Путінський прес-секретар Дмітрій Пєсков вважає, що його патрон хоче вивести стосунки з Україною «із піке», тому робить «жест доброї волі». Таки так, жест: приклав долоню лівої руки до ліктя витягнутої правиці.
Удивительно, но предложение президента России Владимира Путина вернуть захваченную в Крыму военную технику не имело широкого обсуждения среди украинского политикума, не получило огласку и в обществе. Наверное, мнение абсолютного большинства выразил премьер Владимир Гройсман во время поездки на Донбасс: «Встречное предложение президенту Российской Федерации – вместе с флотом вернуть Крым. Готовы принять в ближайшее время». Просто классика: «Торг здесь не уместен»!
Если Путин заговорил о возвращении украинской военной техники, значит признает, что она была захвачена и России не принадлежит. А что, морские буровые платформы принадлежали им? А банковские активы, а железные дороги, порты, заводы, другое движимое и недвижимое имущество? А полуостров? Разве на все, как и на корабли с самолетами, не наложили свои загребущие руки «вежливые» российские оккупанты? Поэтому, если возвращать, то все, а не частями.
Но что скрывается за «щедростью» Владимира Путина? После аннексии Крыма Россия уже возвращала военную технику. К лету 2014 года было вывезено вертолетов, боевых кораблей, артиллерии, бронетехники, другого оружия и имущества более чем на миллиард долларов – более двух тысячи единиц. Но 5 июля в Министерстве иностранных дел России заявили, что приостанавливают передачу вооружения, до «полного прекращения украинскими силовиками боевых действий на Донбассе». Так получается, что сейчас на востоке мир и покой? И нам надо смириться с оккупацией Донбасса, а о его освобождении, как и о возвращении Крыма, не помышлять? Примечательно, что свое заявление Путин адресовал публике в середине января, за несколько дней до анонсированного принятия Верховной Радой закона о деоккупации Донбасса. Так совпало? Не думаю…
Заявление Путина не что иное, как скрытый, гибридный, ультиматум: смиритесь, возьмите брошенную кость, а то опять нападу. И через несколько дней спустя российская армия начала учения в Ростовской области. Развернула средства противовоздушной обороны – ракетные комплексы С-300, вроде бы, для уничтожения разведывательно-диверсионных групп и авиации противника.
Но речь идет не об «условном противнике», а об украинских военных, и не об обороне, а нападении. Для его репетиции в ходе учений российские тяжелые истребители и штурмовики совершили посадку на автомобильную трассу Ростов-Волгоград. Освоены новые участки для базирования воздушных сил и переброски боевой техники и живой силы.
Заявление Путина, это еще и зондирование украинского политического поля, выдержки нашего руководства. Глотнут наживку из «крымского оружия», значит попадут на крючок: если пошли на переговоры, то признавайте статус-кво Крыма и Донбасса. А мы вам технику вернули, значит «в расчете»…. Хотя, по словам самого Путина, оставленное на полуострове украинское оружие находится «в плачевном состоянии»: «Оно в таком практически и было – за эти годы никем, конечно, не обслуживалось». Поэтому «Предложения Путина – это беременность Кабаевой. А если Россия хочет что-то передать Украине, то пусть пишет письмо или дипломатическую ноту. Тогда у нас появится повод, что-то изучать,» – пояснил политолог Богдан Яременко.
Если бы только еще кто растолковал мачо «всея Расеи» Путину, что от его жестов Кабаева не забеременеет, а Украине не сделается страшно.
[:ua]Дивно, але пропозиція президента Росії повернути загарбану у Криму військову техніку не отримала широкого обговорення серед українського політикуму, не набула розголосу в суспільстві. Напевне, думку абсолютної більшості висловив прем’єр Володимир Гройсман під час поїздки на Донбас: «Зустрічна пропозиція президенту Російської Федерації – разом з флотом повернути Крим. Готові прийняти найближчим часом». Просто класика: «Торг здесь не уместен»!
Якщо Путін заговорив про повернення української військової техніки, значить визнає, що вона була загарбана і Росії не належить. А що, морські бурові платформи були їхніми? А банківські активи, а залізниці, порти, заводи, інше рухоме і нерухоме майно? А півострів? Хіба на все, як і на кораблі з літаками, не наклали свої загребущі руки «ввічливі» російські окупанти? Тож, якщо повертати, то все, а не частинами.
Але що криється за «щедрістю» Владіміра Путіна? Після анексії Криму Росія таки повертала військову техніку – до літа 2014 року було вивезено вертольотів, бойових кораблів, артилерії, бронетехніки, іншої зброї і майна більше, ніж на мільярд доларів – понад дві тисячі одиниць.
Але 5 липня з Міністерства закордонних справ Росії заявили, що призупиняють передачу озброєння, до «повного припинення українськими силовиками бойових дій на Донбасі». То виходить, що зараз на Сході мир і спокій? І нам треба змиритися з окупацією Донбасу, а про його визволення, як і про повернення Криму, годі й думати? Прикметно, що свою заяву Путін видав на публіку в середині січня, за кілька днів до анонсованого ухвалення Верховною Радою закону про деокупацію Донбасу. Так співпало? Не думаю…
Заява Путіна не що інше як прихований, гібридний, ультиматум: змиріться, візьміть кинуту кістку, а то знову нападу. І за кілька днів потому російська армія розпочала навчання у Ростовській області. Розгорнули засоби протиповітряної оборони – ракетні комплекси С-300, начебто, для знищення розвідувально-диверсійних груп і авіації ворога.
Але йдеться не про «умовного противника», а про українських військових, і не про оборону, а напад. Для його репетиції в ході навчань російські важкі винищувачі і штурмовики здійснили посадку на автомобільну трасу Ростов-Волгоград Освоєно нові точки для базування повітряних сил і перекидання бойової техніки і живої сили.
Заява Путіна, то ще й зондування українського політичного поля, витримки нашого керівництва. Ковтнуть наживку із кримської зброї, то й потраплять на гачок: якщо пішли на перемовини, то визнавайте статус-кво Криму і Донбасу. А ми ось вам техніку повернули, значить «в расчьотє»…
Хоча, за словами самого Путіна, залишена на півострові українська зброя перебуває «в жалюгідному стані»: «Вона в такому практично й була – за ці роки ніким, звісно, не обслуговувалася». Тому «Пропозиції Путіна – це вагітність Кабаєвої. А якщо Росія хоче щось передати Україні, то пише лист чи дипломатичну ноту. Тоді у нас з’являється, що вивчати, – пояснив політолог Богдан Яременко.
Якби тільки ще хтось розтовкмачив мачо «всєя Расєї» Путіну, що від його жестів Кабаєва не завагітніє, а Україні не зробиться страшно.
[:]