У ході реалізації реформ Верховна Рада прийняла Закон, за яким навчання у школах має відбуватися переважно українською.
Все государства, с которыми граничит Украина, кроме разве что Беларуси и Словакии, уже выразили возмущение по этому поводу. По их мнению, нововведение нарушает права нацменьшинств.
Кому не по душе образовательная реформа в Украине?
Главы Министерств иностранных дел четырех стран, Венгрии, Румынии, Греции и Болгарии, уже обратились к ОБСЕ и Совет Европы относительно изменений в украинском законодательстве. Глава МИД Венгрии Петер Сийярто назвал новый шаг украинской власти «ударом в спину» и объявил о бойкоте Украины на международной арене, а президент Молдовы Игорь Додон выразил надежду, что Украина откажется от «несправедливого» закона.
Россия заявила, что новое законодательство нарушает Конституцию Украины, назвав образовательную реформу «насильственной украинизацией», а МИД Польши сообщил, что будет внимательно следить за исполнением Закона, и сделает все необходимое, чтобы дать возможность полякам в Украине изучать родной язык.
Что меняет новый Закон и в чем причина такой реакции?
Согласно языковой статье Закона «Об образовании», учебный процесс в школах должен вестись преимущественно на украинском. Но это не нивелирует права нацменьшинств учиться на родном языке в отдельных классах, группах, в детском саду или школе. Лишь после 4 класса, обучение в будет проводиться преимущественно на государственном языке.
Зато в высших учебных заведениях предметы должны преподаваться исключительно на украинском кроме случаев, когда в профессиональной деятельности студентам пригодятся языки нацменьшинств. К примеру, если интерну нужно будет общаться с неукраиноязычным пациентом.
Кому нужен этот закон?
В июле 2017 года министр образования и науки Украины Лилия Гриневич сказала: «Сейчас худшая проблема в школах нацменьшинств такова: они изучают все предметы на языке национальных меньшинств и несколько часов украинский. В результате, в венгерских школах, оканчивая их, дети вообще не знают украинский язык».
Слова министра образования подтверждают результаты ВНО-2017. Самые низкие показатели по украинскому языку продемонстрировали Закарпатская, Черновицкая и Херсонская области. В некоторых районах Закарпатья ВНО не сдали около 70% абитуриентов. Были школы, где украинский язык провалили 90% учащихся. Как сообщали СМИ, в некоторых случаях выпускники венгероязычных школ не могли самостоятельно заполнить заявку на участие во внешнем независимом оценивании.
По мнению проукраинских общественных кругов, такая языковая ситуация является источником сепаратизма. Комментируя ее, писательница и общественный деятель Лариса Ницой написала на странице Facebook: «В Украине меньшинства в школах выстраивают весь образовательный процесс на языке меньшинств, а такого нет нигде в мире, потому что это приводит к сепаратизму. Именно наличие таких школ привело нас к ситуации в Крыму и на Востоке Украины».
Много ли в Украине школ, где обучение проходит на языке нацменьшинств?
Да, много. Заместитель министра образования Павел Хобзей утверждает, что почти 10% учеников в Украине, получают знания не на украинском языке: 9,4% обучаются на русском, 0,4% венгерском, польском и румынском языках.
Существует 581 русскоязычное учебное заведение, где учится 355 955 учеников. Также в Украине функционирует 75-ть румынских школ, где образование на румынском получают 16 139 учеников, и 71 венгерская школа, где обучается более 16 000 детей.
Есть несколько воскресных школ, где уроки на болгарском проводят для 78 учащихся. В 5-ти школах преподают польский для 1 785-ти детей. Есть три молдавских учебных заведения, которые посещают 2 693 ученика. По одной школе, где дети учатся на словацком и крымскотатарском.
В скольких школах других государств обучение проводится на украинском?
В 2009 году упоминалось о существовании нескольких украиноязычных школ в России. Сейчас не подтверждена информация о существовании хотя бы одной. Следует добавить, что украинская диаспора в РФ насчитывает до 5-ти миллионов человек. В других государствах, граничащих с Украиной ситуация схожа. В Венгрии действует только две воскресные украинские школы, а в Румынии – один лицей и две секции в румыноязычных щколах.
Более того, недавний образовательный закон в Венгрии, регулирующий деятельность иностранных высших учебных заведений, тоже вызвал массу вопросов у европейского сообщества. А в России до сих пор продолжается дискуссия по поводу татарского языка, который перестал быть обязательным для школ республики Татарстан. Что об украинском Законе «Об образовании» думают сами нацменьшинства?
Румынское сообщество Черновицкой области уже обратилась к Петру Порошенко с просьбой наложить вето на изменения в законодательстве. Венгерской сообщество Закарпатской области также обратилась к руководству страны с просьбой «обеспечить украинским венграм право учиться на родном языке, а также гарантировать другие языковые права».
Верно ли прописан новый Закон «Об образовании»?
Мнения отечественных экспертов разделились. Однако большинство убеждено, что текст нового Закона никоим образом не противоречит европейским ценностям, ведь в нем четко определены права представителей национальных меньшинств на обучение на родном языке.
Министр образования Лилия Гриневич уже заявила, что Украина готова предоставить седьмую, языковую Статью Закона «Об образовании» на экспертизу Совета Европы. И отметила, что невозможность учиться в Украине на государственном языке, ограничивает право нацменьшинств на труд закрепленный статьей 43, Конституции Украины.
[:ua]Усі держави з якими межує Україна, окрім хіба що Білорусі та Словаччини, виказали обурення з цього приводу, На їхню думку, нововведення порушує права нацменшин.
Кому не по душі освітня реформа в Україні?
Голови Міністерств закордонних справ чотирьох країн, Угорщини, Румунії, Греції та Болгарії, вже звернулися до ОБСЕ та Ради Європи через зміни в українському законодавстві. Голова МЗС Угорщини Петер Сийярто назвав новий крок української влади «ударом у спину» та оголосив про бойкот України на міжнародній арені, а президент Молдови Ігор Додон висловив сподівання, що Україна відмовиться від «несправедливого» закону.
Росія заявила, що у новому законодавстві порушена Конституція України, та назвала освітню реформу «насильницькою українізацією», а МЗС Польщі повідомило, що буде уважно слідкувати за виконанням закону та зробить усе необхідне, щоб надати можливість полякам в Україні вивчати рідну мову.
Що змінює новий Закон та у чому причина такої реакції?
Відповідно до мовної статті Закону «Про освіту», навчальний процес в українських школах має проходити переважно державною мовою. Але це не нівелює права нацменшин навчатися рідною мовою в окремих класах, групах, у дитячому садочку або початковій школі. Лише після 4 класу, навчання у школі буде проводитися переважно українською.
Натомість у вищому навчальному закладі предмети мають викладатися виключно державною мовою, окрім випадків, коли у професійної діяльності студентам знадобляться мови нацменшин. Наприклад, якщо інтерну потрібно спілкуватися з не україномовним пацієнтом.
Кому потрібен цей закон?
У липні 2017-го міністр освіти та науки України Лілія Гриневич повідомляла: «Зараз найгірша проблема в школах нацменшин така: вони вивчають усі предмети мовою національних меншин і кілька годин українську. В результаті, в угорських школах діти, закінчуючи школу, взагалі не знають українську мову».
Слова міністра освіти підтверджують результати ЗНО-2017. Найнижчі показники з української мови продемонстрували Закарпатська, Чернівецька та Херсонська області. У деяких районах Закарпаття ЗНО не склали близько 70% абітурієнтів. Були школи, де українську мову провалили 90% учнів. За повідомленнями ЗМІ, у більшості випадків випускники угорськомовних шкіл не могли самостійно заповнити заявку на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні.
На думку проукраїнських громадських кіл, така мовна ситуація є джерелом сепаратизму. Коментуючи її письменниця та громадський діяч Лариса Ніцой написала на сторінці Facebook: «В Україні меншини в школах вибудовують весь освітній процес мовою меншин, а такого немає ніде у світі, бо це приводить до сепаратизму. Саме наявність таких шкіл призвела в нас до ситуації в Криму і Сході України».
Чи багато в Україні шкіл, де навчання проходить мовою нацменшин?
Так, багато. Заступник міністра освіти Павло Хобзей стверджує, що майже 10% учнів в Україні, отримують знання не українською мовою: 9,4% навчаються російською, 0,4% угорською, польською та румунською мовами.
Існує 581 російськомовний навчальний заклад де навчається 355 955 учнів. Також в Україні функціонує 75 румунських шкіл, де освіту румунською отримує 16 139 учнів та 71 угорська школа, де навчається більше 16 000 дітей.
Є декілька недільних шкіл де уроки болгарською проводять для 78 учнів. 5 шкіл викладають польську для 1 785-ти діток. Є три молдавські учбові заклади, до яких ходить 2 693 учня. По одній школі, де діти навчаються словацькою та кримськотатарською.
У скількох школах інших держав навчання проводиться українською?
У 2009 році згадувалось про існування кількох україномовних шкіл в Росії. Наразі невідомо про існування хоча б однієї. Слід додати, що українська діаспора у РФ налічує до 5-ти мільйонів осіб. У інших державах, що межують з Україною ситуаціє схожа. В Угорщині діє лише дві недільні українські школи, а в Румунії – один ліцей та дві секції в румуномовних школах.
Більше того, нещодавній освітній закон в Угорщині, що регулює діяльність іноземних вищих навчальних закладів, також викликав багато питань у європейської спільноти. А в Росії досі триває дискусія з приводу татарської мови, що перестала бути обов’язковою для шкіл суб’єкта РФ, республіки Татарстан.
Що про український Закон «Про освіту» думають самі нацменшини?
Румунська спільнота Чернівецької області вже звернулася до Петра Порошенка з проханням накласти вето на зміни у законодавстві. Угорська спільнота Закарпатської області також звернулась до керівництва країни з проханням «гарантувати українським угорцям право навчатися рідною мовою, а також, гарантувати інші мовні права».
Чи вірно виписаний новий Закон « Про освіту»?
Думки вітчизняних експертів розділилися. Проте більшість переконана, що текст нового Закону ніяким чином не суперечить європейським цінностям, адже в ньому чітко визначені права представників національних меншин на навчання рідною мовою.
Міністр освіти Лілія Гриневич вже заявила, що Україна готова надати сьому, мовну Статтю Закону «Про освіту» на експертизу Ради Європи. Та наголосила, що неможливість навчатися в Україні державною мовою, обмежує права нацменшин на працю закріплені Статтею 43, Конституції України.
[:]
