, оголошені Україною. 14 липня Україна обмежила мінімальну висоту польотів транзитних громадянських судів над зоною АТО до 9754 метрів. Росія вичікує два дні і 16 липня публікує заборону (що вступила в силу в ніч на 17 липня) для спільного з Донбасом російського повітряного простору …. на польоти ОДРАЗУ до 16150 метрів. “Інакше кажучи з 00:00 17 липня 2014 року, у повітряному просторі, що межує з Україною, заборонялося літати на висоті, яку прострілює ЗРК «Бук»”, – зазначило аналітичне видання. Автори російського «Форбс» констатують: за три роки РФ поставила безліч питань Україні, Радбезу, ОБСЄ, голландським експертам та слідчим. Настав час відповідати на запитання і керівникам Росавіації. Адже й досі не зрозуміло: 1. Чому ростовський диспетчер, що знав про введені у РФ обмеження, готувався прийняти рейс МН17  і не попередив напряму (або через українських диспетчерів) екіпаж про небезпеку? 2. Чому ніхто з російських офіційних осіб, говорячи про незакриття Україною повітряного простору над зоною АТО, ніколи не казав чому ж Росія «несподівано» виявилася настільки далекоглядною?