Не проґав

На кінець цього року 665 об’єднаних територіальних громад України, в яких проживає близько шести мільйонів українців, працюватимуть як самостійні органи місцевого самоврядування. Понад півтори тисячі сільських громад – вичікують, аналізують, придивляються, порівнюють і втрачають законну можливість одержати від держави поштовх для поліпшення життя своїх мешканців.

В Україні про децентралізацію влади говорять давно. Притомної ж форми розмови набрали з прийняттям Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», з якого і  почалося активне впровадження реформи органів місцевого самоврядування та децентралізації державної влади.

Минуло трохи більше двох років. За результатами соціологічних досліджень Ради Європи, 65% українців сьогодні вважають децентралізацію потрібною реформою. Суспільство вже розуміє, що не може бути ефективною держава, бюджетна система якої, десятиліттями вибудовувалася у вигляді своєрідної фінансової піраміди. Що включає систему нібито незалежних бюджетів органів місцевого самоврядування, а насправді, залежних від авторитарної вертикалі державних адміністрацій.

Нині загальна площа об’єднаних територіальних громад  вже охоплює більше чверті  території держави, і до 2020 року процес добровільного об’єднання громад має завершитися.

Результат пошуку зображень за запитом "Віталій Загайний"

Віталій Загайний, експерт з питань самоврядування та самоорганізації

– Вибори до місцевих органів влади у 2020 році ми мусимо  проводити уже за новим розподілом територій. Як ОТГ, так і районів, кількість яких, з укрупненням, зменшиться, – каже експерт з питань самоврядування та самоорганізації Віталій Загайний. – П’ять років, це  невеликий час для такої важливої і складної реформи,- продовжує фахівець.- Для прикладу, у Польщі і Литві  реформа тривала 6 років, у Данії – 12, у Швеції – 13 років . 

Пан Загайний  наголосив, що  європейський і світовий досвід в будь-якому випадку,  свідчить, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватись тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не дійде до потреб кожного села чи міста, кожної вулиці чи двору. Сильне місцеве самоврядування базується на розвинутому громадянському суспільстві та демократії.

Не дарма у контексті реформ, ця стоїть на першому місці. Її організатори і натхненники ставили за мету, передусім , економічний зиск – забезпечення спроможності найнижчої ланки влади самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення.

Тому реформа місцевого самоврядування, враховуючи позитивний як європейський, так і власний історичний досвід, передбачає обов’язкове об’єднання (укрупнення) територіальних громад.

 – Новий Закон України «Про співробітництво територіальних громад» закладає основи для зміни адміністративно-територіального устрою через об’єднання громад,- продовжив експерт з питань самоврядування та самоорганізації Віталій Загайний, – місцеві бюджети отримують право на частку загальнонаціональних податків. У центральну казну будуть надходити лише кошти, необхідні для виконання державних функцій. Це є головною відмінністю від нині існуючої фіскальної системи на місцях, коли практично всі податки централізовано збираються до обласних адміністрацій, а на місцях залишається незначна частина грошей.

Уряд попередньо пропонує залишати на місцях до 60% податку на доходи фізичних осіб, від 10% до 25% податку на прибуток підприємств, в повному обсязі  – екологічний податок, акцизний збір, як і  єдиний та земельний податки. Отже, є фінансова мотивація і логіка для об’єднань, і це є базисом добровільності. Держава не примушує об’єднуватись − вона відкриває можливості для того ,щоб громади могли більше отримувати доходів і відповідно на свій розсуд більше розпоряджатися видатками з місцевих бюджетів, – каже експерт.

Проте, є низка питань, яких децентралізація не торкнеться жодним чином. Це стосується оборони, національної безпеки, зовнішньої політики, боротьби з корупцією, дотримання прав і свобод громадян та, безумовно, територіальної цілісності Україні. Експерт  констатував позитивні зміни у законодавчому полі в сфері децентралізації влади та місцевого самоврядування, до яких «прямує» Україна. Надалі, у Мінрегіоні обіцяють формувати територіальну основу для наступного субрегіонального рівня, розширювати можливості участі для жителів у міжнародних проектах, розвивати інститут старост, медицину в громадах та запроваджувати європейські стандарти менеджменту.

У Харківській області процес децентралізації розпочався у 2016 році. Серед наймолодших – Старосалтівська ОТГ, яка об’єднала шість сільських рад. Починаючи із 2017-го, громада перейшла на прямі відносини з державним бюджетом України та одержує освітню субвенцію в розмірі понад 10 млн., медичну – понад  6. Також отримує додаткову дотацію на заклади освіти та охорони здоров’я.

За словами очільника громади Едуарда Коновалова, про рішення об’єднатися громада жодного разу не пошкодувала, адже результат видно неозброєним оком. Дохідна частина бюджету після об’єднання разом із субвенціями збільшилася майже втричі, а власні доходи громади зросли майже вдвічі.

Минулого року до моменту переходу на прямі відносини з державним бюджетом України фактичні надходження власних доходів на одну особу складали 1594 грн. Цього року ці надходження збільшилися до 2001 грн. Окрім того, за словами голови громади, на розвиток інфраструктури Старосалтівської селищної ради нададуть субвенцію з Державного фонду регіонального розвитку в сумі 5 млн 814 тис. грн.

Результат пошуку зображень за запитом "фінансування"

За ці кошти у громаді хочуть реконструювати Старосалтівську амбулаторію, стан якої вкрай незадовільний. А на вільній території цього приміщення розмістити сучасний центр надання адміністративних послуг, де працюватимуть паспортний стіл, кабінет військового обліку, архів, кабінет юридичних послуг, відділ РАГСу.

Організувати роботу громаді допомагають і міжнародні організації.

– Хоча ми не ставимо завдання покращувати своє становище лише за допомогою зовнішніх донорів, ми шукаємо поповнення бюджетних коштів з власних джерел – це земля, а також туристичні збори, – каже Едуард Коновалов. – І хоч у нас немає підприємств енергетичного комплексу або промислових, але 100 % тваринництва району географічно розташовані на наші території. 100 % вирощування молодняка великої рогатої худоби в області теж сконцентровано у нас.

Результат пошуку зображень за запитом "рогата худоба"

Тут не закрили жодного дитсадка, школи,  бібліотеки. Сьогодні з освітніх закладів у громаді працюють п’ять шкіл, один навчально-виховний комплекс, три дошкільні навчальні заклади. Громада їх повністю фінансує. Крім того, у бюджеті ради закладено виплати за престижність професії вчителів у розмірі 20 % від посадового окладу.

Але і про нерішучість окремішних сільських рад  варто сказати слово. Звернувшись до експертів, запитую, чому маючи яскраві приклади успішних громад, доводиться вмовляти  людей до об’єднання? Чи потрібна підтримка влади, чи бракує в селах людей з масштабним мисленням?

Віталій Загайний переконаний, що підтримка влади в цьому процесі надзвичайно важлива, але жодна влада (централізована чи децентралізована) не підмінить функцій органів місцевого самоврядування, тому успіх об’єднаної громади залежить передусім від управлінських якостей тих, кого люди оберуть нею керувати, кого призначать на посади у виконавчі органи рад, а також від того, як громада контролюватиме діяльність своїх обранців та запитуватиме з них за результати роботи.

Віталій Загайний, Людмила Островська, Андрій Юричко

Людський фактор дуже важливий. Треба, щоб лідеру повірили. А коли людина не вірить у кінцевий результат, то що доброго вона скаже односельцям.

– Разом з тим, ми вже бачимо і проблеми на шляху реформи,– продовжив пан Загайний. – Потрібно забезпечити прийняття Верховною Радою законопроектів, які розширюватимуть повноваження ОТГ, передусім у сфері земельних відносин.  Важливо долати опір реформі з боку посадовців та місцевих керівників, треба сідати за стіл перемовин. На заваді стає інертність районних центрів, особливо, міст обласного значення. Вони сьогодні майже не беруть участі в процесі.

Міськради міст обласного значення не займають активну позицію щодо об’єднання з сільрадами на своїх околицях, з одного боку, маючи сьогодні і широкі повноваження, і значні фінансові ресурси, а з іншого боку, не бажаючи ризикувати депутатськими кріслами та кріслом міського голови у разі виборів у об’єднаній громаді.

– Для України надзвичайно важливо завершити децентралізацію якомога швидше,- переконана  керівник Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування Діана Баринова. – Не лише тому, що країна фактично у стані війни з Російською Федерацією, і не менш важливим, ніж захист кордону й територіальної цілісності, є успіх на внутрішньому «фронті реформ». І не тільки тому, що, відкинувши авторитарний режим, ми будуємо демократичне суспільство, засноване на європейських цінностях. А й тому, що без докорінної зміни системи управління державою, її територіями, належного розподілу відповідальності й повноважень за стан справ на місцях буде неможливим впровадження галузевих реформ – в освіті, медицині, культурі та інших. Не дарма   децентралізацію називають реформою номер один в Україні.

Матеріал створено за підтримки Академії Української Преси за сприяння Програми «U-LEAD з Європою».