Без даху

Як часто Міністерство юстиції скасовує власну реєстрацію вже чинних наказів міністерств? Як ми з’ясували таке трапляється. Так днями було скасовано реєстрацію наказу МОЗ України № 339 від 29.03.2017 року, який з березня так і не було уведено в дію. У Міністерстві охорони здоров’я поки що мовчать про причини, хоча відомство широко інформувало пресу про цей наказ, запевнивши громадськість, що він матиме «без перебільшення доленосні наслідки» для України.

Мета прийняття наказу анонсувалася:

– по-перше, як захист здоров’я населення через зниження рівня захворюваності та смертності від хвороб, викликаних впливом азбестовмісного пилу.

– по-друге, як черговий крок до гармонізації наших нормативно-правових актів з міжнародним та європейським законодавством.

Зазначена мета абсолютно зрозуміла і, здавалось би, навряд чи може викликати у когось заперечення. Насправді ж фахівці МОЗ, що готували наказ “Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест»”, не розібравшись у проблемі, ледь не спрямували країну у соціально-економічну безодню. Добре, що цей рух у нікуди вчасно зупинили.

Проте, затяті прихильники гармонізації європейського і нашого законодавства, не виключено, знову ініціюватимуть прийняття подібного закону. Бо ж у ЄС використання азбесту у будь-яких виробах дійсно заборонене, оскільки ця речовина може стати причиною захворювань на азбестоз, мезотеліому та рак легенів. Але не все так однозначно і категорично. Очевидно, розуміння цього, підкріплене серйозним аналізом, і спричинило відміну реєстрації наказу МОЗ України.

Результат пошуку зображень за запитом "будинки з шифером"

Оскільки ця проблема зачіпає величезну кількість людей (не буде перебільшенням сказати, що так чи інакше ми усі стикаємося з виробами, що містять азбест) ми опитали фахівців, підняли матеріали досліджень, аби в решті-решт поставили крапку у цій заплутаній історії.

Азбест (з грецької «asbestos» невгасимий) один з найважливіших видів неметалевої мінеральної сировини, який, завдяки унікальним властивостям, використовується людством понад 100 років і знайшов застосування у виробництві понад 3000 видів матеріалів і виробів.

Що ж сталося, якщо 100 років поспіль азбест використовували, а тепер хтось, нібито, виявив небезпечність широко розповсюдженої сировини? Як виявилось проблема криється в деталях, адже за мінералогічними ознаками і кристалічною структурою азбест поділяють на дві основні групи – амфібол-азбест і хризотил-азбест.

Амфіболові азбести мають жорсткі голкоподібні волокнами. Ці волокна, аналогічно кварцу, практично не руйнуються в організмі людини і стійкі до впливу кислот. Потрапивши у легені, вони залишаються там назавжди і руйнують їх. Нині усі п’ять форм амфіболового азбесту включені до переліку речовин, що підпадають під дію Ротердамської конвенції, та вже заборонені у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні.

Натомість волокна хризотил-азбесту м’якші, вони здатні розчинятися у біологічних рідинах та швидко виводяться з організму.

Антиазбестова кампанія в Європі розпочалася наприкінці ХХ століття, і була пов’язана з так званою «Туринською справою». Тоді широкого розголосу набула інформація про те, що на комбінаті Eternit в італійському місті Турин, де виготовляли напірні азбестоцементні труби, упродовж півстоліття ігнорували заходи з безпеки праці. В результаті близько 3 тисяч робітників померли від раку. Власників комбінату запроторили до в’язниці на 16 років. Лише згодом виявилося, що на підприємстві використовувався той самий амфіболовий азбест, заборонений до застосування Конвенцією МОП № 162 у 1986 році. Саме після цих подій ряд європейських країн заборонили використання усіх видів азбесту.

Результат пошуку зображень за запитом "азбестоцементні труби"

При цьому розбіжності між амфібол та хризотил-азбестом, а також масштаб використання цієї мінеральної сировини у різних регіонах до уваги не бралися.

Понад 90% азбесту,що  видобувається і використовується у світі – це хризотиловий азбест – основний компонент цементних, технічних та картонних виробів.

Упродовж багатьох років хризотиловий азбест, або просто хризотил, використовують у космічній техніці, виробництві фрикційних матеріалів (гальмівних колодок та накладок для дисків зчеплення у автомобілях), вогнетривких і теплоізоляційних матеріалів (спеціальні панелі, тканини), спеціального технічного паперу, а також у промисловості будівельних матеріалів для виготовлення хризотил цементних плит, труб і, звісно, шиферу, яким в Україні покрито понад 75% усіх житлових приміщень.

Нині на території нашої країни функціонує дев’ять хризотилцементних підприємств, основним продуктом яких є хвилясті листи (шифер), фасадні матеріали, хризотилцементні труби та інші вироби, що активно споживаються на внутрішньому ринку і широко експортуються до інших країн світу.

В цілому підприємства хризотилцементної галузі України виробляють продукції на суму близько 1340 млн грн., а податкові надходження до бюджету та різних соціальних фондів країни становлять понад 416 млн грн. щорічно.

Наведені нами цифри та факти містяться у ґрунтовних наукових дослідженнях, які провели авторитетні не лише в Україні наукові установи – Інститут гігієни праці Національної академії медичних наук України та Інститут економіки і прогнозування Національної академії наук України.

Дивно, що у Міністерстві охорони здоров’я України готуючи сумнозвісний наказ  № 339 результати цих досліджень просто проігнорували. Більше того, свідомо ввели в оману тих, кому належало реєструвати цей документ, оскільки зазначили, що «На стадії проекту наказ був узгоджений з усіма зацікавленими міністерствами, відомствами та Академією медичних наук України без зауважень. Проект пройшов процедуру громадських обговорень, за результатами якої жодних зауважень та пропозицій не надходило».

Результат пошуку зображень за запитом "міністерство охорони здоров'я україни"

Але вам слід знати, що у 2008 році Інститут гігієни праці, за результатами багаторічних (якщо бути точними, десятирічних) серйозних досліджень, видав монографію «Возможно ли безопасное использование хризотилового асбеста. Опыт Украины». Ця наукова праця, авторами якої став колектив учених під керівництвом нинішнього директора інституту професора Володимира Черняка, містить аргументовані відповіді на усі зазначені у наказі МОЗ №339 закиди щодо проблеми використання хризотил-азбесту в Україні. Чому аргументацію установи, якою тоді керував вчений світового рівня академік Юрій Кундієв, у МОЗ відкинули – лишається питанням без відповіді.

Далі цитуватиму монографію мовою оригіналу. (Підкреслення – мої. Авт.).

В исследовании проводилась оценка рисков возникновения злокачественных новообразований у работающих, связанных с профессиональным влиянием волокон хризотилового асбеста и сопутствующих факторов производственной среды. Были использованы современные общепризнанные методы гигиенических, клинических и эпидемиологических исследований, которые гарантируют получение надежных результатов и корректность выводов.

В десятилетнее исследование были включены работники десяти асбестоцементных предприятий Украины (30 660 человек). При анализе кумулятивной онкологической заболеваемости выявлено, что за период наблюдения злокачественные опухоли возникли лишь у 27 работников данного производства, при этом среднегодовая онкологическая заболеваемость составила 88,1 на 100 тыс. работающих (RR=0,26), что в 3,8 раза ниже популяционного уровня риска.

Результат пошуку зображень за запитом "асбестоцементные предприятия Украины"

Принципиальное значение имеет установление канцерогенной опасности, связанной с воздействием асбестсодержащей пыли. В предпринятом исследовании ни клиническими ни эпидемиологическими данными случаев профессиональной онкопатологии у работающих в асбоцементном производстве Украины подтверждено не было. Особенно показательны в этом плане эпидемиологические исследования, выполненные на когорте свыше 30 тыс. рабочих. Ни метод линкиджа баз данных, ни общепризнанный в эпидемиологических исследованиях метод “случай контроль” не выявили повышенного риска онокопатологии. Об этом же свидетельствуют данные иммунодетекции рака, полученные на репрезентативных выборках рабочих асбоцементных предприятий, где используется хризотиловый асбест. Обращает на себя внимание и тот факт, что по результатам осмотра не было установлено ни одного диагноза “асбестоз”.

Дослідження вчених вітчизняного Інституту гігієни праці дозволили дійти висновку, що умови на азбестоцементному виробництві України, де використовується хризотиловый силікатний мінерал, є більш безпечними для здоров’я працюючих порівняно з численними даними наведеними у закордонній науковій літературі стосовно небезпеки амфіболових азбестів.

Окремо зауважимо, що першими передрукували скандальний наказ МОЗ сайти численних фірм, що пропонують «якісну продукцію, яка може замінити той же шифер, але без використання азбесту». І на це у проігнорованій МОЗ ґрунтовній науковій монографії ми теж знайшли переконливу відповідь.

1В мировой литературе появляется все больше убедительных данных о том, что этот вид асбеста (хризотил) является малоагрессивным и при контролируемом применении может быть более безопасным для человека, чем его синтетические заменители, которых сегодня известно более 20 .

2.«Интенсивно пропагандируемые заинтересованными кругами синтетические заменители асбеста как раз чаще всего представляют именно канцерогенную опасность. По крайней мере, их меньшая опасность по сравнению с хризотиловым асбестом никем не доказана.»

3.«Принцип контролируемого использования хризотилового асбеста в соответствии с положениями Конвенции МОТ № 162 и Рекомендаций № 172 не должен дискредитироваться политико-экономическими интересами.»

Повторюсь, відповідно до норм Міжнародної Конвенції «Про охорону праці при використанні азбесту» № 162, прийнятої у 1986 році на 72-й Генеральній конференції Міжнародної організації праці, хризотил можна вільно застосовувати у промисловості, але за умови жорсткого виконання усіх норм та правил. Тобто, мова йде про сучасні технології, автоматизацію процесів та використання предметів індивідуального захисту.

Результат пошуку зображень за запитом "виробництво шиферу"

Виконувати умови цієї Конвенції погодилися понад 120 країн, у тому числі і Україна, незважаючи на те, що сам документ знаходиться на етапі ратифікації. Основними споживачами хризотил цементної продукції у світі є США, Китай, Казахстан, Україна, Бразилія, Росія, Індія, Узбекистан, Мексика, Пакистан та інші країни. Там шифер використовують для покрівель усіх муніципальних будівель, як найбільш практичний та дешевий, а відтак найбільш доступний будівельний матеріал.

Свого часу Агентство із захисту довкілля США прийняло постанову, у якій передбачалось поетапне, до 1996 р., скорочення виробництва та використання усіх видів азбесту. Проте прогнози Агентства щодо кількості смертей від онкологічних захворювань, пов’язаних з негативним впливом хризотилу, серед працівників, а тим більше серед населення, не справдилися.

Навпаки, на основі порівняльної оцінки було доведено, що ризик за кількістю передчасних смертей у розрахунку на 1 млн. жителів мешканців будівель з хризотиловмісними матеріалами дорівнювала лише 0,04 випадки. У той час, як, за рахунок радону, що міститься у повітрі житлових приміщень, від 2 до 5 випадків.

Результат пошуку зображень за запитом "легені рентген"

Для порівняння наведемо ризики інших рівнів: від електротравм – 0,3; від з’їдання один раз на тиждень м’яса, смаженого на вугіллі, – 0,1. Ці дані стали причиною скасування у 1991 р. Апеляційним судом США постанови Агентства із захисту довкілля через її недостатню обґрунтованість, оскільки:

  • – ніякого значного негативного впливу хризотилу на людину не відбувається, якщо продукція вироблена у контрольованих умовах;
  • – замінники хризотилу викликають потенційні ризики для здоров’я людей та можуть бути набагато серйознішими, ніж будь-які потенційні ризики при застосуванні хризотилу;
  • – вироби, що містять хризотил, мають значні переваги, яких немає у товарів-замінників.

Дослідження, проведені трьома провідними токсикологічними лабораторіями Швейцарії, Німеччини та США, теж дозволили з упевненістю говорити, що хризотил є найбезпечнішим волокном серед аналогічних матеріалів та штучних замінників. Звісно, ми не можемо обійти увагою той факт, що Міжнародним агентством з дослідження раку, яке входить до складу ВООЗ (МАДР-ВООЗ) азбест класифікується як канцероген 1-ї категорії, причому без поділу його на амфібол і хризотил. Проте, до цього ж списку внесено:  бензин, соляру, вінілхлорид, хром, кварц, деревний пил, сировину гумової промисловості, лакофарбові матеріали, а також сонячну радіацію, алкогольні напої та солону рибу…

Однак суть цієї класифікації полягає в тому, що близько 500 продуктів і промислових процесів, що  визнані Міжнародним агентством канцерогенними, мають бути не заборонені до використання, а отримати суворий контроль на рівні виробництва та споживання.

Результат пошуку зображень за запитом "комбінат Eternit азбестоцементні труби"

Натомість в Україні, не пояснюючи цих обставин організатори піар-акції проти хризотилу, в очах громадськості, перетворили найпересічнішу за своєю токсичністю речовину в екологічного монстра. До слова, в Україні, на відміну від США та країн Західної Європи, ніколи не використовувався канцерогенний амфіболовий азбест.

З медичним аспектом проблеми, сподіваюся, ми розібралися. Час уявити  соціально-економічні наслідки, які б неминуче настали, якби закон запропонований МОЗ був прийнятий. І допоможе нам в цьому Інститут економіки і прогнозування Національної академії наук України.

Цього року колектив науковців під керівництвом академіка НАН України Валерія Геєця, оприлюднив дослідження про соціально-економічні наслідки заборони застосування розповсюдженого в Україні типу азбесту. Вчені-економісти намагалися оцінити вплив заборони використання хризотилу та хризотилцементних виробів на виробників, домогосподарства, суспільний сектор економіки, сільське госпо­дарство та державу в цілому. Далі цитую. (Підкреслення – мої. Авт.)

Результат пошуку зображень за запитом "хризотил"

«У березні 2013 р. Європейським парламентом було заслухано «Звіт про пов’язані з азбестом професійні загрози здоров’ю і заборону в перспективі всіх існуючих видів азбесту» (2012/2065 (INI)) та прийнято рішення, в якому ЄС настійно рекомендується до 2028 р. повністю заборонити будь-яке використання азбесту та провести заходи щодо його безпечного видалення з громадських будівель і споруд. Тобто, мова йде не лише про окрему заборону хризотил цементного виробництва, а про глобальну заборону використання і обов’язкове видалення хризотил цементних виробів з усіх будівель і споруд, замінивши їх іншими матеріалами».

Уявляєте собі масштаб, фінансову вагу змін, які Україна мусить взяти на себе для виконання зазначеного рішення, яке «настійно рекомендується» Європейськими інституціями. І замість того, щоб пропагувати свою позицію стосовно використання хризотилу, досвід, підкріплений науковими дослідженнями, висновки провідних вітчизняних установ, Міністерство охорони здоровя просто взяло «під козирок».

Наостанок наведу декілька фактів та цифр від Інституту економіки і прогнозування:

– «Популярність шиферу на вітчизняному ринку покрівельних матеріалів пояснюється його відносною дешевизною, практичністю у використанні та довговічністю (близько 50 років). Також шифер є простим у монтажі (не вимагає спеціальних технічних засобів), стійкий до кліматичних явищ (стійкий до корозії, тепло-, вогне- та морозостійкий, чудовий поглинач шуму), не старіє, завдяки своїй шаруватій структурі, сам себе оновлює».

– «Підприємства хризотил цементної галузі щорічно сплачують до державного бюджету близько 316,5 млн грн. (13,7 млн дол. США). Витрати на заробітну плату робітників становлять близько 200 млн грн. (8,6 млн дол. США), а сплата коштів до різних фондів країни становить близько 100 млн грн. (4,3 млн дол. США)».

– «Прямими конкурентами виробників хризотил цементного шиферу є підприємства, що реалізують металочерепицю (частка на ринку становить близько 12–15 %), бітумні хвилясті листи («єврошифер») (близько 6-8 %), бітумну черепицю (в межах 4 %), керамічну черепицю (близько 2 %) та інші покрівельні матеріали для скатних дахів (близько 1 %)».

– «Загальні обсяги вітчизняного ринку покрівельних матеріалів у різні роки коливалися в межах від 80 до 95 млн кв. м щорічно. У загальній структурі покрівельних матеріалів частка хризотил цементного шиферу коливається в межах 70–75 %. При цьому понад 90–95 % усього шиферу виробляється в Україні».

– «Виходячи з обсягів виробництва у 2013 році та цін на хризотилцементний шифер на вітчизняному ринку покрівельних матеріалів, за умов повної ліквідації підприємств з виробництва хризотилцементних виробів, їхні щорічні прогнозні втрати /…/ становитимуть близько 1601,6 млн грн.».

– «До цих збитків варто додати вартість виробничих потужностей, які після ліквідації підприємств фактично стануть металобрухтом і втратять у своїй вартості майже усі 100 %. Так, сьогодні на вітчизняних хризотилцементних підприємствах встановлено та функціонує 27 виробничих ліній загальною вартістю 45 млн дол. США (або понад 1041,3 млн грн.). З них три виробничі лінії є абсолютно новими (загальна вартість 18 млн дол. США), одна виробнича лінія пройшла повну модернізацію (її вартість становить 4 млн дол. США). Також ліквідація підприємств призведе до звільнення працівників».

– «Основна проблема, яка потребуватиме вирішення, це необхідність повного перекриття усіх будівель, дахи яких покриті шифером на основі хризотилу. За даними Державної служби статистики України, за експертними оцінками та власними розрахунками в Україні загальна площа житлових будинків, покритих шифером на основі хризотилу, становить близько 587,7 млн м кв. (75 % від загальної площі)». Проведені розрахунки вказують на те, що для заміни шиферного покриття житлових приміщень знадобиться близько 653,5 млрд. грн. (28,2 млрд. дол. США)».

– «Варто зазначити, що через високу частку бідного населення в країні, частину витрат на перекриття дахів житлових приміщень (понад 40%), а це 261,4 млрд. грн. або 11,3 млрд. дол. США від загальних витрат, а також витрати на обслуговування металочерепичних дахів протягом усього періоду експлуатації (15,0 млрд. грн. або 0,6 млрд. дол. США) буде вимушена взяти на себе держава. Також держава муситиме взяти на себе витрати, пов’язані з перекриттям дахів будівель суспільного сектора, що сумарно становитиме 45,5 млрд. грн. (2,0 млрд. дол. США) плюс, 2,6 млрд. грн. (0,1 млрд. дол. США) – на його обслуговування».

А ще не забувайте про витрати на обов’язкову утилізацію усіх наявних виробів з хризотилу, в тому числі знятих дахів, в разі, якщо закон все ж буде введено в дію.  Про можливі мільярдні судові позови та компенсації не варто і говорити.

Коли в Україні кажуть «дах над головою» – мають на увазі не просто оселю, а дещо більше – захищеність, надію на майбутнє, здатність протистояти всім викликам часу. Так само народний вислів «дах поїхав» слугує для означення людей, що творять чи говорять казна-що. От правда, народ скаже, як зав’яже.