Випускник Національного університету України, у грудні йому мало виповнитися 27 років. Він був учасником команд ОГО та чужорідного театру абсурду Горобчик.
Підписуйтесь на нас у telegram
Про це повідомляє Кий-інфо з покликанням на Телеграм Ліги Сміху.
«Жахливі новини, в які не хочеться вірити. Не стало Ярослава Гаркавко, якого, ми впевнені, багато хто з вас знає. Наразі не вистачає слів, до голови лізуть лише приємні спогади, пов’язані з цією людиною. Дякуємо тобі друже, за те що захищав нас увесь цей час. Спочивай з миром», — йдеться у публікації.
Спогадами про полеглого захисника у своєму Instagram Олександр Коулман, його ексколега з гумористичної команди Горобчик. У своїх сторіс він повідомив болісну новину та додав, що навіть «340 [загиблих росіян] не дорівнюють одному Яріку. Ті 93000 теж».
Пізніше він опублікував прощальний допис:
«Прощавай, Ярік. Перший раз побачив його на київській Лізі Сміху. Я був у журі, він — студентській команді. Як же ж він мене бісив, але своїм талантом. Пам‘ятаю, як з Олегом покликали його зіграти на зимовому кубку за Горобчик і в той же день, сидячі в таксі, запропонували грати в сезоні «битві титанів» Ліги Сміху, бо він зачарував своєю простотою.
Для себе точно усвідомлюю, що однією з причин перемоги був Ярік. Ні, не через супер працю і авторство. Нам потрібна була свіжа, весела людина, яка могла б підтримувати мікроклімат, бо то був сьомий сезон ЛС і напруження можна було ложкою їсти і Ярослав став колективним психологом, але і акторський внесок його відчутний. Ярік став свіжим повітрям, якого не вистачало (та звісно ми перемогли через його щасливі труси))) але то вже інша історія).
Саме тоді, у Яріка почалися проблеми з ігроманією, що викликало проблеми у нас, але найбільший удар прийняв Ярік, публічно зізнавшись у залежності від ставок. Далі було лікування і виплата боргів. Я не міг злитися на нього, ніколи. Фиркнути, покричати, не більше. Дуже його любив і як мін підтримував. Пробачив борг, переписувався, покликав один раз на імпровізацію з Горобчиком, щоб він не відчував себе ізгоєм, бо людина втратила все — повагу, роботи, довіру.
2022, Ярік йде захищати нас від ворога… Скільки гордості та поваги до нього за це. Періодично питав про справи, чи може щось треба, хотів записати з ним подкаст, але… Яріка більше нема. І частинки мене теж. Це вже 6 людина, серед знайомих, яку фізично забрала війна. Ні, не війна. Хворий сусід.
Не знаю, як то витримувати і як з тим болем далі жити і звикати, бо це не остання втрата. Вдячний тобі, Яріку, за твою світлість, сміх, чарівність і за те що поклав своє життя, захищаючи нас. Не забувайте ціну нашої свободи та життя, вона дуже висока і болюча. Кожен раз, коли ми сидимо без світла, або десь йдемо в бар чи на прогулянку, не забувайте, яка ціна за то заплачена. Питайте у військових чи щось потрібно, донатьте і пишіть їм та чекайте на відповідь, вона обов’язково буде. П.С. Знайшов наші спільні останні фото. Дуже дивні, та вже як є. Спи спокійно, Ярослав. Люблю і дякую”.
