ЧОМУ КОНФІСКАТ ДИТЯЧИХ ІГРАШОК ПОТРАПЛЯЄ НА ПОЛИЦІ КРАМНИЦЬ?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, отруєння – на четвертому місці серед причин дитячої смертності. Воно поступається лише травмам, опікам та утопленням, і перевищує кількість смертей від дитячих інфекцій. І якщо із харчовими отруєннями зрозуміло, то із хімічними не все так просто. Не достатньо позбавити дитину доступу до порошку для прання чи дезінфікуючих засобів. Дитячі іграшки теж можуть бути причиною розладів травлення, алергічних реакцій і навіть дерматитів.

Держава розробила механізм, як не допустити неякісні іграшки на вітчизняний ринок, а з 2018 року урядом впроваджено новий техрегламент безпеки іграшок.

Однак на практиці лише паперових заборон виявляється мало. Митники мають алгоритм, як вилучити неякісний товар, але що з ними робити далі в законі не прописано.

Стаття 476 Митного кодексу України пояснює, що ввезення в Україну або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто на 2020 рік це 17 тис. грн – ред.).

З конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності. Тобто неякісний/або підроблений товар на кордоні вилучать і відправлять на склад. І вже далі ним опікується не митниця, а Державна виконавча служба.

Ось тут і виникає конфлікт.

Бо у більшості європейських країн конфіскований товар знищують, а у нас же його можуть передати на реалізацію або на доброчинність.

Пам’ятаєте торішню історію, коли Одеська митниця вилучила іграшки від яких відмовився попередній власник. Були там, зокрема, і популярні серед дівчат L.O.L. Surprise. А у січні 2020 року Кабмін прийняв рішення про безоплатну передачу іграшок дитячим будинкам, лікарням, дітям військових та сім’ям, що потребують соціального захисту.

В уряді пояснили, що рішення прийняте для ефективного розпорядження товарами на підставі порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним. Але ж цей товар тому і не дозволили завести в країну, що він порушував права власника торгової марки.

Мова йде про 23 тонни (155 тисяч) іграшок, які знаходяться на складах Нової митниці в Одесі і від яких відмовився попередній власник. Офіційним виробником дитячих іграшок L.O.L. Surprise є компанія MGA Entertinment.

Саме вона подала данні щодо правильного маркування та звіт RAPEX (Rapid Exchange of Information System, щодо даних оповіщення про небезпечні споживчі товари, яка діє в країнах ЄС і дозволяє обмінюватися інформацією про неякісну продукцію, що представляє загрозу життю і здоров’ю людей). І саме завдяки даним MGA Entertinment стало відомо, що серед товарів за вищезазначеними митними деклараціями і маркованими позначенням L.Q.L. SURPRISE! є ті, що містять фталат, який є потенційно шкідливим для дітей.

Натомість в історії з передачею конфіскованих іграшок із складу Нової митниці до Мінсоцполітики не ясно, хто і коли перевіряв показники безпечності іграшок та їх відповідність техрегламенту.

Хоча ще взимку голова Державної митної служби Максим Нефьодов запевняв, що “боротьба з контрабандою може мати результат не тільки в кримінальних провадженнях”.

На папері держава декларує прагнення захисти всі торгові марки.

Компаніям кажуть: “Надайте документи до Митної служби і ми внесемо вас у спеціальний реєстр. Ви отримаєте необхідні інструменти для перешкоджання потрапляння контрафактного товару в Україну”.

Але коли цей шлях пройдено, виявляється, що не допустити ввіз підробленої продукції простіше, а от не випустити її на український ринок, до дітей, справа складна. Бо власнику простіше відмовитися від партії товару, ніж оплатити його знищення в Україні, особливо коли мова йде про великі партії товару. Тому товари конфіскують на склади, вже звідти, вони легко можуть потрапити на прилавки магазинів.

На жаль, відслідкувати, куди саме піде та чи інша партія товару, в який регіон неможливо.

А правоохоронці поки не сильно опікуються інтелектуальними правами на іграшки. І єдиний вихід це знищення контрафактного товару задля уникнення його подальшої реалізації в Україні.

Оскільки, на практиці виходить, що механізм захисту при перетині кордону є і він діє, а коли іграшки конфісковують за рішеннями суду, то подальша його доля нікому не відома. Залишається тільки гадати, як розпорядиться конфіскованим товаром Державна виконавча служба. За неофіційною інформацією такий товар за спеціальними процедурами реалізовують.

Тоді постає головне питання, де тут захист прав інтелектуальної власності, в даному випадку компанії MGA Entertinment. Адже, компанія робить усе для того щоб контрафактний товар не потрапляв до дітей.

На законодавчому рівні закріплено норму, що за рішенням суду передбачена конфіскація такого товару, але немає механізму, що чітко передбачав, яка подальша доля такої конфіскації. І що із товаром буде відбуватись далі.

Тобто правовласник бореться із контрафактом, а держава потім візьме його і продасть, таким чином нівелюються усі докладені зусилля компанією правовласником.

Тим часом історія про передачу конфіскату до дитбудинків, лікарень, дітям військових та сім’ям, що потребують соціального захисту, потроху проходить бюрократичні перепони.

Як повідомили у Житомирській ОДА, в облдержадміністрації утворили комісію для забезпечення передачі товарів, які зберігаються на складі Одеської митниці.

Наступним кроком має стати те, що департамент праці, соціальної та сімейної політики облдержадміністрації має забезпечити організацію та здійснення доставки частини вантажу з Одеси.

Інна Галака, адвокат з інтелектуальної власності, спеціально для УП.Життя

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: