Хоча сам Мейс не мав ані краплини української крові, він розповів усьому світу про нашу трагедію і запропонував українцям запалювати у роковини Голодомору «Свічку пам’яті».
Он был первым, кто разглядел истинные причины Голодомора и рассказал о них миру. До него большинство историков считало, что голод в Украине спровоцировала коллективизация. Отец Джеймса Мейса был из американского племени чероки, которое также в свое время претерпало от геноцида. Именно поэтому Мейс так самоотверженно изучал украинский Голодомор.
В 1982 году во время международной конференции в Тель-Авиве ученый, который только что получил степень доктора исторических наук и защитил диссертацию о коммунизме в Украине, сделал сенсационное заявление: Голодомор в Украине 1933 года был искусственным, тогда у украинцев просто забирали хлеб и уничтожали нацию. Более того Мейс сумел доказать, что Вашингтон знал о том, что происходит еще в 1933-м, но решил закрыть на проблему глаза. Именно в том году США установили дипломатические отношения с СССР.
Прежде чем сделать этот вывод Джеймс Мейс 10 лет изучал документы в архивах. Сначала не верил рассказам украинской диаспоры, но потом, когда тщательно исследовал вопрос, убедился в правдивости пересказов.
Джеймса Мейса пригласили в Комиссию Конгресса по изучению украинской трагедии. В 1988 году он представил Конгрессу США отчет с трех томов, с доказательствами, что Голодомор в Украине следует считать геноцидом.
Но через некоторое время Комиссию распустили, а Джеймс Мейс переехал в Киев, чтобы быть «ближе к архивам». Здесь он женился на Наталье Дзюбенко, украинской писательницы, и прожил с ней на киевской Троещине до самой смерти.
Он всегда чувствовал, что ответственный за обнародование фактов трагедии Голодомора. Когда его спрашивали, почему он взялся за эту историю, отвечал: «Ваши мертвые меня выбрали».
Его жена Наталья рассказывала, что Джеймс еще при жизни предсказывал крымские события и войну с Россией. Он видел, что российское общество не изменилось в своем отношении к Украине. А украинскую коррупцию он называл постгеноцидным синдромом.
Умер Джеймс Мейс в 2004 году, а Голодомор, которому он посвятил большую часть своей жизни, признали геноцидом только в 2006 году. Двумя годами позже по инициативе главного редактора газеты «День» Ларисы Ившиной, была учреждена литературная премия в области публицистики имени Джеймса Мейса. И только в 2016 году, на волне декомунизационных процесов, в его честь назвали небольшую киевскую улицу.
По материалам издания Фокус
[:ua]Він був першим, хто розгледів ознаки Голодомору та розповів про них світу. До нього більшість істориків вважала, що голод в Україні спровокувала колективізація.
Батько Джеймса Мейса був з американського племені черокі, яке також свого часу зазнало геноциду. Саме тому Мейс так самовіддано вивчав Голодомор українського народу.
У 1982 році, під час міжнародної конференції у Тель-Авіві, вчений, який тільки-но отримав ступень доктора історичний наук та захистив дисертацію щодо комунізму в Україні, зробив сенсаційну заяву: Голодомор в Україні 1933 року був штучним, тоді в українців просто забирали хліб та знищували націю. Більше того Мейс зумів довести, що Вашингтон знав про те, що відбувалось у 1933-му, але вирішив закрити на проблему очі. Саме у 1933-му США встановили дипломатичні відносини з СРСР.
Перш ніж дійти такого висновку Джеймс Мейс 10 років вивчав документи у архівах. Спочатку не вірив розповідям української діаспори, але потім, коли ретельно дослідив питання, переконався у правдивості переказів.
Джеймса Мейса запросили до Комісії Конгресу з вивчення української трагедії. У 1988 році він представив Конгресу США звіт з трьох томів, із доказами, що Голодомор в Україні слід вважати геноцидом.
Втім, минув деякий час і Комісію розпустили, а Джеймс Мейс переїхав до Києва, аби бути «ближче до архівів». Тут він одружився з Наталією Дзюбенко, українською письменницею, та прожив з нею на київський Троєщині до самої смерті.
Він завжди відчував, що відповідальний за оприлюднення фактів трагедії Голодомору 1932-1933 років. Коли його питали, чого він взявся за цю історію – відповідав: «Ваші померлі мене обрали».
Його дружина Наталія розповідала, що Джеймс ще за життя пророкував кримські події та війну з Росією. Він бачив, що російське суспільство не змінилося у своєму ставленні до України. А українську корупцію називав постгеноцидним синдромом.
Помер Джеймс Мейс у 2004 році, а Голодомор, якому він присвятив більшу частину свого життя, визнали геноцидом лише 2006-го. Двома роками пізніше за ініціативи головного редактора газети «День» Лариси Івшиної, була заснована літературна премія у галузі публіцистики імені Джеймса Мейса . І лише у 2016 році, на хвилі декомунізаційних процесів, на його честь назвали невеличку київську вулицю.
За матеріалами видання Фокус
[:]
