Подібне раніше ми бачили хіба що у фільмах жахів. Чоловік палив суху траву, а згоріло обійстя старенького сусіда. Той ледве врятувався, але позбувся житла. Хтось підпалив купу старого мотлоху, а неподалік, пригірком, мама котила в колясці немовля. Жінка з необачності не втримала візок і він покотився у полум’я. Дитинку врятувати не вдалося… Після подібних моторошних новин ось такий злочин уже й не видається страшним. Щоб спростити полювання на щуку, браконьєри випалили у заплаві очерет. Скільки незаконно «виловили» риби на нерестовищі невідомо, але герострати природи знищили ще й оазу для гніздування десятків тисяч пернатих…
Про страшні людські трагедії, найчастіше через власну безпечність, говорить і суха статистика. Порівняймо. Якщо років зо тридцять тому в Україні щороку виникало 17-18 тисяч пожеж, то минулого року червоний півень розгулював понад 80 тисяч разів! Тут, зрозуміло, не враховані випадки в окупованих Криму та на Донбасі. Але найболючіше, що у вогні загинуло 1819 людей, майже півтори тисячі травмувалося. І це теж значно більше, ніж у попередні роки.
Чому біда так часто заходить до наших домівок, у громадські місця, заклади відпочинку і торгівлі? Відповідь убивчо банальна: 70 відсотків надзвичайних ситуацій трапилися через необережне поводження з вогнем. Причина кожної шостої пожежі у порушення правил техніки безпеки під час роботи з електроприладами, користуванням побутовою технікою.
Почастішали вогняні випадки і в навчальних закладах. У лютому зайнялося технічне приміщення в гуртожитку Ужгородського Національного університету. Коридори шестиповерхової будівлі вщент переповнилися димом, рятувальники евакуювали триста мешканців гуртожитку. У березні червоний півень заскочив у торгівельно-економічний коледж Хмельницького. Надзвичайники евакуювали більше сотні студентів. Частину з них рятували з верхніх поверхів пожежними автомеханічними драбинами.
22 березня на лінію «101» подзвонила вахтерка Чернівецького транспортного коледжу: «Горимо!» Жінка помітила задимлення і одразу набрала номер служби порятунку. Очікуючи пожежних, працівники закладу самостійно боролися з вогнем, використовуючи вогнегасники та пожежні крани. Але їхніх зусиль і підручних засобів виявилося замало. Загорання виникло на мансардному поверсі, перекинулося на горище. Вогонь швидко переповзав дерев’яними перекриттями старої будівлі. З неї вивели більше трьохсот студентів та працівників коледжу. Згорів дах, але будинок врятували. І найголовніше – ніхто не постраждав. А причиною пожежі стало коротке замикання в електромережі у підсобному приміщенні на мансардному поверсі.
Вкотре доводиться застерігати, повторюючи прописні істини. Правильно облаштовуйте електромережі, не заощаджуйте на вогнетривких матеріалах, обережно поводьтеся з обладнанням. Профілактика, роз’яснювальна робота, особливо серед молоді, має стати найпершим обов’язком для наставників і керівників. Пройдіть зі своїм колективом, краще разом з представником пожежно-рятувальної служби, шляхами евакуації з приміщення, навчіться користуватися вогнегасником. Пожежам легше запобігти, ніж загасити невситиме полум’я.
Валентин Стоєцький, Добровільне пожежне товариство України
[:]
