«Бджолиний» прибуток

Без запилення не можливе отримання гарного врожаю. Арифметика проста: із бджолиною допомогою з гектара свого саду можна зібрати 45 тонн яблук, а якщо не ставити вулики, то на 15 тонн менше.

Україна могла б отримувати врожаї на чверть, а то й у двічі більші, якби цілеспрямовано розвивала бджільництво для запилення, – вважає президент Академії органічного садівництва Валентина Лановенко, з якою днями, мені довелося спілкуватися І хоча нині осінь, і до цвітіння садів ще треба пережити нереально довгі зимові місяці, міркувати над збільшенням прибутку від фермерського бізнесу – саме час.

– Про важливість і необхідність запилення фруктових садів знають усі садівники, говорить пані Валентина, – але чомусь не всі це використовують. Але якщо взяти за приклад інтенсивний сад яблуні чи груші у якому до 4000 дерев на гектар, то запилення буде основним чинником, що впливатиме на врожайність.

У господаря на один гектар такого саду має бути три – чотири бджолосім’ї. Ще й бажано завести джмелів один чи два вулики. Тому, що бджоли не літають при низькій температурі повітря і якість запилення падає. Або завести осмії, це дикі бджоли, яким потрібно лише створити умови для того, щоб вони прилетіли. Вони запилюють і при низьких температурах. Адже висаджувати сад, залучивши чималі інвестиції, і економити на запиленні – не розумно.

Пов’язане зображення

Президент Академії органічного садівництва Валентина Лановенко каже: не обов’язково мати власну пасіку, можна запрошувати пасічників на сезон. Але тут постане інше питання, якщо господар використовує під час обробки угідь хімію, то зрозуміло, бджоли не виживуть.

Якщо вже говорити про хімію та бджіл, то тут найстрашнішим прикладом став Китай – країна у якій майже зникли комахи. Валентина Лановенко не приховує стурбованості, що і в Україні повсюдне застосування хімічних препаратів для обробки садів і полів, може мати непоправні наслідки.

– Насправді ситуація в Китаї є критичною. Там зникли бджоли й запилення садів (я не жартую) проводять люди. Уявіть, в країні що є лідером по багатьом показникам та у багатьох галузях існує така проблема. Причина проста – в Китаї вже давно все вирощують за допомогою хімії. Тому і бджоли майже вимерли. А господарі у яких пасіки лишилися, не ризикують вивозити вулики на великі плантації.

Найгірша ситуація у Китаї із запиленням грушевих садів. По-перше, грушеві квіти непривабливі для бджіл. По-друге, під такі сади зайнято 1,3 млн. га, але 95% урожаю залежить від запилення не бджолами, а людьми. Витрати на запилення сягають $600/1 га, або приблизно 5-10% від виручки виробника.

В Україні ситуація не критична, – каже пані Лановенко, – але почастішали випадки, коли пасічники жаліються, мовляв, власники полів та садів які обробляють хімією свої угіддя не повідомляють про це ані пасічників, ані людей, які живуть у найближчих селах. Нажаль у таких місцях бджолині сім’ї гинуть миттєво – за один день. І допоки у нас бджоли є – варто зробити все аби уникнути згубних, невідворотних наслідків.

https://www.artleo.com/pic/201202/2560x1600/artleo.com-19282.jpg

Розслідування українських ЗМІ рясніють прикладами, коли використання хімії на полях впливало не лише на бджіл, але й на здоров’я людей, які проживають поряд з «отруйними» угіддями. Й нажаль, окрім самих мешканців, нині мало кого турбує те, що хімія з оброблених полів потрапляє у підземні води та колодязі з яких люди беруть воду.

Проте, як то кажуть, хто попереджений, той озброєний. Бджоли Україні потрібні, тож мотайте на вуса. Один вулик із бджолосім’єю коштує тисячі дві гривень, що з урахуванням ймовірного прибутку, не дорого. Якщо казати про оренду вуликів, то це може коштувати садівникові всього-навського 500 гривень за сезон. І якщо врахувати що очікувана врожайність саду має бути 45 – 50 тонн з гектара (а це півмільйона гривень валового доходу) то торги тут недоречні. Адже без запилення втрати врожаю бувають до 15%.

– Арифметика проста із гектара можна зібрати 45 тонн яблук, але якщо не мати вуликів біля саду – 30 тонн, – коментує Валентина Лановенко. – Втрата 15-ти тонн яблук, навіть якщо взяти за основу ціну 10 гривень, це приблизно 150 тисяч гривень. І український фермер їх втрачає лише тому, що не дотримується повної технології вирощування яблук.

Вдумайтесь, Туреччина завдяки бджолам збирає: 730 000 тонн абрикосів, 472 000 тонн груш, 297 000 тонн слив, 415 000 тонн суниці, 2,9 млн тонн яблук, 64 000 тонн каштанів, 12,6 млн. тонн помідорів і 3,9 млн. тонн кавунів.

Результат пошуку зображень за запитом "сад яблоки"

В Україні культура бджільництва давня, а розмови про необхідність так би мовити стимулювати запилення – відносно нові. Тож, поки ніхто не хоче платити за запилення культур, хоча на тому ж соняшнику врожайність могла бути на 25% більшою. Аби урожайність зросла на 10-15%, на гектар посівів варто задіяти щонайменше 1-2 бджолосім’ї, – переконані українські бджолярі. Проте результати новітніх досліджень тайських фахівців переконують – врожайність соняшника, завдяки запиленню, можна збільшити майже до 86%.

Справа у готовності українського фермерства використовувати для обробітку, лише біологічні препарати, які не зашкодять бджолам. Навіть хімічні є безпечні, бо усі розуміють, що без них ніяк, – підсумовує нашу розмову президент Академії органічного садівництва Валентина Лановенко Дайте людям більше інформації для розуміння, що лише із бджолами у цивілізації є майбутнє. Решта – в руках самого власника поля чи саду.