[:ru]Опыт Слобожанского[:ua]Досвід Слобожанського [:]

[:ru]

Слобожанская объединенная община, что в Днепровском районе, первой в области заявила о своем существовании. Теперь она возглавляет Всеукраинский рейтинг объединенных территориальных общин.

Этот пятнадцатитысячный населенный пункт был не из бедных. Лакомым кусочком оказался он и для города, который с ним граничит. В конце концов, граница между ними несколько размыта, что четные номера уличных домов находятся в подчинении поселка, а нечетные уже относятся к городской зоне.

Но община Слобожанского, которая недавно добилась так называться, будучи ранее  Юбилейным, захотела сама хозяйствовать на своей территории. Желание присоединиться к ним проявило небольшое смежное село Степное. И никто не прогадал.

За два года в Степном сделали больше, чем за предыдущие двадцать пять. В хозяйство села вложили более 10 млн грн. Если до объединения бюджет Степного составлял 0,5 млн годового бюджета, то в прошлом году эта цифра выросла в 50 раз – до 25 млн грн. Здесь капитально отремонтировали канализацию, восстанавливают дом культуры, школу, библиотеку. Степновская средняя школа получила новенький школьный автобус, сейчас в селе строят современный Центр безопасности с пожарными, врачом и участковым. Такое заведение будет и в Слобожанском.

Если говорить о Слобожанской объединенной территориальной общине, выражение «первые в Украине» можно употреблять почти в каждом абзаце. Первыми открыли Центр предоставления административных услуг (ЦПАУ), который раньше обеспечивал до 70-ти услуг, а сейчас их уже 108. Коммунальное заведение «Милосердие» занимается с людьми, как здесь говорят, золотого века. Дневное отделение организовало реабилитационные услуги психолога, массажиста. Действует и пилотный проект отделения социальной защиты, которое выполняет дополнительные 80 услуг, которые обычно оказывают только в райцентре. Есть свой государственный регистратор, ведется реестр прав на недвижимость. И первой среди ОТО страны Слобожанская община получила полномочия архитектурно-строительной инспекции.

На территории Слобожанской ОТО немало представителей крупного бизнеса. Это два больших мясокомбината, несколько аграрных предприятий, агропромышленный холдинг «Агросоюз», тепличный комбинат, кондитерская фабрика, кабельный завод, завод по изготовлению керамической плитки, гипермаркеты «Метро», «Караван», «Эпицентр». Всего в общине зарегистрировано около 4-х тысяч юридических и физических лиц-предпринимателей. Они охотно регистрируются в Слобожанском, ведь эта процедура в поселке стоит немного дешевле, чем в мегаполисе.

Именно благодаря бизнесу Слобожанской общине и удалось вырваться в национальные лидеры рейтинга ОТО. На одного жителя общины приходятся рекордные 16 тыс. грн. При этом слобожанцы тратят меньше всех на содержание собственного аппарата – всего 3,6% от собственного бюджета. Правда, размер общего бюджета общины впечатляет: на нынешний год Слобожанская объединенная община заложила 265 млн грн. Около 26 млн грн составляют медицинская и образовательная субвенции, все остальное – собственные поступления общины.

Большой жилой массив пересекают две оживленные трассы – Донецкое шоссе и Слобожанский проспект. Центр поселка – условный, обозначенный лишь небольшим фонтаном на тротуаре. Здесь активно прокладывают и чинят дороги, ведут строительство, ремонт, утепление стен домов.

Отдельно нужно сказать о нарядном здании европейского образца, где находится поселковый совет. Мне эти блестящие коридоры и безупречная мебель напомнили гминные советы Польши. Давно не видела такой аккуратности, сдержанного величия, простого добротного дизайна в государственном учреждении такого типа.

Вокруг трехэтажного здания разбили большой сквер с экзотическими растениями, а перед входом на высоких флагштоках развеваются три флага: Украины, Евросоюза и Слобожанского. Расспрашиваю о геральдике и символике, зная, что поселок глубоких корней не имеет ни в исторических исследованиях, ни на картах, в конце концов, только третий десяток разменивает.

– Именно здесь Чумацкий шлях пролегал, вся история прошла и через наши земли, – рассказывает секретарь Слобожанского поселкового совета Людмила Лагода, – мы часть Украины, казачества.

Конечно, не все дается просто, говорят в поселковом совете, но приятно видеть процесс перехода из проектов в действительность. Идем поселком: и детсад, и фонтан, и освещение. В каждом дворе – по детской площадке. Есть что показать. У общины несколько проектов, которые выглядели бы амбициозно и в большом городе. Это возведение высотного дома на 106 квартир для тех, кто стоит в «жилищной» очереди и для молодых специалистов, а также строительство спорткомплекса и бассейна.

Мы с огромным удовольствием побывали в гордости Слобожанской общины – сверхсовременном детском садике «Дивосвит». Ведь объект построен на собственные средства ОТО (32 млн грн) и областного бюджета (30 млн грн), полученные благодаря децентрализации (общая стоимость – 62 миллиона гривен). Теперь в общине есть четыре детских сада, что значительно сократило очередь на место в них. Введением в действие этого детского заведения Слобожанская община тоже прогремела на всю Украину. Садик – это пять разноцветных зданий на 6 тысяч квадратных метров, построенных с использованием новейших технологий в утеплении, индивидуальном отоплении, дизайне. Здесь родители платят лищь 20 гривен в день, остальное — община.

– Мы живем в информационном обществе, следовательно, и дети должны знать, как обращаться с информацией. Вот, например, простое упражнение – чтение QR-кодов с помощью сканера. На этих карточках зашифрованные названия животных, и ребенок должен сказать, какие именно, – рассказывает Алла Ситенко.

Те, кто хорошо себя ведет, имеют возможность поиграть в большом игрушечном лабиринте, а с проказниками психолог проводит разговоры в комнате для релаксации. Там можно создавать картины из песка, смотреть на электрическое звездное небо на потолке или на искусственный огонь. В зимнем саду огромная коллекция растений, оригинальные вазоны. А еще у детей есть «Светлица», экспонаты которой рассказывают про «вышиванковую» Украину, историю и традиции. Отрадно, что здесь роскошное медицинское учреждение с оборудованием для физпроцедур, с детьми работают два логопеда.

– Малыши должны знать, что картофель не рождается на полках супермаркетов и что мята пахнет именно так, а фезалис радует глаз оранжевым цветом, роднясь с помидорами. А еще дети должны знать цену труду, – убеждена заведующая. Разве это не детское учреждение нашей мечты? Многие жители города Днепра уже сейчас хотят отдать своих детей в детсады Слобожанского, но им вынуждены отказывать: сначала нужно устроить всех детей своего поселка.

Вынужденные переселенцы, которые живут в Слобожанском (таких более 400), получают от общины материальную помощь по 500 гривен на человека, участники войны, АТО – по 2 тысячи гривен, инвалиды, участники боевых действий – по 3 тысячи. Услышав о надбавках к зарплате, установленные руководством общины, к местным школам потянулись из Днепра учителя.

И еще раз употреблю слово «впервые». Поселковые общины Украины до сих пор не занимались стратегическим планированием. Слобожанская первой начала разработку масштабной стратегии своего развития на десять лет. Работают рабочие группы, которые анализируют ресурсный потенциал общества и закладывают направления ее развития на будущее. Эта работа должна завершиться общественным обсуждением и утверждением на сессии. В стратегию хотят заложить, в частности, поддержку малого бизнеса для сельскохозяйственного сектора Степного, где более 700 единоличных хозяйств. В развитие перерабатывающих, мукомольных, масличных предприятий и прочих. А Слобожанское мечтает об индустриальном парке и привлечение крупных инвесторов.

Проект «Реформы в Украине глазами журналистов региональных медиа» осуществляется благодаря поддержке американского народа, предоставленной проектом USAID «У-Медиа», который реализуется международной организацией Интерньюс.

[:ua]

Слобожанська об’єднана громада, що в Дніпровському районі, першою в області заявила про своє існування. Тепер вона очолює Всеукраїнський рейтинг спроможності ОТГ.

Цей п’ятнадцятитисячний населений пункт  був не з бідних. Ласим шматочком видався і для міста, яке межує з ним. Зрештою, кордони між ними наскільки розмиті, що парні номери вуличних будинків у підпорядкуванні селища, а непарні уже належать до міської зони.

Але громада Слобожанського, яка нещодавно добилася цієї назви, перейменувавши себе з Ювілейного, захотіла сама господарювати на своїй території. Бажання приєднатися до них проявило невелике суміжне село Степове. І ніхто не прогадав.

За  два роки у Степовому  зробили більше, ніж за попередні двадцять п’ять. У господарку села вклали понад 10 млн грн. Якщо до об’єднання бюджет Степового складав 0,5 млн річного бюджету, то минулого року ця цифра зросла у 50 разів – до 25 млн грн. Тут капітально відремонтували каналізацію, відновлюють будинок культури, школу, бібліотеку. Також Степнянська середня школа отримала новенький шкільний автобус, зараз у селі будують сучасний Центр безпеки з пожежниками, лікарем та дільничним. Такий заклад буде і в Слобожанському.

Якщо говорити про Слобожанську  об’єднану територіальну громаду, вислів «перші в Україні» можна вживати мало не в кожному абзаці. Першими відкрили Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який тоді надавав понад 70 послуг, а нині їх уже 108.Комунальний заклад «Милосердя» займається з людьми, як тут кажуть, золотого віку. Денне відділення організувало реабілітаційні послуги психолога, масажиста. Діє  і пілотний проект  відділення соціального захисту, яке виконує 80 орієнтовних послуг, які надають у райцентрі. Є свій державний реєстратор, ведуть реєстр прав на нерухомість. І першою з-поміж ОТГ країни Слобожанська громада отримала повноваження архітектурно-будівельної інспекції.

На території Слобожанської ОТГ чимало великого бізнесу. Це два великих м’ясокомбінати, кілька аграрних підприємств, агропромисловий холдинг «Агросоюз», тепличний комбінат, кондитерська фабрика, кабельний завод, завод з виготовлення керамічної плитки, гіпермаркети «Метро», «Караван», «Епіцентр». Загалом у громаді зареєстровано близько 4 тисяч юридичних та фізичних осіб-підприємців. Вони охоче реєструються у Слобожанському – це  у селищі коштує трошки дешевше, ніж у мегаполісі.

Саме завдяки бізнесу Слобожанській громаді вдалося і вирватися у національні лідери рейтингу спроможності ОТГ. На одного мешканця громади припадають рекордні майже 16 тис  грн. При цьому слобожанці витрачають найменше з усіх на утримання власного апарату – лише 3,6% від власного бюджету. Щоправда, розмір загального бюджету громади вражає: на нинішній рік Слобожанська об’єднана громада заклала 265 млн грн. Близько 26 млн грн складають медична і освітня субвенції, все решта – власні надходження громади.

Великий житловий масив перетинають дві пожвавлені траси – Донецьке шосе та Слобожанський проспект. Центр селища – умовний, позначений лише невеличним фонтаном на тротуарі. Активно прокладають, лагодять дороги, ведуть  будівництво, ремонти, утеплення стін будинків.

Окремо треба сказати про чепурну будівлю європейського штибу, де розміщена селищна рада. Мені ці лискучі коридори і бездоганні меблі нагадали гмінні ради Польщі. Давно не бачила такої охайності, стриманої величі, простого добротного дизайну в державному закладі такого типу.

Довкола триповерхової будівлі розбили  великий сквер з екзотичними рослинами, а перед входом на високих флагштоках майорять три прапори: України, Євросоюзу та Слобожанського. Розпитую  про геральдику і символіку, знаючи, що селище глибокого коріння  не має ні в історичних розвідках, ні на мапах, зрештою, лише третій десяток розмінює.

 – Саме тут Чумацький шлях пролягав, вся історія пройшла і через наші землі,- розповідає секретар Слобожанської селищної ради Людмила Лагода,- ми частина України, козаччини.

Звісно, не все просто дається, говорять у селищній раді, але приємно бачити процес переходу проектів у дійсність. Йдемо селищем:  і дитсадочок, і фонтан, і освітлення. У кожному дворі — по дитячому майданчику. Є що показати. У громади є кілька проектів, які виглядали б амбітно і у великому місті. Це зведення висотного будинку на 106 квартир для тих, хто стоїть на «житловій» черзі і для молодих спеціалістів, а також будівництво спорткомплексу та басейну.

Ми з величезним захопленням побували  у гордості Слобожанської громади – надсучасному  дитячому  садочку  «Дивосвіт». Адже об’єкт побудовано на власні кошти ОТГ (32 млн грн) та обласного бюджету (30 млн грн), отримані завдяки децентралізації (загальна вартість — 62 мільйони гривень). Тепер у громаді є чотири дитячих садочки,що  значно скоротило чергу на місця до них. Введенням у дію цього дитячого закладу   Слобожанська громада також прогриміла на всю Україну. Садочок – це п’ять різнобарвних будівель на 6 тисяч квадратних метрів, побудованих з використанням найновіших технологій в утепленні, індивідуальному опаленні, дизайні. Тут батьки платять віднедавна 20 гривень за день, решту – громада.

– Ми живемо в інформаційному суспільстві, отже і діти мають знати, як поводитися з інформацією. Ось, наприклад, проста вправа – читання QR-кодів за допомогою сканера. На цих картках зашифровані назви тварин, і дитина має сказати, яких саме, – розповідає  Алла Ситенко.

Ті, хто добре поводяться, мають можливість побавитися у великому іграшковому лабіринті, а з бешкетниками психолог має розмови у кімнаті для релаксації. Там можна створювати картини з піску, дивитися на електричне зоряне небо на стелі або на штучний вогонь. У зимовому саду величезна колекція рослин, оригінальні вазонки. А ще в малюків є «Світлиця», експонати якої розповідають про вишиванкову Україну, історію і традиції. Відрадно, що тут розкішна медична установа з обладнанням для фізпроцедур і працюють з дітьми два логопеди.

– Малеча має знати, що картопля не родить на полицях супермаркетів і що м’ята пахне саме так, а фезаліс тішить око помаранчевим кольором, родичаючись з помідорами. А ще діти мають знати ціну праці, – переконана завідуюча. Хіба це не дитячий заклад  нашої мрії? Чимало мешканців міста Дніпра вже зараз хочуть віддати своїх дітей до садочків Слобожанського, та їм змушені відмовляти: спершу треба влаштувати усіх дітей селища.

Вимушені переселенці, які живуть у Слобожанському (таких понад 400), отримують від громади матеріальну допомогу по 500 гривень на особу, учасники війни, АТО — по 2 тисячі гривень, інваліди, учасники бойових дій — по 3 тисячі. Почувши про надбавки до зарплати, встановлені керівництвом громади, до місцевих шкіл потягнулися з Дніпра вчителі.

І ще раз вживу слово « вперше». Селищні громади України досі не займалися стратегічним плануванням. Слобожанська першою розпочала розроблення масштабної стратегії свого розвитку на десять років. Працюють робочі групи, які аналізують ресурсний потенціал громади і закладають напрями її розвитку на майбутнє. Ця робота має завершитися громадським обговоренням і затвердженням на сесії. У стратегію хочуть закласти зокрема підтримку малого бізнесу для сільськогосподарського Степового, де понад 700 одноосібних господарств, — розвиток переробних, борошномельних, олійних підприємств тощо. А Слобожанське мріє про індустріальний парк і залучення потужних інвесторів.

Проект «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа» здійснюється завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «У-Медіа», що виконується міжнародною організацією Інтерньюз.

[:]