Позаду бабине літо. Пляж. Легкий вітерець та невигадлива пісенька «Я готов целовать песок, по которому ты ходила».
Спустя несколько дней я с содроганием вспоминала эту самую песенку, когда беседовала с участковым дерматологом Лидией Жулай. И теперь я готова доказать любому, что милая «пляжная» песня – антигигиенична.
Лидия Валентиновна рассказывала мне о грибах. О тех, которые растут в сыром песке, на влажных стенках бассейнов и саун, в мужских носках и пляжных тапочках. Споры этих грибов или грибков, как их называют врачи-микологи, вызывают несметное количество кожных заболеваний и поражений ногтей. И именно летом, в пляжный сезон есть реальная опасность подхватить неприятную болячку.
– Лидия Валентиновна, распространено мнение, будто грибковые болезни неприятны лишь эстетически. Ну, подумаешь, лишний раз почешешь ногу. Главное, что это не смертельно.
– Это действительно не смертельно. Но даже эстетическая сторона заболевания способна испортить настроение, привести к депрессии или неврозу, а зуд может обернуться экземой. К тому же есть такие грибковые заболевания, которые приводят к инвалидности. Но не буду пугать. Такие случаи – крайне редки. А вот «традиционный» грибок обнаруживается у каждого пятого человека. В некоторых группах людей зараженность порой достигает 100%. Это спортсмены, банщики, военнослужащие.
– Значит, если парень приехал из соревнований или спортивных сборов, счастливая мамаша должна первым делом вести сына к дерматологу?
– Вы правильно сформулировали вопрос: именно вести к дерматологу. А то у нас ведь чаще ставят себе диагноз сами и на глазок. Без лабораторных исследований. А ведь из всех известных заболеваний кожи и ногтей только 20% имеют грибковую природу, остальные обусловлены совсем другими причинами.. Вполне может случиться, что вы станете лечиться от микоза и запустите, скажем, псориаз. Кроме того, многие заболевания самому, без помощи специалиста, вылечить просто невозможно.
– Ну, это вы говорите по привычке. Ведь сегодня все знают, что в аптеке вам могут предложить великое множество противогрибковых препаратов. Какой-нибудь да поможет. И не надо записываться к дерматологу, потом ходить на анализы, потом ждать результата, потом снова идти на прием к врачу. У людей столько свободного времени не найдется. Зашел в аптеку, пару дней помазал между пальцами ног хорошим противогрибковым кремом и пляжного приобретения как не бывало.
– Даже не знаю уже, как бороться со столь распространенным заблуждением. Ведь ко мне каждый пациент приходит именно после того, как, послушав рекламу, сходил в аптеку и самостоятельно «полечился». Даже если вы методом тыка попадете, что называется, в «десятку» и избавитесь от грибка самостоятельно с помощью сильнодействующих лекарств (а их более 100), трудно поручиться в дальнейшем за нормальную работу ваших почек и печени, за половую функцию и здоровье будущих детей.
– Лидия Валентиновна, но нередко ведь бывает, что врач-дерматолог установил диагноз, пациент добросовестно пролечился назначенными доктором препаратами, а спустя какое-то время, грибок снова появился. Так что, плохой врач попался или слишком зловредный грибок?
– Вообще, грибок , вернее, микозы – довольно коварное заболевание, и она действительно может вызывать рецидивы, то есть, возвращаться уже после казалось бы стойкого выздоровления. Но может быть, что вы просто заразились повторно каким-то другим грибком. Ведь различают три основные группы микозов. Не буду вас нагружать специальными терминами, поэтому лишь обозначу симптомы.
Итак, первая группа поражает лишь поверхностные слои кожи, не вызывает воспалительного процесса. Если на коже появилось множество мелких пятнышек, которые со временем могут увеличиться, образуя крупные очаги, к тому же если они слабо шелушатся и на загорелой коже выглядят более светлыми – не исключено, что у вас именно такое, малозаразное грибковое заболевание.
Вторая группа – самая обширная и распространенная. Внедрившись в роговой слой кожи или ноготь, болезнетворный гриб питается этим поверхностным слоем – кератином и быстро размножается. У одних шелушится кожа на подошвах, чешется между пальцами ног, там же появляются трещины. У других высыпают мокнущие, зудящие пузырьки. Если заболевание запущено, в процесс вовлекаются ногти. Они становятся тусклыми с желтыми полосками, края ногтей крошатся. Короче, классический «грибок».
К третьей группе относится печально известная молочница. Многие считают, что она поражает лишь слизистую оболочку половых органов. Но это не единственное проявление болезни. Иногда краснеет кожа ладоней, туловища, подошв. На ней возникает отрубевидное шелушение, на пальцах припухают пальцевые валики. Далее изменяется ногтевая пластинка: она становится бугристой, коричневого цвета, иногда легко отслаивается от ногтевого ложа.
– Честно говоря, я и не предполагала, что «грибок», вернее то, что мы так называем, столь многолик и коварен. Ну, и как спасаться?
– Тут все как раз предельно просто. Записывайте:
Первое правило. После пляжа, а также после бассейна и сауны хорошо вымойте и насухо протрите ноги полотенцем, особенно подошвы и межпальцевые промежутки. Думаю излишне напоминать, что полотенце для ног должно быть отдельным.
Второе правило. Протрите ступни и промежутки между пальцами тампоном, смоченным в 6% растворе столового уксуса или одеколоном.
Третье правило. Никогда не покупайте на раскладках секондхенда бывшую в употреблении обувь. Не давайте детям носить перешедшие от старших ботинки, кроссовки, туфли.
Четвертое правило. Поскольку грибковые заболевания часто провоцирует потливость, уделите этой проблеме особое внимание.
Пятое правило. Если вы обнаружили у себя «грибок» и не хотите заразить всю семью, стирайте свои полотенца и простыни отдельно и обязательно с кипячением. Носки (предпочтительнее хлопчатобумажные) меняйте каждый день. Выбрасывать их конечно, не стоит, а вот кипятить обязательно. Если вы носите синтетические колготки, достаточно ежедневно просто их стирать, а вот полоскать надо очень тщательно – с лицевой и изнаночной стороны.
– А если человек уже полечился от «грибка», что делать с обувью? С элегантными туфлями, с модными сапогами? И если пляжные туфли можно без сожаления выбросить, то дорогую обувь все-таки хотелось бы сберечь. Или «грибок» оттуда не изгнать?
– Чтобы не заразиться микозом повторно, нужно «полечить» и свою обувь. Ватным тампоном, обильно смоченным 25% раствором формалина (одну часть формалина, купленного в аптеке, разведите тремя частями воды) протрите стельку и внутреннюю поверхность обуви. Тщательно. Все шовчики и складочки. Затем поместите обувь на два часа в плотно завязанный полиэтиленовый пакет. После проветривания в течение суток, туфли или ботинки без страха можно надевать.
– Но как же они будут выглядеть после такой обработки?
– Не беспокойтесь, проверено многократно, обувная кожа прекрасно выдерживает такое испытание и не теряет вида, а туфли – формы. Вообще, своим пациентам я рекомендую обрабатывать обувь таким образом дважды – в начале лечения и после него.
[:ua]Невдовзі я з жахом згадувала цю саму пісеньку, коли розмовляла з дільничним дерматологом Лідією Жулай. І тепер я готова довести будь-кому, що мила «пляжна» пісня – антигігієнічна.
Лідія Валентинівна розповіла мені про гриби. Про ті, які ростуть в сирому піску, на вологих стінках басейнів та саун, в чоловічих шкарпетках і пляжних капцях. Спори цих грибів або грибків, як їх називають лікарі-мікологи, викликають безліч захворювань шкіри і пошкоджень нігтів. І саме в пляжний сезон була реальна небезпека підхопити неприємну болячку.
– Лідія Валентинівна, поширена думка, ніби грибкові хвороби неприємні лише естетично. Ну, подумаєш, зайвий раз почухаєш ногу. Головне, що це не смертельно.
– Це дійсно не смертельно. Але навіть естетична сторона захворювання здатна зіпсувати настрій, привести до депресії або неврозу, а свербіж може обернутися екземою. До того ж є такі грибкові захворювання, які призводять до інвалідності. Але не буду лякати. Такі випадки – поодинокі. А ось «традиційний» грибок виявляється у кожної п’ятої людини. У деяких соціальних групах зараженість часом досягає 100%. Це спортсмени, банщики, військовослужбовці.
– Тобто, якщо хлопець приїхав зі змагань або спортивних зборів, щаслива матуся повинна насамперед вести сина до дерматолога?
– Ви правильно сформулювали питання: саме вести до дерматолога. Адже у нас частіше люди ставлять діагноз самі. Без лабораторних досліджень. Але ж з усіх відомих захворювань шкіри і нігтів тільки 20% мають грибкову природу, решта обумовлюється зовсім іншими причинами. Цілком може статися, що ви станете лікуватися від мікозу та запустите, скажімо, псоріаз. Крім того, багато захворювань самому, без допомоги фахівця, вилікувати просто неможливо.
– Ну, це ви говорите за звичкою. Адже сьогодні всі знають, що в аптеці вам можуть запропонувати безліч протигрибкових препаратів. Який-небудь та допоможе. І не треба записуватися до дерматолога, потім ходити на аналізи, потім чекати результату, потім знову йти на прийом до лікаря. У людей стільки вільного часу не знайдеться. Зайшов в аптеку, пару днів помазав між пальцями ніг хорошим протигрибковим кремом і пляжного «сюрпризу» наче не було.
– Навіть не знаю вже, як боротися з такою поширеною помилкою. Адже до мене кожен пацієнт приходить саме після того, як, послухавши рекламу, сходив в аптеку і самостійно «полікувався». Навіть якщо ви методом тику потрапите, що називається, в «десятку» і позбудетеся грибка самостійно за допомогою сильнодіючих ліків (а їх понад 100-то) – мені важко гарантувати нормальну роботу ваших нирок і печінки, статевої функції та здоров’я ваших майбутніх дітей.
– Лідія Валентинівна, нерідко але ж буває, що лікар-дерматолог встановив діагноз, пацієнт сумлінно пролікувався призначеними лікарем препаратами, а через якийсь час, грибок знову з’явився. Так що, поганий лікар попався або занадто шкідливий грибок?
– Взагалі, грибок, вірніше, мікози – досить підступне захворювання, і дійсно можуть викликати рецидиви, тобто, повертатися вже після здавалося б стійкого одужання. Але ймовірно ви повторно заразилися якимось іншим грибком. Адже розрізняють три основні групи мікозів. Не буду вас навантажувати спеціальними термінами, тому лише позначу симптоми.
Отже, перша група вражає лише поверхневі шари шкіри, не викликає запалювального процесу. Якщо на шкірі з’явилося безліч дрібних цяток, які з часом можуть збільшитися, утворюючи великі ділянки, до того ж якщо вони слабо лущаться і на засмаглій шкірі виглядають більш світлими – не виключено, що у вас саме таке, малозаразне грибкове захворювання.
Друга група – найбільша і поширена. Втілившись у роговий шар шкіри або ніготь, хвороботворний гриб живиться цим поверхневим шаром – кератином і швидко розмножується. У одних лущиться шкіра на підошвах, свербить між пальцями ніг, там же з’являються тріщини. У інших висипають мокнучі, сверблячі пухирці. Якщо захворювання запущене, до процесу залучаються нігті. Вони стають тьмяними із жовтими смужками, по краях нігті кришаться. Коротко кажучи – класичний «грибок».
До третьої групи належить сумнозвісна молочниця. Багато хто вважає, що вона вражає лише слизову оболонку статевих органів. Але це не єдиний прояв хвороби. Іноді червоніє шкіра долонь, тулуба, підошов. На ній виникає висівкоподібне лущення, на пальцях припухають пальцеві валики. Далі змінюється нігтьова пластинка: вона стає горбистої, коричневого кольору, іноді легко відшаровується від нігтьового ложа.
– Чесно кажучи, я і не припускала, що «грибок», вірніше те, що ми так називаємо, настільки багатолике і підступне. Ну, і як рятуватися?
Тут все як раз гранично просто. Записуйте:
* Перше правило. Після пляжу, а також після басейну і сауни добре вимийте і насухо протріть ноги рушником, особливо підошви і міжпальцеві проміжки. Думаю зайве нагадувати, що рушник для ніг має бути окремим.
* Друге правило. Протріть ступні і проміжки між пальцями тампоном, змоченим в 6% розчині столового оцту або одеколоном.
* Третє правило. Ніколи не купуйте на розкладках секондхенду вживане взуття. Не давайте дітям носити черевики, кросівки, туфлі, які перейшли від старших.
* Четверте правило. Оскільки грибкові захворювання часто провокує пітливість, приділіть цій проблемі особливу увагу.
* П’яте правило. Якщо ви виявили у себе «грибок» і не хочете заразити всю сім’ю, періть свої рушники і простирадла окремо і обов’язково з кип’ятінням. Шкарпетки (краще бавовняні) міняйте щодня. Викидати їх звичайно, не варто, а ось кип’ятити обов’язково. Якщо ви носите синтетичні колготки, досить щодня просто їх прати, а ось полоскати треба дуже ретельно – з лицьового та зворотного боку.
-А якщо людина вже пролікувалась від «грибка», що робити з взуттям? З елегантними туфлями, з модними чобітьми? І якщо пляжні туфлі можна без жалю викинути, то дороге взуття все ж таки хотілося б зберегти. Чи «грибок» звідти не вигнати?
– Щоб не заразитися мікозом повторно, потрібно «полікувати» і своє взуття. Ватним тампоном, рясно змоченим 25% розчином формаліну (одну частину формаліну, купленого в аптеці, розведіть трьома частинами води) протріть устілку і внутрішню поверхню взуття. Ретельно. Всі шовчики і складочки. Потім помістіть взуття на дві години на щільно зав’язаний поліетиленовий пакет. Після провітрювання протягом доби, туфлі або черевики без страху можна надягати.
– Але як же вони будуть виглядати після такої обробки?
– Не турбуйтеся, перевірено багаторазово, взуттєва шкіра прекрасно витримує таке випробування і не втрачає виду, а туфлі та черевички форми. Взагалі, своїм пацієнтам я рекомендую обробляти взуття таким чином двічі – на початку лікування і після нього.
[:]
