Мільйонер, власник 4 квартир у Києві, однієї у Севастополі, 2-х земельних ділянок та невеличкого автопарку. І все це він заробив «чесно», займаючись суддівством.
Иван Николаевич Волик – судья Высшего хозяйственного суда Украины, который в прошлом году ушел на пенсию. Отдых вполне заслуженный, ведь судейству Иван Николаевич посвятил 20 лет своей жизни. К тому же на пенсии ему, судя по всему, не придется выживать, как большинству украинцев пожилого возраста. Экс-судья счастливый обладатель 5 квартир в Киеве и Севастополе, а на его счету иногда ниоткуда появляются по миллиону гривен.
Несколько фактов, которые Вам нужно знать перед тем, как познакомиться с Воликом ближе:
1. Купил четырехкомнатную квартиру в центре Киева за 19 гривен.
2. Унаследовал миллион гривен, две квартиры в Киеве, Севастополе и гектар земли.
3. Покупает ежегодно или квартиру, или машину, или земельный участок.
4. Прославился как один из пяти самых богатых судей Высшего хозяйственного суда Украины.
5. И если очень нужно, может «наколдовать» из воздуха миллион гривен наличными.
«Крестный отец репрессий» в Украине
За Иваном Николаевичем Воликом тянется дурная слава, еще со времен, когда он был обычным судьей Старокиевского районного суда. В СМИ то тут, то там появлялись истории о сомнительных решениях Волика, который выносил приговор в пользу того, чей карман был шире.
Журналист Марта Лубко вспоминает судейский процесс в конце 90-х, когда Иван Николаевич помог неназванному мужчине засудить бывшую жену вместе с падчерицей до 3 с половиной лет заключения. Более того, вся собственность женщины была переписана на экс-супруга истца. Такой жесткий приговор был вынесен из-за имущества, которое якобы повредила мать с дочерью. Следствие базировалось только на словах одного человека, а самого имущества не видели ни правоохранители, ни сами обвиняемые. Только через 10 лет обеих женщин оправдали.
Имя судьи широко известно и среди украинских активистов. Именно Волик выносил приговор протестующим, которые участвовали в митинге «Украина против Кучмы» в 2001 году (на тот момент Иван Николаевич занимал должность судьи Голосеевского районного суда Киева). Тогда 15 участников «антикучмовской акции» были осуждены на сроки от 2 до 5 лет заключения. Приговор касался даже оппозиционного депутата Верховной Рады Андрея Шкиля.
И хотя журналисты и активисты неоднократно называли судейское решение абсурдным, обвинения – сфабрикованными, а судью – «крестным отцом репрессий в Украине» и «кучмовским палачом», это не помешало Волику получить почетную награду Высшего совета юстиции Украины в 2004 году.
Да, Волик не кумир украинской общественности, но кого это волнует, если он настоящий любимец фортуны. Во времена Ющенко судья Иван Николаевич успел продвинуться вверх по карьерной лестнице: в 2007 году он занял должность судьи Верховного суда Украины и сразу стал претендовать на звание председателя этой организации. Это назначение вызвало шквал эмоций со стороны проукраински настроенных активистов и именно из-за протестов митингующих Волику не удалось продолжить свою головокружительную карьеру.
И хотя с повышением не сложилось, он все равно получил от Ющенко награду «Заслуженный юрист Украины». Такую же награду было присвоено и его жене Лилии Ивановне Волик. Семью заслуженных юристов журналисты замечали на политических акциях Партии Регионов и понятно почему. Во времена Януковиче судья Волик очевидно получал вознаграждения, размер которых требовал внесения их в электронные декларации.
Скандальный миллионер
В 2014 году, когда госслужащих обязали заполнять декларации, судья снова оказался в центре скандала, но теперь уже коррупционного: оказалось, что Волик – миллионер и к тому же один из самых богатых работников Верховного хозяйственного суда. Свое несудейское состояние Иван Николаевич, по собственным словам, получил по наследству. Действительно в декларации за 2013 год миллион гривен и две квартиры обозначены, как наследство. Одна из квартир, которая осталась Волику от богатого покойника, находится в Севастополе, хотя сам судья родом с Полтавщины.
Но чем больше углубляешься в биографию работника Фемиды, тем интереснее детали выплывают. Оказывается, что семья юристов купила квартиру в 1997 году за 19 гривен. Конечно, раньше цены на недвижимость были меньше, но ведь не на столько. Четырехкомнатная квартира находится возле станции метро Дворец Спорта, а значит в самом сердце Киева.
Но это не единственная недвижимость Волика: с 2010 по 2014 он и его семья покупали, чуть ли не по квартире, или земельному участку в год.
Например, в 2010 году, Волик стал владельцем квартиры стоимостью 65 тысяч гривен. Уже в следующем году он решил расширять собственные владения и купил еще одну квартиру за 580 тысяч. Поэтому в 2011 году у Волика уже было три квартиры в Киеве. И это только начало.
В 2012 Волик с семьей сделали перерыв и ничего не покупали, но 2013 стал для них по-настоящему прибыльным. Во-первых – уже упомянутое наследство, которое привлекло внимание СМИ. А во-вторых небольшой автопарк Ивана Николаевича и его жены Лидии: судейская семья приобрели сразу два автомобиля VOLKSWAGEN TIGUAN 2013 и VOLKSWAGEN TOUAREG 2013. Вероятнее всего машины были куплены за унаследованный миллион, иначе откуда деньги. В 2014 году коллекцию Волика пополнил только один земельный участок на Полтавщине.
После такого вдохновенного растрачивания денег Волик больше ничего не покупал, но семейную традицию продолжили его дети. Судейский сын Александр и дочь Юлия в 2016-ом сделали ценную покупку, купивши жилой дом в Гостомеле на 2,4 миллиона гривен.
Конечно, дети уже взрослые и сами могут себя обеспечить. Например, Александр Волик, работает в Генеральной прокуратуре и заполняет собственную декларацию. Хотя в 2013 году сын чиновника заработал лишь 100 тысяч гривен и примерно такую же сумму в 2016-м, складывается впечатление, что для Александра миллион – небольшие деньги. Ведь даже несмотря на огромные затраты, он легко расстается с недвижимостью, например, с домом за 2 млн., который он подарил своей матери.
Феерический выход на пенсию
Наиболее прибыльным оказался для семьи судей именно 2016 год, когда Волик освободил судейское кресло. Согласно электронной декларации у экс-судьи появился из ниоткуда 1 200 000 гривен наличными. На это уже успели обратить внимание некоторые общественные движения, которые борются против чиновничьей коррупции.
Возникает вопрос: откуда деньги. Ведь за 2016 год Иван Николаевич заработал лишь 280 тысяч гривен, а 2015 – 270 тысяч. Его жена, судя по декларации, получала только пенсию. И даже, если бы семейная пара не делала упомянутых выше впечатляющих покупок, они все равно не смогли бы накопить такую сумму.
Но, как уже было отмечено, семья Воликов деньги не экономит принципиально.
В 2016 году против судьи Волика, который на тот момент еще работал, было открыто дисциплинарное производство. Оказывается, бывший служитель Фемиды нарушил нормы процессуального права, и из-за его некомпетентности «Укргазбанк» потерял 3,5 миллионов гривен в пользу другой организации КС «Слобода-Кредит». У этой истории печальный конец – Волика к ответственности не привлекли, хотя Высший совет юстиции его дисциплинарный проступок констатировал. Умышленно ли господин Волик нарушил присягу, пусть решают правоохранители, но именно после этого дела у чиновника появился миллион наличными.
И даже если эти события никак не связаны, в декларации экс-судьи присутствуют все признаки незаконного обогащения, о которых «Центр медиарасследований «Булава» уже сообщил в НАПК и НАБУ.
[:ua]Іван Миколайович Волік – суддя Вищого господарського суду України, який минулого року вийшов на пенсію. Відпочинок цілком заслужений, адже суддівству Іван Миколайович присвятив 20 років. До того ж на мінімальну пенсію йому, судячи з усього, як більшості українців похилого віку виживати не доведеться. Екс-суддя щасливий власник нерухомості, а на його рахунку інколи нізвідки з’являється по мільйону гривень.
Декілька фактів, які Вам потрібно знати перед тим, як познайомитися із паном Воліком ближче:
1. Купив чотирикімнатну квартиру в центрі Києва за 19 гривень.
2. Успадкував мільйон гривень, дві квартири у Києві, Севастополі та гектар землі.
3. Купляє щороку або квартиру, або машину, або земельну ділянку.
4. Прославився як один з п’яти найбагатших суддів Вищого господарського суду України.
5. І якщо дуже потрібно, може «начаклувати» з повітря мільйон гривень готівкою.
«Хрещений батько репресій» в Україні
За Іваном Миколайовичем Воліком тягнеться недобра слава, ще з часів, коли він був звичайним суддею Старокиївського районного суду. У ЗМІ то тут то там з’являлися історії про сумнівні рішення Воліка, який виносив вирок на користь того, чия кишеня була ширша.
Журналіст Марта Лубко згадує суддівський процес наприкінці 90-х, коли Іван Миколайович допоміг неназваному чоловіку засудити колишню дружину разом з падчеркою до трьох з половиною років ув’язнення. Більше того, вся власність жінки була переписана на екс-чоловіка позивача. Такий жорсткий вирок був винесений через майно, яке начебто пошкодила мати з донькою. Слідство базувалося лише на словах однієї людини, а самого майна не бачили ані правоохоронці, ані самі обвинувачувані. Лише через 10 років обох жінок виправдали.
Ім’я судді широко відомо і серед українських активістів. Саме Волік виносив вирок протестувальникам, які брали участь у мітингу «Україна проти Кучми» у 2001 році. На той момент Волік обіймав посаду судді Голосіївського районного суду Києва. Тоді 15 учасників «антикучмівської акції» були засуджені на строки від 2 до 5 років ув’язнення. Вирок стосувався навіть опозиційного депутата Верховної Ради Андрія Шкіля.
І хоча журналісти та активісти неодноразово називали суддівське рішення абсурдним, звинувачення сфабрикованими, а суддю «хрещеним батьком репресій в Україні» та «кучмівським катом», це не завадило Воліку у 2004 році отримати почесну відзнаку Вищої ради юстиції України.
Так, Волік не кумир української громадськості, але кого це хвилює, якщо цей пан – улюбленець фортуни. За часів Ющенка суддя Волік встиг суттєво просунутися вгору по кар’єрних сходах. У 2007 році обійняв посаду судді Верховного суду України і відразу став претендувати на звання голови цієї організації. Це призначення викликало шквал емоцій з боку проукраїнські налаштованих активістів і саме через протести мітингувальників, Воліку не вдалося продовжити свою карколомну кар’єру.
Та хоча з підвищенням не склалося, він все одно отримав від Ющенка відзнаку «Заслужений юрист України». Таку ж нагороду було присвоєно і його дружині Лілії Іванівні Волік. Сім’ю заслужених юристів журналісти помічали на політичних акціях Партії Регіонів і зрозуміло чому. За часів Януковича суддя Волік вочевидь отримував винагороди, розмір яких вимагав запису у електронній декларації.
Скандальний мільйонер
У 2014 році, коли держслужбовців зобов’язали заповнювати е-декларації, суддя знову опинився у центрі скандалу, але тепер вже корупційного. Виявилося, що Волік – мільйонер і до того ж один з найбагатших працівників Верховного господарського суду. Свої несуддівські статки Іван Миколайович, за власними словами, отримав у спадок. І дійсно у декларації за 2013 рік мільйон гривень та дві квартири позначені, як спадщина. Одна з квартир, що залишилась Воліку від заможної померлої особи, знаходиться у Севастополі, хоча сам суддя родом з Полтавщини.
Але чим більше заглиблюєшся у біографію цього чиновника , тим цікавіші деталі випливають. Виявляється, родина купила свою квартиру у 1997 році за 19 гривень (!). Звісно раніше ціни на нерухомість були менші, але ж не на стільки. Чотирикімнатне помешкання знаходиться біля станції метро Палац Спорту, а отже у самому серці Києва.
Але це не єдина нерухомість Воліка: з 2010 по 2014 він та його родина купували мало не по квартирі, або земельній ділянці у рік.
Наприклад у 2010 році, Волік став власником квартири вартістю 65 000 гривень. Вже наступного року він вирішив розширювати власні володіння та купив ще одну квартиру за 580 000. Тож у 2011 році у Воліків вже було три квартири в Києву. І це лише початок.
В 2012 році Волік з родиною зробили перерву та нічого не купували, проте 2013-й став для них по-справжньому прибутковим. По-перше , це вже згадана спадщина, що привернула увагу ЗМІ. А по-друге, невеличкий автопарк Івана Миколайовича та його дружини Лідії: суддівське подружжя придбало одразу два автомобілі VOLKSWAGEN TIGUAN 2013 та VOLKSWAGEN TOUAREG 2013. Найімовірніше автівки були куплені за успадкований мільйон, інакше звідки гроші.
У 2014 році колекцію Воліка поповнила лише одна земельна ділянка на Полтавщині.
Після такого «натхненного» витрачання грошей Волік більше нічого не купляв, проте сімейну традицію продовжували його діти. Суддівський син Олександр та донька Юлія у 2016-у зробили цінну покупку, придбавши житловий будинок у Гостомелі за 2,4 мільйони.
Звичайно, діти вже дорослі та самостійно можуть себе забезпечити. Наприклад, Олександр Волік працює у Генеральній прокуратурі та заповнює власну декларацію. Хоча у 2013 році син чиновника заробив лише 100 тисяч гривень і приблизно таку ж суму у 2016-му, складається враження, що для Олександра мільйон – невеликі кошти. Адже навіть попри величезні витрати, він легко розстається з нерухомістю, приміром, з будинком за 2 млн., який він подарував власній матері.
Феєричний вихід на пенсію
Найбільш прибутковим виявився для родини суддів саме 2016 рік, коли Волік звільнив суддівське крісло. Адже згідно е-декларації у екс-судді нізвідки з’явився 1 200 000 гривень готівкою. На це вже встигли звернути увагу деякі громадські рухи, які протистоять чиновницькій корупції.
Виникає питання: звідки гроші. Адже за 2016 рік Іван Миколайович заробив 280 тисяч гривень. За 2015 рік – 270 тисяч. Його дружина, судячи з декларації, отримувала лише пенсію. І навіть, якби подружжя Воліків не робило перелічених вище дорогоцінних покупок, воно все одно не змогло б накопичити таку величезну суму.
Проте, як вже було зазначено родина Воліків грошей не економить принципово.
У 2016 році проти судді Воліка, який на той момент ще працював, було відкрито дисциплінарне провадження. Як виявилось, свого часу Волік порушив норми процесуального права, і через його некомпетентність «Укргазбанк» втратив 3,5 мільйонів гривен на користь іншої організації КС «Слобода-Кредит». У цієї історії сумний кінець – Воліка до відповідальності не притягнули, хоча Вища рада юстиції його дисциплінарний проступок констатувала. Чи умисно пан Волік порушив присягу нехай вирішують правоохоронці, але саме після цієї справи у чиновника з’явився той самий мільйон готівкою.
І навіть, якщо ці події ніяким чином не пов’язані, у декларації екс-судді присутні усі ознаки незаконного збагачення, про які «Центр медіарозслідувань «Булава» вже повідомив до НАЗК та НАБУ.
[:]
