«Коли я чую слово «культура», то хапаюся за пістолет».
Двадцать пять лет непрерывных реформ во всем. Причем, по определению их авторов, реформы были успешными. Затем, после успешных, начинались еще более успешые, а потом еще и еще. В итоге имеем разбитые дороги, умирающие деревни, малые пенсии и большой трудовой стаж, платную бесплатную медицину или полное ее отсутствие, имеем суды и законодательство, как две параллельные прямые, вопреки аксиоме (слава Богу!) еще хоть иногда пересекающиеся.
Вот и теперь Верховная Рада и правительство пообещали осенью пенсионную реформу. Но на самом деле система существенно не изменится: будет лишь очередное повышение минимальных пенсий. «Но стране нужна действительно реформа, а не ее имитация, чтобы не попрошайничали следующие поколения пенсионеров», – пишет журналистка Оксана Полищук.
Пока же правительство только «причесывает» старую солидарную систему, а эксперты еще разрабатывают новую, накопительную для общеобязательного государственного пенсионного страхования. И по словам самих экспертов, накопительная система возможна не ранее 2019 года. Поняли? То есть, уже будет другая Верховная Рада, другое правительство, возможно, и другой Президент.
Если в 2004 году дефицит Пенсионного фонда составлял 6 млрд грн., то сейчас 141 млрд. За счет чего же правительство добьется обещанной бездефицитности Пенсионного фонда, при котором возможен переход к накопительной системе?
В Украине отсутствует цивилизованная наследственность власти, каждое следующее правительство начинает «реформы» с чистого листа, даже если предшественники не во всем сработали плохо. А правительства у нас меняются часто, случается, не успевая отчитаться…
Вы помните суть медицинских реформ грузинского чиновника Александра Квиташвили? Он предлагал предоставить медицинским учреждениям финансовую автономию, перевести врачей на контракты с оплатой труда от результата, ввести страховую медицину. С тех реформ ничего не изменилось. «Почему?», – это другой вопрос, а пока констатируем факт.
А что предлагает сегодняшний глава Минздрава Ульяна Супрун, тоже иностранный специалист? Деньги будут выделяться больному, а не больницам, в среднем по 210 грн. на украинца. Врач будет получать зарплату от нагрузки. Правда, похоже на то, что предлагал предыдущий министр? Ульяна Супрун вводит и другие стандарты – европейские протоколы лечения. Пациент будет иметь гарантированный пакет на бесплатное оздоровление, куда войдут, например, неотложная или первичная помощб. Второй пакет предусматривает сооплату государства и пациента. Отдельные виды услуг, как косметические операции, будут только платными.
И вот что интересно. В начале июня народные депутаты с минимальным преимуществом проголосовали за начало медицинской реформы, но Закон, который предусматривает расходы из госбюджета на ее обеспечение – провалили. Министр Ульяна Супрун считает, что если не начнем сейчас, то медреформа будет отложена до 2019 года – снова до новых «парламентских веников»!
Создается впечатление, что ни сами реформы, ни их суть, а тем более завтрашняя перспектива никого из власти не волнуют. Для них важнее сам процесс. А еще интересует быстрый результат, от которого можно получить политическую прибыль. Вот на пенсионные изменения деньги нашлись. И действительно, куда уж откладывать, когда 70% пенсионеров на грани бедности. А это означает, что каждый представитель власти: депутат, чиновник, сотрудник Президентской администрации сможет благородно ударить себя в грудь. И к ним склонить кого-то из многочисленной армии пенсионеров на фоне приближающихся выборов. А медицинская реформа – это нечто далекое и малопонятное. Это не пенсия, ее в карман не положишь.
Между тем, во времена министра Квиташвили в Украине констатировали вспышку полиомиелита, сейчас – ботулизма, и двадцать лет – эпидемии туберкулеза. Двадцать пять лет мы говорим о несправедливой солидарной пенсионной системе и низкие пенсии для большинства. И будем говорить завтра, потому что дыра в Пенсионном фонде только увеличится: количество пенсионеров значительно превышает количество работающих.
Господа министры, делайте уже не реформы, – хотя бы что-то делайте!
[:ua]Фраза драматурга і націонал-соціаліста Ганса Іоста настільки відповідала духові тогочасної Німеччини, що її «зацитували», приписуючи нацистським верховодам: то Геббельсу, то Герінгу, то ще комусь. Даруйте, але коли я сьогодні чую слово «реформи», то хапаюся за голову. Часом шкодую, що під рукою немає пістолета…Двадцять п’ять років безперервних реформ в усьому. Причому, за визначенням їхніх авторів, реформи були успішними. Потім, після успішних, починалися ще успішнші, а потім ще і ще. В підсумку маємо розбиті дороги, помираючі села, малі пенсії і більший трудовий стаж, платну безплатну медицину або ж повну її відсутність, маємо суди і законодавство, що, як дві паралельні прямі, всупереч аксіомі (слава Богу!) ще хоч інколи перетинаються.
Ось і тепер Верховна Рада та уряд пообіцяли на осінь пенсійну реформу. Але насправді система суттєво не зміниться: матимемо лише чергове підвищення мінімальних пенсій. «Але країні потрібна справді реформа, а не її імітація – щоб не жебракували наступні покоління пенсіонерів», – пише журналістка Оксана Поліщук.
Поки ж уряд лише «причісує» стару солідарну систему, а експерти ще розробляють нову, накопичувальну для загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. І за словами самих експертів, накопичувальна система можлива не раніше 2019 року. Зрозуміли? Тобто, за іншої Верховної Ради, іншого уряду, можливо, й іншого Президента.
Якщо у 2004 році дефіцит Пенсійного фонду складав 6 млрд грн., то зараз 141 млрд. За рахунок чого уряд доб’ється обіцяної бездефіцитності Пенсійного фонду, за якого можливий перехід до накопичувальної системи?
В Україні відсутня цивілізована спадковість влади, кожен наступний уряд починає «реформи» з чистого аркуша, навіть якщо попередники не в усьому спрацювали погано. А уряди у нас міняються часто, трапляється, не встигаючи відзвітувати…
Ви пригадуєте суть медичних реформ від грузинського чиновника Олександра Квіташвілі? Він пропонував надати медичним закладам фінансову автономію, перевести лікарів на контракти з оплатою праці від результату, запровадити страхову медицину. З тих реформ нічого не вийшло. Чому?, – то інша розмова, але поки що констатуємо факт.
А що пропонує сьогоднішній глава Мінздоров`я Уляна Супрун, теж іноземний фахівець? Гроші виділятимуться хворому, а не лікарні, в середньому по 210 грн. на українця. Лікар отримуватиме зарплату від навантаження. Правда, схоже на те, що пропонував попередній міністр? Уляна Супрун ще вводить стандарти – європейські протоколи лікування. Пацієнт матиме гарантований державний пакет на безплатне оздоровлення, куди ввійдуть, наприклад, невідкладна чи первинна допомоги. Другий пакет передбачає співоплату держави і пацієнта. Окремі види послуг, як косметичні операції, будуть лише платними.
І от що цікаво. На початку червня народні депутати з мінімальною перевагою проголосували за початок медичної реформи, але закон, який передбачає видатки з держбюджету на її забезпечення – провалили. Міністр Уляна Супрун вважає, що якщо не почнемо зараз, то медреформу буде відкладено до 2019 року – знову до нових парламентських віників!
Складається враження, що ні самі реформи, ні їхня суть, а тим більше завтрашня перспектива нікого із можновладців не хвилюють – для них важливіший сам процес. А ще цікавить швидкий результат від якого можна отримати політичні прибутки. От на пенсійні зміни гроші знайшлися. І справді, куди відкладати, коли 70% пенсіонерів на межі бідності. А це значить, що кожен представник влади: депутат, урядовець, працівник президентської адміністрації зможе благородно вдарити себе в груди. І до них прихилити когось із чисельної армії пенсіонерів на близьких виборах. А медична реформа – то щось віддалене і мало зрозуміле. Це ж не пенсія, її до кишені не покладеш.
Між тим, за часів міністра Квіташвілі Україна мала спалах полімієліту, зараз – бутулізму. І двадцять років епідемії туберкульозу. Двадцять п’ять років ми говоримо про несправедливу солідарну пенсійну систему і низькі пенсії для більшості . І говоритимемо завтра, бо дірка у Пенсійному фонді лише збільшиться: кількість пенсіонерів значно перевищуватиме кількість працюючих.
Панове міністри, робіть уже не реформи, – бодай, щось робіть!
[:]
