У Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн машинного мастила

У річку Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн машинного мастила, є ризик подальшого витоку ще понад 300 тонн.

Підписуйтесь на нас у telegram

Про це повідомляє Кий-інфо з покликанням на пресслужбу Офісу президента та УП.

Президент України Володимир Зеленський провів екстрене засідання Ради національної безпеки і оборони щодо ситуації на Каховській ГЕС.

Членів РНБО поінформували, що у Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн машинного мастила, є ризик подальшого витоку ще понад 300 тонн.

Як повідомлялось, на засіданні РНБО Зеленський доручив забезпечити питною водою міста й села, які отримували воду з Каховського водосховища. Також президент доручив евакуювати населення з постраждалих районів.

У чому важливість Каховської греблі

Каховська гребля виконує одразу кілька функцій. По-перше, вона “підпирає” Дніпро й дозволяє накопичувати до 18 кубокілометрів води у Каховському водосховищі (це найбільший повний об’єм з усіх водосховищ на Дніпрі).

По-друге, вона допомагає регулювати накопичений об’єм води, щоб забезпечувати водою навіть найпосушливіші райони півдня України. Від води з Каховського водосховища залежать два величезних канали – Каховський та Північно-Кримський, а також зрошувальні системи в Запорізькій та Дніпропетровській областях.

По-третє, гребля Каховської ГЕС є енергетичним об’єктом – встановлені на ній гідроенергетичні агрегати виробляють електроенергію. Здебільшого вона має балансувати енергосистему та покривати пікові години споживання.

“У пікові години навантаження Каховська ГЕС, виробляючи немалу кількість електроенергії, є своєрідним стабілізатором енергосистеми. Тобто вона убезпечує нас від руйнацій і відключень”, – пояснює міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко.

Масштаби наслідків.
Найбільша шкода від руйнування греблі та прориву величезного водного потоку – затоплення населених пунктів, що розташовані нижче за течією Дніпра (понад 80 населених пунктів, включно з Херсоном).

Паралельно без води ризикує опинитися Каховський канал, яким подається вода в окупований Бердянськ та більшість населених пунктів Запорізької області.

“Ця гуманітарна катастрофа зачепить, якщо не мільйон, то сотні тисяч людей”, – пояснює Михайло Яцюк, директор Інституту водних проблем і меліорації НАН України.

До гуманітарної катастрофи також додасться проблема із системою зрошення на півдні України. Йдеться не лише про недобір врожаю наступного року, а й з часом про деградацію ґрунтів, зміну флори й фауни тощо.

“Це вплине як на Крим, так і на весь південь Херсонської області. А це і Краснознам’янський канал, і рисові системи в Каланчакському районі. Це матиме величезні негативні наслідки для сільського господарства в усьому регіоні”, – додає Яцюк.

Зі спустошення або принаймні зниження рівня води в Каховському водосховищі випливає ще один, конче негативний наслідок підриву греблі – загроза для функціонування Запорізької атомної електростанції. Адже ЗАЕС охолоджують водою саме з Каховського водосховища.

Як підрив греблі вплине на подачу води в Крим.
Якщо коротко, то негативно для жителів Криму, а також для самих окупантів. Адже якщо в Каховському водосховищі не буде води або ж її рівень буде недостатнім (меншим за нинішні 16,4 метра), то в Північно-Кримський канал вода просто не потече.
Крим може залишитися без води на 10-15 років, а можливо, й назавжди.