176 років тому, 2 лютого 1845-го, під Тернополем народився майбутній перший український фізик світового рівня Іван Пулюй, який стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття Х-променів, які лише через 14 років назвали «рентгенівськими».
У 1881 році українець сконструював «лампу Пулюя», що стала прообразом майбутнього рентгенівського апарату. За допомогою цього приладу він зробив знімок власної руки та миші. Винахід завоював срібну медаль на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, але першу наукову статтю про винахід Пулюй опублікував через два місяці після Рентгена (грудень 1895 та лютий 1896р.). Вся німецька преса переконала світ, що «першовідкривачем чудо-винаходу став великий німецький фізик Вільгельм Рентген», а Х-промені моментально отримали назву «рентгенівських».
Також Пулюй був одним з провідних фізиків-електротехніків Європи рубежу 19-20 століть, професором Вищої технічної школи в Празі, ректором першого в Європі електротехнічного факультету, доктором Страсбурзького університету, радником Двору Його Імператорської Величності Франца-Йосипа, державним радником з електротехніки Чехії і Моравії.
Життя Івана Пулюя здебільшого проходило за межами України. Але джерела кажуть, що він був великим патріотом своєї батьківщини й активно працював у сфері культури. Зокрема, переклав Біблію українською мовою ( володів 15 мовами).
