До повномасштабного вторгнення Росії Україна вважалася лідером у сфері кіберспорту. Цей успіх частково забезпечували запрошені гравці з Росії. Тепер колишні партнери є ворогами, а деякі з українських гравців дивляться на росіян через приціл реальної гвинтівки на фронті.
Підписуйтесь на нас у telegram
“Кіберспортивна спільнота завжди і все робила разом. Але зараз вона розколота як ніколи”, – відео з таким підписом відомі українські кіберспортсмени записали на початку березня та поширили у соцмережах.
Вони закликали своїх російських колег протестувати проти повномасштабного військового вторгнення в Україну і не замовчувати цю агресію.
Олександр Кохановський: до війни був бізнесменом і кіберспортсменом, а тепер – правоохоронець, що воює на сході України.
Про це повідомляє Кий-інфо з покликанням на BBC.
Кохановський наголосив, що час українським командам позбавитися російських гравців, щоб замінити їх на українських або європейських гравців.
Останнім роками серед найкращих є київська команда NAVI. Вони багато разів перемагали на міжнародних турнірах. У 2021 році NAVI вибороли майже 2 млн доларів призових.
Але в NAVI два десятки гравців з громадянством Росії.
“В Україні немає стількох сильних кіберспортсменів, щоб замінити росіян”, пояснюють в керівництві команди. Там також кажуть, що всі їхні гравці з Росії не підтримують “спецоперацію”, як російська влада називає війну проти України.
Деякі заборони щодо них запроваджують окремі турніри або великі компанії-спонсори змагань, щоб уникнути репутаційних ризиків.
Серед прикладів санкцій, які зачепили кіберспорт, можна знайти буквально пару випадків. Найгучніший був у квітні, коли російську команду Virtus.pro дискваліфікували з турніру через те, що її учасник Іван (Pure) Москаленко намалював на ігровій мапі літеру Z, яка є одним із символів російського вторгнення в Україну.
Росіянин сказав, що це сталося “випадково” і перепросив, але організатор змагань вирішив дискваліфікувати всю команду.
Війна негативно впливає на ігрову індустірію в Україні. Все йде вниз.
DonStepan наголошує, що такого розвитку у цій сфері, як було в останні 15 років, у найближчі п’ять років очікувати не вартою. Все залежить від часу перемоги України та швидкості відновлення економіки до довоєнного рівня.
