Першим, хто наважився порушити існуючу заборону і повторити «мертву петлю» Нестерова, був його учень - відчайдушний українець Євграф Крутень.
В сентябре 1913 года, над Сырецким полем в Киеве, пилот Петр Нестеров первым в мировой практике выполнил замкнутую петлю в вертикальной плоскости. Вскоре ее стали называть «мертвой». Этим маневром летчик положил начало высшему авиационному пилотажу.
Рекорд долго оставался непревзойденным. И не потому, что среди пилотов не было смельчаков, просто командование строго-настрого запретило авиаторам выполнять смертельный трюк. Во-первых, это было связано с риском для жизни. Во-вторых – с опасностью разбить машину. Самолеты в то время покупали за границей и стоили они недешево.
Первым, кто решился нарушить существующий запрет и продемонстрировать фигуру высшего пилотажа, оказался ученик Нестерова – отчаянный парень Евграф Крутень. Не прошло и года, как слушатель Гатчинской авиашколы, дважды выполнил «мертвую петлю», и доказал, что в мастерстве не хочет уступать своему наставнику.
Однако, прославился летчик вовсе не этим. В воздушных боях, в ходе Первой мировой, украинец уничтожил 15 самолетов противника. И в рейтинге воздушных асов тех времен занимал второе место после штабс-капитана Александра Казакова, который сбил на два самолета больше.
Кроме того Евграфа Крутеня считают основоположником тактики истребительной авиации, которая легла в основу современных приемов воздушного боя. Именно Крутеню принадлежит идея парного полета, которую широко применяли в годы Второй мировой.
Его именем названы российские авиачасти и соединения. Но украинцы по праву считают Евграфа Крутеня своим национальным героем. Ведь родился он в Киеве и был связан именно с Украиной.
На свет Евграф Николаевич появился в конце 1890-го года, в доме на столичной улице Институтской. Отец и дед мальчика были связаны с армией, а значит, дальнейшая его судьба была предрешена. Когда Евграфу исполнилось 10-ть, его отправили учиться в Киевский Владимирский кадетский корпус.
Сейчас в этом здании, что на Воздухофлотском проспекте находится Министерство обороны Украины. А тогда здесь было военно-учебное заведение, которое готовило мальчиков, преимущественно из дворян, к поступлению в высшие военные училища.
По окончании кадетского корпуса Евграф Крутень поступил в Константиновское артиллерийское училище в Санкт-Петербурге. Где научился фехтованию, изучал управления огнем и тактику. По окончанию, как отличник, он получил право свободного выбора места службы, и конечно выбрал Киев.
Решение вернуться на родину стало судьбоносным. Прошло немного времени, и приказом штаба, талантливого офицера Крутеня, отрядили на обучение корректировщиком третьей авиационной роты, дислоцировавшейся в Броварах. Так Евграф Крутень оказался в 11-м авиаотряде возглавляемом Нестеровым. Именно там, упорно и настойчиво, легендарный украинец овладевал лётным делом и техникой.
Когда Евграф Крутень получил звание военного летчика – шла Первая мировая война. На фронте украинец сразу стал мастером воздушного боя. Летал на двухместном французском биплане «Voisin» и его модификациях, блестяще выполняя разведывательные и бомбометальные задачи.
В апреле 1915-го Евграф Крутень впервые в истории авиации организовал и осуществил групповой ночной полет в тыл противника. Тогда его группе удалось не только получить важные сведения о вражеском расположении, но и корректировать с воздуха артиллерийский огонь. Не прошло и года, как Крутень атаковал и сбил свой первый вражеский самолет.
Как-то раз, осуществляя разведывательную операцию возле железнодорожной станции на Западе Украины, Евграф Николаевич сбил один из лучших самолетов того времени – немецкий «Rumpler». Отважный пилот заставил вражеский аппарат сесть, а экипаж взял в плен. Случай имел широкий резонанс в тогдашней прессе, и с тех пор Евграф Крутень стал по-настоящему известным летчиком-героем.
Одним из самых любимых приемов Крутеня была внезапность. Он подлетал со стороны солнца из так называемой невидимой зоны, опускался ниже уровня самолета противника и давал пулеметную очередь по врагу. Во время выполнения боевых задач отважный авиатор тратил почти весь запас горючего, поэтому возвращаясь, обычно планировал на посадочную полосу с «немым» мотором. А подобное удавалось только настоящим мастерам пилотажа.
Отдавая должное мастерству, храбрости и знаниям украинца, командование отправило его совершенствовать лётные навыки сначала в Англию, а затем во Францию. Известно, что именно там Крутень воевал в третьей эскадрилье “Аист” под Амьеном и Нанси. В полетах корректировал огонь артиллерии, вел разведку, бомбардировал наземного противника, и сбил над Францией в воздушных боях Первой мировой четыре немецких самолета. За успехи в воздушных боях, французское правительство наградило украинца Военным крестом с пальмовой ветвью.
Незадолго до большевистского Октябрьского переворота, в марте 1917 года, Евграфа Николаевича назначили на должность командира авиагруппы, действовавшей на Западном фронте.
Обычно самолеты каждого авиаотряда имели на фюзеляже свою эмблему. На борту самолета Евграфа Крутеня была изображена голова героя древнерусского эпоса Ильи Муромца.
– «Русского, имеется в виду не русского по национальности, а героя нашей, славянской отваги. Поскольку мощи святого Ильи Муромца хранятся в Киево-Печерской Лавре, Евграф Николаевич безусловно посещал это захоронение. Вероятно именно поэтому он поместил на фюзеляж профиль былинного героя », – делится догадками научный сотрудник музея Национального авиационного института Елена Лариненко.
По словам исследовательницы, на немецких оперативных картах район действий группы капитана Крутеня обводился красным цветом, как наиболее опасная зона. А австрийский ас обер-лейтенант Франк фон Линко-Кроуфорд, трижды встречался с ним в воздухе, и каждый раз был вынужден выходить из боя, спасая свою жизнь. На Восточном фронте времен Первой мировой – Крутеню не было равных.
– Евграф Николаевич был настоящим интеллигентом и дворянином. И даже по отношению к врагам, всегда поступал по-человечески. Известно о таком случае. Однажды Крутень приземлился у сбитого им самолета в надежде оказать помощь вражескому летчику. Но оказалось, что тот уже мертв. В документах погибшего Крутень нашел фотографию: на ней бравый пилот с женой и сыном. На следующий день, пролетая над аэродромом немцев, Крутень сбросил пакет, в котором был этот фотоснимок и записка: “Жалею об убитом муже и отце, но война есть война: если не я его, то он меня…”.
6 июня 1917 во время выполнения боевой задачи легендарный летчик был тяжело ранен, а его истребитель “свалился” на крыло и упал на землю. Случилось это около села Плотыча под Тернополем. «После великого Нестерова, – писали газеты, – он был самым выдающимся из боевых летчиков». Погибшему Крутеню шел двадцать седьмой год.
О том, что тело аса возвращается в Киев, написали в газете «Киевлянинъ». Тысячи людей шли к киевскому Владимирскому собору, отдать последние почести выдающемуся летчику и незаурядному теоретику истребительной авиации.
Похоронили выдающегося украинца на Аскольдовой могиле. Казалось, память о таких людях будет вечной. Но в советские времена некрополь был разрушен. Чудом захоронение легендарного Евграфа Крутеня отыскал летчик-испытатель Алексей Грацианский.
Останки человека-легенды перезахоронили на старом Лукьяновском кладбище, рядом с могилой Петра Нестерова. На гранитной плите лаконичная надпись: «Здесь покоится легендарный витязь неба Евграф Николаевич Крутень 1890-1917″.
[:ua]У вересні 1913 року, над Сирецьким полем у Києві, пілот Петро Нестеров першим у світовій практиці виконав замкнену петлю у вертикальній площині. Невдовзі її стали називати «мертвою». Цим маневром льотчик поклав початок вищому авіаційному пілотажу.
Рекорд довго лишався неперевершеним. І не тому, що серед пілотів не було сміливців, просто командування суворо заборонило авіаторам виконувати смертельний трюк. Насамперед, це було пов’язано з ризиком для життя. По-друге – з небезпекою розбити машину. Літаки у той час купували за кордоном і коштували вони недешево.
Першим, хто наважився порушити існуючу заборону і повторити фігуру вищого пілотажу, виявився його учень Нестерова – відчайдушний юнак Євграф Крутень. 5 вересня 1914 року, слухач Гатчинської авіашколи Крутень, двічі виконав «мертву петлю», і довів, що у майстерності не хоче поступатися своєму наставнику.
Проте, прославився льотчик геть не цим. У повітряних боях Першої світової війни пілот знищив 15 літаків противника. І в рейтингу повітряних асів того часу посів друге місце після штабс-капітана Олександра Казакова, який збив на два літаки більше.
Окрім того українця Євграфа Крутеня вважають основоположником тактики винищувальної авіації, що лягла в основу сучасних прийомів повітряного бою. Саме Крутню належить ідея парного польоту, яку широко застосовували винищувачі в роки Другої світової війни.
Його ім’ям досі названі російські авіачастини та з’єднання. Але українці вважають Євграфа Крутеня своїм національним героєм. Бо народився він у Києві і був пов’язаний саме з Україною.
На світ Євграф Миколайович з’явився наприкінці 1890-го року, у будинку на столичній вулиці Інститутській. Батько та дід хлопчика були пов’язані з армією, а отже, подальша доля хлопчика була передбачувана. Коли Євграфу виповнилося 10-ть, його відрядили на навчання до Київського Володимирського кадетського корпусу.
Нині у цій будівлі на Повітрофлотському проспекті знаходиться Міністерство оборони України. А тоді тут був військово-навчальний заклад, що готував переважно з дворян, для вступу до вищих військових училищ.
По закінченні кадетського корпусу Крутень вступив не куди-небудь, а до Костянтинівського артилерійського училища у Санкт-Петербурзі. Де вивчав артилерійське приладдя, управління вогнем та тактику. По закінченні, як відмінник, отримав право вільного вибору місця служби, і обрав Київ.
Рішення повернутись на батьківщину стало доленосним. Минуло небагато часу, і наказом штабу, талановитого офіцера Крутеня, відрядили на навчання корегувальником до третьої авіаційної роти. що дислокувалася у Броварах. Так Євграф Крутень опинився у 11-му авіазагоні очолюваному Нестеровим. Саме там, завзято і наполегливо, легендарний українець опановував льотну справу та техніку.
Коли Євграф Крутень отримав звання військового льотчика – йшла Перша світова війна. На фронті українець не став пасти задніх і одразу став майстром повітряного бою. Літав на двомісному французькому біплані «Voisin» та його модефікаціях, блискуче виконуючи розвідувальні та бомбометальні завдання.
У квітні 1915-го Євграф Крутень вперше в історії авіації організував та здійснив груповий нічний політ у тил противника Тоді його групі вдалося неможливе – не лише дістати важливі відомості про вороже розташування, а й корегувати з повітря артилерійський вогонь. Не минуло і року, як у березні 1916-го, Крутень атакував та збив свій перший ворожий літак.
Якось здійснюючи розвідувальну операцію біля залізничної станції на Заході України, Крутень збив один з кращих літаків того часу німецький «Rumpler». Відважний пілот змусив ворожий апарат сісти, а екіпаж взяв у полон. Випадок мав широкий резонанс у тогочасній пресі, і відтоді Євграф Крутень став по-справжньому відомим льотчиком-героєм.
Одним з найулюбленіших прийомів Євграфа Крутеня була раптовість. Він підлітав з боку сонця з так званої невидимої зони, опускався нижче рівня літака противника і звідти давав кулеметну чергу по ворогу. Під час виконання бойових завдань відважний авіатор витрачав майже весь запас пального, тому повертаючись зазвичай планував на посадкову смугу з «німим» мотором. А подібне вдавалося лише справжнім майстрам пілотажу.
Віддаючи належне майстерності, хоробрості та знанням українця, командування відрядило його удосконалювати льотні навички спочатку до Англії, а потім Франції. Відомо, що саме тут Крутень воював у третій ескадрильї “Лелека” під Амьеном та Нансі. У польотах коригував вогонь артилерії, вів розвідку, бомбардував наземного противника, і збив над Францією у повітряних боях Першої світової чотири німецькі літаки.
Хронологія подвигів Крутеня записана в журналі бойових дій французької ескадрильї. У нім записано: «Лейтенант Падченко – 5 перемог, Капітан Казаков – 4 перемоги, Капітан Крутень – 4 перемоги». За успіхи в повітряних боях, французький уряд нагородив українці Військовим хрестом з пальмовою гілкою.
Незадовго до більшовистського Жовтневого заколоту, у березні 1917 року, Єфграфа Миколайовича призначили на посаду командира винищувальної авіагрупи, що діяла на Західному фронті.
Зазвичай літаки кожного авіазагону мали на фюзеляжі свою емблему. На борту літака Єфграфа Крутеня було зображено голову героя давньоруського епосу Іллі Муромця.
– «Руського, мається на увазі не російського за національністю, а героя нашої, слов’янської відваги. Оскільки мощі святого Іллі Муромця зберігаються у Києво-Печерській Лаврі, Євграф Миколайович безумовно відвідував це поховання й імовірно, саме тому помістив на фюзеляж профіль билинного героя». – ділиться здогадками науковий співробітник музею Національного авіаційного інституту Олена Лариненко.
За словами дослідниці, на німецьких оперативних мапах район дій винищувальної групи капітана Крутеня обводився червоним, як найбільш небезпечна зона. А австрійський ас обер-лейтенант Франк фон Лінко-Кроуфорд тричі зустрічався з ним у повітрі, і кожного разу був змушений виходити з бою, рятуючи своє життя.
На Східному фронті часів Першої світової – Крутеню не було рівних.
-Євграф Миколайович був справжнім інтелігентом та дворянином. І навіть по відношенню до ворогів, завжди вчиняв по-людськи. Відомо про такий випадок. Одного разу Крутень приземлився біля збитого ним літака в надії надати допомогу ворожому льотчику. Але виявилося, що той вже мертвий. У документах загиблого Крутень знайшов світлину: на ній бравий пілот з дружиною та сином. Наступного дня пролітаючи над аеродромом німців, Крутень скинув пакет, в якому був цей фотознімок та записка: “Шкодую про вбитого чоловіка і батька, але війна є війна: якщо не я його, то він мене …”.
6 червня 1917 року під час виконання бойового завдання легендарного льотчика було важко поранено, а його винищувач “звалився” на крило і впав на землю. Трапилося це біля села Плотича під Тернополем. «Після великого Нестерова, – писали газети, – він був найвидатнішим з бойових льотчиків». Загиблому Крутеню – було двадцять сім років.
Про те, що тіло Євграфа повертається до Києва, написали в газеті «Киевлянинъ». Тисячі людей йшли до Володимирського собору, віддати останні почесті видатному льотчику та непересічному теоретику винищувальної авіації.
Поховали видатного українця на Аскольдовій могилі. Здавалось пам’ять про таких людей має бути вічною. Але у радянські часи цей некрополь було знищено. Дивом занедбану могилу Євграфа Крутеня відшукав льотчик-випробувач Олексій Грацианський.
Останки людини-легенди, перепоховали на старому Лук’янівському цвинтарі, поруч з могилою Петра Нестерова. На гранітній плиті лаконічний напис: «Тут спочиває легендарний витязь неба Євграф Миколайович Крутень 1890-1917 роки”.
[:]
