Українські історики давно дійшли висновку, що рішення оперативної групи Полiтбюро ЦК КПУ про проведення першотравневої демонстрації, велогонки Миру й заборони вивезення дітей з Києва можна розцінювати як злочин. Тодішній лідер СРСР Михайло Горбачов мовчав з приводу Чорнобиля майже три тижні… На фото – Київ 1986 року. Першотравнева велогонка Миру.
Налякані чутками матусі на київському залізничному вокзалі.
Впродовж тривалого часу левова частка первинних даних щодо подій на ЧАЕС були засекречені: причини аварії на блоці №4, повні дані про характер та обсяги руйнувань, дані про склад суміші викинутої у повітря під час вибуху, зведення про радіаційний фон у 30-ти кілометровій зоні, дані щодо опромінення персоналу станції та залучених ліквідаторів.
Из Киева УКГБ Секретно Срочно
Москва, КГБ СССР Киев, КГБ УССРО взрыве на ЧАЭС
26 апреля с.г. в 1 час 25 минут в помещении 4-го энергоблока при выводеего в плановый средний ремонт и проведении испытаний турбогенераторов НР 7 и 8 произошел взрыв и возник пожар, который перекинулся на крышу 3-го энергоблока. В результате взрыва разрушен шатер кровли реактора НР 4 имашинного зала. Во время аварии в помещении находилось 17 работников смены. 9 из нихгоспитализировано, 4 работника находятся в тяжелом состоянии, один из которых в реанимации. Пожар локализован. Предположительно из-за разрыва контура КМПЦ * грязную воду выбросило на территорию станции. Уровень радиации на территории станции 20–25 микрорентген в секунду, вг. Припяти — 4–14 микрорентген в секунду. В связи с аварией остановлен 3 энергоблок (1 и 2 энергоблоки работаютнормально). Станция оцеплена. На место происшествия выехала оперативно-следственная группа во главес зам. начальника УКГБ полковником Сивцом Г.А. Обстановка в г. Припяти и прилегающих населенных пунктах нами контролируется.О причине взрыва и результатах расследования доложимдополнительно.
Начальник УКГБ УССР по г. Киеву и Киевской области генерал-майор Л.В.Быхов 26.4.86.
Мовою документа: « за повідомленнями агентів «Фізика», «Кулакова», довірених «ТВГ», «БАС», «ХЛП», що збігаються з думкою окремих фахівців, аварія є наслідком порушення нормальної роботи реактора в ході проведення експерименту. У підготовці програми випробувань, проектні організації участі не брали /…/ Наслідком експерименту і є ядерна аварія з наступним тепловим вибухом реактора.
Це лише сторінка з розсекречених списків загиблих, під час аварії на Чорнобильській АЕС
Через кілька днів після вибуху, радянська влада схаменулась. Доводи науковців змусили її це зробити. Страшна правда полягала в тому, що активна зона реактора, яка вибухнула, все ще жевріла. Ядро містило 185 тон ядерного палива. Атомна реакція наростала з шаленою швидкістю. Під тонами розплавленого ядерного матеріалу знаходився резервуар з п’ятьма галонами води, що використовувалася на атомній електростанції у якості теплоносія. Якби розжарене ядро реактора торкнулось її поверхні, відбувся б потужний, забруднений радіацією паровий вибух, що безумовно призвело б до непередбачуваних наслідків.
За розрахунками радянських фізиків наступним був би ядерний вибух Викликаний випаровуванням палива у інших трьох реакторах, він зрівняв би з землею 200 кв.км., знищив Київ, накрив радіоактивною хмарою більшу частину Європи й на кілька сторіч зробив би землі північної України непридатними для життя.
Як свідчать документи відвернути біду визвались троє. Через затоплені шлюзи камер 4-го реактора, в аквалангах, вони мали дістатися резервуару й відкрити клапани, аби звідти витекла вода. В людей, кому це вдалося – шансів вижити не було. Через зашкалювання дози радіації, ховали їх у запаяних цинкових трунах. В подальшому, за часів аварії, така практика стала нормою. Звали сміливців: Олексій Ананенко, Валерій Беспалов, Борис Баранов.Життя мільйонів мешканців СРСР та Європи було врятовано.
Першого травня напрямок вітру змінився, й «брудну» хмару понесло з Чорнобиля на Київ, Мовою документа: “За даними республіканського Управління з гідрометеорологічного контролю довкілля, переміщення повітряних мас із району аварії викликало перевищення природного фону опромінення у низці областей на 20-2000 мікрорентгенів на годину (в м. Києві в 7-00 1.05.1986 550-1200 мікрорентген на годину)”, – з довідки 6-го управління КДБ УРСР від 1 травня 1986 року.
Правду перших днів після техногенної катастрофи розкривають й інші документи Оперативної групи. Вони розсекречені історичним архівом СБУ й оприлюднені у електронному вигляді Центром Досліджень Визвольного Руху.
Доповідні КДБ свідчать, що найважливішим на той момент для влади, було не збереження життя громадян, а намагання з’ясувати, чи не був вибух на ЧАЕС диверсією. Центральний комітет КПРС трактував те, що відбулося, не інакше як «підрив престижу соціалістичної економіки та науки». Небезпідставне занепокоєння країн Заходу тим, що радіоактивна хмара сягнула не лише країн соцтабору, а й територій ряду європейських країн, зокрема Німеччини, Швеції, Фінляндії та Норвегії, – пояснювалось «черговим розгортанням антирадянської кампанії».
У серпні 1986 року, на основі зібраного співробітниками КДБ доказового матеріалу, Держкомісія представила офіційну версію трагедії на ЧАЕС. Де головна провина лягала на непрофесійні дії персоналу, – згадує Борис Горбачов, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
Однак версія зразка 1986-го, тримала монополію недовго. Через п’ять років, Держпромнагляд зібрав власну групу фахівців з розслідування причин Чорнобильської аварії, охрестивши її «Комісією-91». За словами Бориса Горбачова вона активно взялася до роботи і на підставі найбільш правдоподібних матеріалів 1986 року створила «альтернативну» версію. Цього разу суть полягала в тому, що персонал ні в чому не винен. А до аварії призвели виключно «конструктивні недоліки» реактора. Свого часу, у спеціальному повідомленні начальнику 6-го управління КДБ СРСР, також йшлося про недоліки у проектуванні ЧАЕС.
«18» июля 1985 г. Секретно
Начальнику 5 отдела 6 Управления КГБ СССР полковнику Поделякину А.А.О недостатках в проектировании Чернобыльской АЭС
[…] В 1984 г. на 3 энергоблоке на отметках 35,5, 39,0 и 43,0 м были обнаружены трещины в плитах перекрытий, смещения ригелей и плит. Причиной повреждения указанных конструкций, по мнению компетентных специалистов,явился значительный перегрев стен помещения барабан–сепараторов из-занизкой эффективности предусмотренной проектом теплоизоляции. Предполагается, что используемая в качестве теплоизолирующего материала минеральная вата разрушилась под воздействием высоких температур и ее постоянного радиоактивного облучения. Подобная теплоизоляция запроектированаи для 4 энергоблока. В феврале 1985 г. на строительстве цеха укрупнительной сборки схемреактора 5 энергоблока при передвижении откатной части кровли произошлапотеря ее устойчивости, в результате чего панель кровли (размер 24Ч21Ч2 м,вес 49 тонн) сошла с рельсов и зависла на подкрановых путях. Ведомственная комиссия, расследовавшая аварийную ситуацию, установила, что ее причиной явился неправильный расчет конструкции панели […] Ввод в эксплуатацию 5 энергоблока, пусковой комплекс которого предварительно оценен в 225 млн рублей, планируется на 4 квартал 1986 г. К настоящему времени указанным институтом выдано проектно-сметной документации по этому блоку лишь на 120 млн рублей, что не дает возможностисвоевременно разместить заказы заводам на изготовление строительных конструкций, приводит к затягиванию сроков строительства объектов. Докладываем в порядке информации. Заместитель начальника 6 Управления подполковник Н.Г.Гибадулов Але існують питання, на які й досі немає прямих відповідей. Приміром, працювали члени Держкомісії-86 з оригіналами аварійних документів, чи їх змусили спиратися на сфальсифіковані «копії», бо першоджерела були надто радіоактивні? Відповідь на це питання, кажуть фахівці, надто важлива для загального розуміння початку розбіжностей в аналітичних звітах 1986 та 1991 років.
Так чи інакше, але матеріали першої комісії були визнані на міжнародному рівні, а про «проектні аварійні факти» країна Рад промовчала. Відповідальні за звіт особи приховали навіть екстраординарний факт з одночасним відключенням на 4-му блоці ЧАЕС усіх восьми головних циркуляційних насосів, яке трапилось у 01 год. 23 хв. 41 сек. Про інцидент у Києві було відомо ще на початку травня 1986-го, і вже тоді він був першочерговою версією причин вибуху.
Інший маловідомий факт пов’язаний з промисловим телебаченням. Зі спогадів ліквідаторів відомо, що на 4-му блоці ЧАЕС постійно працювала штатна телевізійна система контролю. В аварійну ніч вона також мала робити відеозапис подій. Отже чергова зміна 4-го блоку, ймовірно, спостерігала аварійний процес по монітору. А отже виникають питання де зараз знаходяться важливі відеозаписи й чому країна, що їх зберігає не робить плівки доступними для світової спільноти?
Нещодавно історичний архів СБУ анонсував оприлюднення нових документів пов’язаних з Чорнобильською катастрофою. Польща, Болгарія, інші країни колишнього соцтабору відшукали їх в архівах власних спецслужб радянських часів. А отже попереду нові, шокуючі одкровення тоталітарної епохи.
Українські історики давно дійшли висновку, що рішення оперативної групи Полiтбюро ЦК КПУ про проведення першотравневої демонстрації, велогонки Миру й заборони вивезення дітей з Києва можна розцінювати як злочин. Тодішній лідер СРСР Михайло Горбачов мовчав з приводу Чорнобиля майже три тижні… На фото – Київ 1986 року. Першотравнева велогонка Миру.
Налякані чутками матусі на київському залізничному вокзалі.
Впродовж тривалого часу левова частка первинних даних щодо подій на ЧАЕС були засекречені: причини аварії на блоці №4, повні дані про характер та обсяги руйнувань, дані про склад суміші викинутої у повітря під час вибуху, зведення про радіаційний фон у 30-ти кілометровій зоні, дані щодо опромінення персоналу станції та залучених ліквідаторів.
Из Киева УКГБ Секретно Срочно
Москва, КГБ СССР Киев, КГБ УССРО взрыве на ЧАЭС
26 апреля с.г. в 1 час 25 минут в помещении 4-го энергоблока при выводеего в плановый средний ремонт и проведении испытаний турбогенераторов НР 7 и 8 произошел взрыв и возник пожар, который перекинулся на крышу 3-го энергоблока. В результате взрыва разрушен шатер кровли реактора НР 4 имашинного зала. Во время аварии в помещении находилось 17 работников смены. 9 из нихгоспитализировано, 4 работника находятся в тяжелом состоянии, один из которых в реанимации. Пожар локализован. Предположительно из-за разрыва контура КМПЦ * грязную воду выбросило на территорию станции. Уровень радиации на территории станции 20–25 микрорентген в секунду, вг. Припяти — 4–14 микрорентген в секунду. В связи с аварией остановлен 3 энергоблок (1 и 2 энергоблоки работаютнормально). Станция оцеплена. На место происшествия выехала оперативно-следственная группа во главес зам. начальника УКГБ полковником Сивцом Г.А. Обстановка в г. Припяти и прилегающих населенных пунктах нами контролируется.О причине взрыва и результатах расследования доложимдополнительно.
Начальник УКГБ УССР по г. Киеву и Киевской области генерал-майор Л.В.Быхов 26.4.86.
Мовою документа: « за повідомленнями агентів «Фізика», «Кулакова», довірених «ТВГ», «БАС», «ХЛП», що збігаються з думкою окремих фахівців, аварія є наслідком порушення нормальної роботи реактора в ході проведення експерименту. У підготовці програми випробувань, проектні організації участі не брали /…/ Наслідком експерименту і є ядерна аварія з наступним тепловим вибухом реактора.
Це лише сторінка з розсекречених списків загиблих, під час аварії на Чорнобильській АЕС
Через кілька днів після вибуху, радянська влада схаменулась. Доводи науковців змусили її це зробити. Страшна правда полягала в тому, що активна зона реактора, яка вибухнула, все ще жевріла. Ядро містило 185 тон ядерного палива. Атомна реакція наростала з шаленою швидкістю. Під тонами розплавленого ядерного матеріалу знаходився резервуар з п’ятьма галонами води, що використовувалася на атомній електростанції у якості теплоносія. Якби розжарене ядро реактора торкнулось її поверхні, відбувся б потужний, забруднений радіацією паровий вибух, що безумовно призвело б до непередбачуваних наслідків.
За розрахунками радянських фізиків наступним був би ядерний вибух Викликаний випаровуванням палива у інших трьох реакторах, він зрівняв би з землею 200 кв.км., знищив Київ, накрив радіоактивною хмарою більшу частину Європи й на кілька сторіч зробив би землі північної України непридатними для життя.
Як свідчать документи відвернути біду визвались троє. Через затоплені шлюзи камер 4-го реактора, в аквалангах, вони мали дістатися резервуару й відкрити клапани, аби звідти витекла вода. В людей, кому це вдалося – шансів вижити не було. Через зашкалювання дози радіації, ховали їх у запаяних цинкових трунах. В подальшому, за часів аварії, така практика стала нормою. Звали сміливців: Олексій Ананенко, Валерій Беспалов, Борис Баранов.Життя мільйонів мешканців СРСР та Європи було врятовано.
Першого травня напрямок вітру змінився, й «брудну» хмару понесло з Чорнобиля на Київ, Мовою документа: “За даними республіканського Управління з гідрометеорологічного контролю довкілля, переміщення повітряних мас із району аварії викликало перевищення природного фону опромінення у низці областей на 20-2000 мікрорентгенів на годину (в м. Києві в 7-00 1.05.1986 550-1200 мікрорентген на годину)”, – з довідки 6-го управління КДБ УРСР від 1 травня 1986 року.
Правду перших днів після техногенної катастрофи розкривають й інші документи Оперативної групи. Вони розсекречені історичним архівом СБУ й оприлюднені у електронному вигляді Центром Досліджень Визвольного Руху.
Доповідні КДБ свідчать, що найважливішим на той момент для влади, було не збереження життя громадян, а намагання з’ясувати, чи не був вибух на ЧАЕС диверсією. Центральний комітет КПРС трактував те, що відбулося, не інакше як «підрив престижу соціалістичної економіки та науки». Небезпідставне занепокоєння країн Заходу тим, що радіоактивна хмара сягнула не лише країн соцтабору, а й територій ряду європейських країн, зокрема Німеччини, Швеції, Фінляндії та Норвегії, – пояснювалось «черговим розгортанням антирадянської кампанії».
У серпні 1986 року, на основі зібраного співробітниками КДБ доказового матеріалу, Держкомісія представила офіційну версію трагедії на ЧАЕС. Де головна провина лягала на непрофесійні дії персоналу, – згадує Борис Горбачов, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
Однак версія зразка 1986-го, тримала монополію недовго. Через п’ять років, Держпромнагляд зібрав власну групу фахівців з розслідування причин Чорнобильської аварії, охрестивши її «Комісією-91». За словами Бориса Горбачова вона активно взялася до роботи і на підставі найбільш правдоподібних матеріалів 1986 року створила «альтернативну» версію. Цього разу суть полягала в тому, що персонал ні в чому не винен. А до аварії призвели виключно «конструктивні недоліки» реактора. Свого часу, у спеціальному повідомленні начальнику 6-го управління КДБ СРСР, також йшлося про недоліки у проектуванні ЧАЕС.
«18» июля 1985 г. Секретно
Начальнику 5 отдела 6 Управления КГБ СССР полковнику Поделякину А.А.О недостатках в проектировании Чернобыльской АЭС
[…] В 1984 г. на 3 энергоблоке на отметках 35,5, 39,0 и 43,0 м были обнаружены трещины в плитах перекрытий, смещения ригелей и плит. Причиной повреждения указанных конструкций, по мнению компетентных специалистов,явился значительный перегрев стен помещения барабан–сепараторов из-занизкой эффективности предусмотренной проектом теплоизоляции. Предполагается, что используемая в качестве теплоизолирующего материала минеральная вата разрушилась под воздействием высоких температур и ее постоянного радиоактивного облучения. Подобная теплоизоляция запроектированаи для 4 энергоблока. В феврале 1985 г. на строительстве цеха укрупнительной сборки схемреактора 5 энергоблока при передвижении откатной части кровли произошлапотеря ее устойчивости, в результате чего панель кровли (размер 24Ч21Ч2 м,вес 49 тонн) сошла с рельсов и зависла на подкрановых путях. Ведомственная комиссия, расследовавшая аварийную ситуацию, установила, что ее причиной явился неправильный расчет конструкции панели […] Ввод в эксплуатацию 5 энергоблока, пусковой комплекс которого предварительно оценен в 225 млн рублей, планируется на 4 квартал 1986 г. К настоящему времени указанным институтом выдано проектно-сметной документации по этому блоку лишь на 120 млн рублей, что не дает возможностисвоевременно разместить заказы заводам на изготовление строительных конструкций, приводит к затягиванию сроков строительства объектов. Докладываем в порядке информации. Заместитель начальника 6 Управления подполковник Н.Г.Гибадулов Але існують питання, на які й досі немає прямих відповідей. Приміром, працювали члени Держкомісії-86 з оригіналами аварійних документів, чи їх змусили спиратися на сфальсифіковані «копії», бо першоджерела були надто радіоактивні? Відповідь на це питання, кажуть фахівці, надто важлива для загального розуміння початку розбіжностей в аналітичних звітах 1986 та 1991 років.
Так чи інакше, але матеріали першої комісії були визнані на міжнародному рівні, а про «проектні аварійні факти» країна Рад промовчала. Відповідальні за звіт особи приховали навіть екстраординарний факт з одночасним відключенням на 4-му блоці ЧАЕС усіх восьми головних циркуляційних насосів, яке трапилось у 01 год. 23 хв. 41 сек. Про інцидент у Києві було відомо ще на початку травня 1986-го, і вже тоді він був першочерговою версією причин вибуху.
Інший маловідомий факт пов’язаний з промисловим телебаченням. Зі спогадів ліквідаторів відомо, що на 4-му блоці ЧАЕС постійно працювала штатна телевізійна система контролю. В аварійну ніч вона також мала робити відеозапис подій. Отже чергова зміна 4-го блоку, ймовірно, спостерігала аварійний процес по монітору. А отже виникають питання де зараз знаходяться важливі відеозаписи й чому країна, що їх зберігає не робить плівки доступними для світової спільноти?
Нещодавно історичний архів СБУ анонсував оприлюднення нових документів пов’язаних з Чорнобильською катастрофою. Польща, Болгарія, інші країни колишнього соцтабору відшукали їх в архівах власних спецслужб радянських часів. А отже попереду нові, шокуючі одкровення тоталітарної епохи.
Українські історики давно дійшли висновку, що рішення оперативної групи Полiтбюро ЦК КПУ про проведення першотравневої демонстрації, велогонки Миру й заборони вивезення дітей з Києва можна розцінювати як злочин. Тодішній лідер СРСР Михайло Горбачов мовчав з приводу Чорнобиля майже три тижні… На фото – Київ 1986 року. Першотравнева велогонка Миру.
Налякані чутками матусі на київському залізничному вокзалі.
Впродовж тривалого часу левова частка первинних даних щодо подій на ЧАЕС були засекречені: причини аварії на блоці №4, повні дані про характер та обсяги руйнувань, дані про склад суміші викинутої у повітря під час вибуху, зведення про радіаційний фон у 30-ти кілометровій зоні, дані щодо опромінення персоналу станції та залучених ліквідаторів.
Из Киева УКГБ Секретно Срочно
Москва, КГБ СССР Киев, КГБ УССРО взрыве на ЧАЭС
26 апреля с.г. в 1 час 25 минут в помещении 4-го энергоблока при выводеего в плановый средний ремонт и проведении испытаний турбогенераторов НР 7 и 8 произошел взрыв и возник пожар, который перекинулся на крышу 3-го энергоблока. В результате взрыва разрушен шатер кровли реактора НР 4 имашинного зала. Во время аварии в помещении находилось 17 работников смены. 9 из нихгоспитализировано, 4 работника находятся в тяжелом состоянии, один из которых в реанимации. Пожар локализован. Предположительно из-за разрыва контура КМПЦ * грязную воду выбросило на территорию станции. Уровень радиации на территории станции 20–25 микрорентген в секунду, вг. Припяти — 4–14 микрорентген в секунду. В связи с аварией остановлен 3 энергоблок (1 и 2 энергоблоки работаютнормально). Станция оцеплена. На место происшествия выехала оперативно-следственная группа во главес зам. начальника УКГБ полковником Сивцом Г.А. Обстановка в г. Припяти и прилегающих населенных пунктах нами контролируется.О причине взрыва и результатах расследования доложимдополнительно.
Начальник УКГБ УССР по г. Киеву и Киевской области генерал-майор Л.В.Быхов 26.4.86.
Мовою документа: « за повідомленнями агентів «Фізика», «Кулакова», довірених «ТВГ», «БАС», «ХЛП», що збігаються з думкою окремих фахівців, аварія є наслідком порушення нормальної роботи реактора в ході проведення експерименту. У підготовці програми випробувань, проектні організації участі не брали /…/ Наслідком експерименту і є ядерна аварія з наступним тепловим вибухом реактора.
Це лише сторінка з розсекречених списків загиблих, під час аварії на Чорнобильській АЕС
Через кілька днів після вибуху, радянська влада схаменулась. Доводи науковців змусили її це зробити. Страшна правда полягала в тому, що активна зона реактора, яка вибухнула, все ще жевріла. Ядро містило 185 тон ядерного палива. Атомна реакція наростала з шаленою швидкістю. Під тонами розплавленого ядерного матеріалу знаходився резервуар з п’ятьма галонами води, що використовувалася на атомній електростанції у якості теплоносія. Якби розжарене ядро реактора торкнулось її поверхні, відбувся б потужний, забруднений радіацією паровий вибух, що безумовно призвело б до непередбачуваних наслідків.
За розрахунками радянських фізиків наступним був би ядерний вибух Викликаний випаровуванням палива у інших трьох реакторах, він зрівняв би з землею 200 кв.км., знищив Київ, накрив радіоактивною хмарою більшу частину Європи й на кілька сторіч зробив би землі північної України непридатними для життя.
Як свідчать документи відвернути біду визвались троє. Через затоплені шлюзи камер 4-го реактора, в аквалангах, вони мали дістатися резервуару й відкрити клапани, аби звідти витекла вода. В людей, кому це вдалося – шансів вижити не було. Через зашкалювання дози радіації, ховали їх у запаяних цинкових трунах. В подальшому, за часів аварії, така практика стала нормою. Звали сміливців: Олексій Ананенко, Валерій Беспалов, Борис Баранов.Життя мільйонів мешканців СРСР та Європи було врятовано.
Першого травня напрямок вітру змінився, й «брудну» хмару понесло з Чорнобиля на Київ, Мовою документа: “За даними республіканського Управління з гідрометеорологічного контролю довкілля, переміщення повітряних мас із району аварії викликало перевищення природного фону опромінення у низці областей на 20-2000 мікрорентгенів на годину (в м. Києві в 7-00 1.05.1986 550-1200 мікрорентген на годину)”, – з довідки 6-го управління КДБ УРСР від 1 травня 1986 року.
Правду перших днів після техногенної катастрофи розкривають й інші документи Оперативної групи. Вони розсекречені історичним архівом СБУ й оприлюднені у електронному вигляді Центром Досліджень Визвольного Руху.
Доповідні КДБ свідчать, що найважливішим на той момент для влади, було не збереження життя громадян, а намагання з’ясувати, чи не був вибух на ЧАЕС диверсією. Центральний комітет КПРС трактував те, що відбулося, не інакше як «підрив престижу соціалістичної економіки та науки». Небезпідставне занепокоєння країн Заходу тим, що радіоактивна хмара сягнула не лише країн соцтабору, а й територій ряду європейських країн, зокрема Німеччини, Швеції, Фінляндії та Норвегії, – пояснювалось «черговим розгортанням антирадянської кампанії».
У серпні 1986 року, на основі зібраного співробітниками КДБ доказового матеріалу, Держкомісія представила офіційну версію трагедії на ЧАЕС. Де головна провина лягала на непрофесійні дії персоналу, – згадує Борис Горбачов, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
Однак версія зразка 1986-го, тримала монополію недовго. Через п’ять років, Держпромнагляд зібрав власну групу фахівців з розслідування причин Чорнобильської аварії, охрестивши її «Комісією-91». За словами Бориса Горбачова вона активно взялася до роботи і на підставі найбільш правдоподібних матеріалів 1986 року створила «альтернативну» версію. Цього разу суть полягала в тому, що персонал ні в чому не винен. А до аварії призвели виключно «конструктивні недоліки» реактора. Свого часу, у спеціальному повідомленні начальнику 6-го управління КДБ СРСР, також йшлося про недоліки у проектуванні ЧАЕС.
«18» июля 1985 г. Секретно
Начальнику 5 отдела 6 Управления КГБ СССР полковнику Поделякину А.А.О недостатках в проектировании Чернобыльской АЭС
[…] В 1984 г. на 3 энергоблоке на отметках 35,5, 39,0 и 43,0 м были обнаружены трещины в плитах перекрытий, смещения ригелей и плит. Причиной повреждения указанных конструкций, по мнению компетентных специалистов,явился значительный перегрев стен помещения барабан–сепараторов из-занизкой эффективности предусмотренной проектом теплоизоляции. Предполагается, что используемая в качестве теплоизолирующего материала минеральная вата разрушилась под воздействием высоких температур и ее постоянного радиоактивного облучения. Подобная теплоизоляция запроектированаи для 4 энергоблока. В феврале 1985 г. на строительстве цеха укрупнительной сборки схемреактора 5 энергоблока при передвижении откатной части кровли произошлапотеря ее устойчивости, в результате чего панель кровли (размер 24Ч21Ч2 м,вес 49 тонн) сошла с рельсов и зависла на подкрановых путях. Ведомственная комиссия, расследовавшая аварийную ситуацию, установила, что ее причиной явился неправильный расчет конструкции панели […] Ввод в эксплуатацию 5 энергоблока, пусковой комплекс которого предварительно оценен в 225 млн рублей, планируется на 4 квартал 1986 г. К настоящему времени указанным институтом выдано проектно-сметной документации по этому блоку лишь на 120 млн рублей, что не дает возможностисвоевременно разместить заказы заводам на изготовление строительных конструкций, приводит к затягиванию сроков строительства объектов. Докладываем в порядке информации. Заместитель начальника 6 Управления подполковник Н.Г.Гибадулов Але існують питання, на які й досі немає прямих відповідей. Приміром, працювали члени Держкомісії-86 з оригіналами аварійних документів, чи їх змусили спиратися на сфальсифіковані «копії», бо першоджерела були надто радіоактивні? Відповідь на це питання, кажуть фахівці, надто важлива для загального розуміння початку розбіжностей в аналітичних звітах 1986 та 1991 років.
Так чи інакше, але матеріали першої комісії були визнані на міжнародному рівні, а про «проектні аварійні факти» країна Рад промовчала. Відповідальні за звіт особи приховали навіть екстраординарний факт з одночасним відключенням на 4-му блоці ЧАЕС усіх восьми головних циркуляційних насосів, яке трапилось у 01 год. 23 хв. 41 сек. Про інцидент у Києві було відомо ще на початку травня 1986-го, і вже тоді він був першочерговою версією причин вибуху.
Інший маловідомий факт пов’язаний з промисловим телебаченням. Зі спогадів ліквідаторів відомо, що на 4-му блоці ЧАЕС постійно працювала штатна телевізійна система контролю. В аварійну ніч вона також мала робити відеозапис подій. Отже чергова зміна 4-го блоку, ймовірно, спостерігала аварійний процес по монітору. А отже виникають питання де зараз знаходяться важливі відеозаписи й чому країна, що їх зберігає не робить плівки доступними для світової спільноти?
Нещодавно історичний архів СБУ анонсував оприлюднення нових документів пов’язаних з Чорнобильською катастрофою. Польща, Болгарія, інші країни колишнього соцтабору відшукали їх в архівах власних спецслужб радянських часів. А отже попереду нові, шокуючі одкровення тоталітарної епохи.
