«Коли я чую слово «культура», то хапаюся за пістолет».
Двадцять п’ять років безперервних реформ в усьому. Причому, за визначенням їхніх авторів, реформи були успішними. Потім, після успішних, починалися ще успішнші, а потім ще і ще. В підсумку маємо розбиті дороги, помираючі села, малі пенсії і більший трудовий стаж, платну безплатну медицину або ж повну її відсутність, маємо суди і законодавство, що, як дві паралельні прямі, всупереч аксіомі (слава Богу!) ще хоч інколи перетинаються.
Ось і тепер Верховна Рада та уряд пообіцяли на осінь пенсійну реформу. Але насправді система суттєво не зміниться: матимемо лише чергове підвищення мінімальних пенсій. «Але країні потрібна справді реформа, а не її імітація – щоб не жебракували наступні покоління пенсіонерів», – пише журналістка Оксана Поліщук.
Поки ж уряд лише «причісує» стару солідарну систему, а експерти ще розробляють нову, накопичувальну для загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. І за словами самих експертів, накопичувальна система можлива не раніше 2019 року. Зрозуміли? Тобто, за іншої Верховної Ради, іншого уряду, можливо, й іншого Президента.
Якщо у 2004 році дефіцит Пенсійного фонду складав 6 млрд грн., то зараз 141 млрд. За рахунок чого уряд доб’ється обіцяної бездефіцитності Пенсійного фонду, за якого можливий перехід до накопичувальної системи?
В Україні відсутня цивілізована спадковість влади, кожен наступний уряд починає «реформи» з чистого аркуша, навіть якщо попередники не в усьому спрацювали погано. А уряди у нас міняються часто, трапляється, не встигаючи відзвітувати…
Ви пригадуєте суть медичних реформ від грузинського чиновника Олександра Квіташвілі? Він пропонував надати медичним закладам фінансову автономію, перевести лікарів на контракти з оплатою праці від результату, запровадити страхову медицину. З тих реформ нічого не вийшло. Чому?, – то інша розмова, але поки що констатуємо факт.
А що пропонує сьогоднішній глава Мінздоров`я Уляна Супрун, теж іноземний фахівець? Гроші виділятимуться хворому, а не лікарні, в середньому по 210 грн. на українця. Лікар отримуватиме зарплату від навантаження. Правда, схоже на те, що пропонував попередній міністр? Уляна Супрун ще вводить стандарти – європейські протоколи лікування. Пацієнт матиме гарантований державний пакет на безплатне оздоровлення, куди ввійдуть, наприклад, невідкладна чи первинна допомоги. Другий пакет передбачає співоплату держави і пацієнта. Окремі види послуг, як косметичні операції, будуть лише платними.
І от що цікаво. На початку червня народні депутати з мінімальною перевагою проголосували за початок медичної реформи, але закон, який передбачає видатки з держбюджету на її забезпечення – провалили. Міністр Уляна Супрун вважає, що якщо не почнемо зараз, то медреформу буде відкладено до 2019 року – знову до нових парламентських віників!
Складається враження, що ні самі реформи, ні їхня суть, а тим більше завтрашня перспектива нікого із можновладців не хвилюють – для них важливіший сам процес. А ще цікавить швидкий результат від якого можна отримати політичні прибутки. От на пенсійні зміни гроші знайшлися. І справді, куди відкладати, коли 70% пенсіонерів на межі бідності. А це значить, що кожен представник влади: депутат, урядовець, працівник президентської адміністрації зможе благородно вдарити себе в груди. І до них прихилити когось із чисельної армії пенсіонерів на близьких виборах. А медична реформа – то щось віддалене і мало зрозуміле. Це ж не пенсія, її до кишені не покладеш.
Між тим, за часів міністра Квіташвілі Україна мала спалах полімієліту, зараз – бутулізму. І двадцять років епідемії туберкульозу. Двадцять п’ять років ми говоримо про несправедливу солідарну пенсійну систему і низькі пенсії для більшості . І говоритимемо завтра, бо дірка у Пенсійному фонді лише збільшиться: кількість пенсіонерів значно перевищуватиме кількість працюючих.
Панове міністри, робіть уже не реформи, – бодай, щось робіть!
