“Там були сім’ї з дитячими візками. Якби ми готувались до серйозних протистоянь, то хіба люди брали б туди своїх дітей?” - Катерина Десятник - потерпіла у Справі Лукаша під час допиту в Дарницькому суді.
Киянин Юрій Руголь із дружиною та Катерина Десятник – отримали поранення 18.02.2014 на Інститутській. Вони свідчили про події того дня в Дарницькому суді 22.12.2020
Під час допиту Юрій Руголь розповів, що того дня близько 11:00 разом зі своєю дружиною та іншими майданівцями піднімались Інститутською від Майдану. Вони прямували до Верховної Ради України. Але не дійшли туди. Колона зупинилась, оскільки дорога на розі з Шовковичною була перекрита. Там стояли камази, автобуси та машини силовиків.
Тоді ж на даху будинку, що на розі Інститутської та Шовковичної, Юрій побачив спецпризначенців. Спочатку туди підійнявся один, потім другий, а згодом ще двоє. Люди в чорній формі. На них ніхто не звертав уваги, бо було незрозуміло чому вони туди вилізли і що там роблять. В цей час в повітрі вже було чути свист куль. Це були гумові кулі, одна з таких впала поряд, тож Юрій її підняв та зміг роздивитись.
Кулі летіли зі сторони барикади силовиків. Юрій бачив, як правоохоронці висувались з-за машин для пострілів. Хтось підпалив камаз. Піднявся густий дим. В цей момент почувся гучний вибух. Де розірвалась граната, Руголь не бачив. Вони з дружиною в той момент розвернулись до своїх друзів. Юрія контузило. Він побачив на нозі дружини кров. Виявилось, їй вибухом розрізало ногу. Пізніше лікарі наклали на рану шви. Самому Юрію уламки гранати поцілили в обидві ноги. Юрій дійшов до швидкої, але потім вийшов. Боявся, що правоохоронці знайдуть його в лікарні та відкриють проти нього кримінальну справу. Тому друзі перетягнули Юрія до автівки та завезли в Будинок Профспілок, де йому надали медичну допомогу. Щонайменше 6 осколків гранати вилучили медики під час операцій (згідно СМЕ 13 ран на ногах).
Катерина Десятник була активною учасницею Революції Гідності фактично з самого початку. Вона була на всіх віче, волонтерила на кухні, збирала теплі речі. 18.02.2014 беркутівці під час сутички на Шовковичній жорстоко побили жінку кийками. 18.02.2014 після 9 ранку Катерина прямувала з Майдану вул. Інститутською в напрямку до Шовковичної. Дорогою зауважила, що на Садовій вже було безліч правоохоронців, хоча все було спокійно.
“На розі Шовковичної зібралось багато майданівців. Усі були обурені, що силовики перекрили прохід до ВРУ. Але ніхто не вчиняв ніяких протиправних дій. Ми скандували. Ніякої зброї чи навіть палиць у нас не було. Кілька хлопців були в касках, в основному в будівельних. Ще трохи було дерев’яних щитів. Там були сім’ї з дитячими візками. Ми не мали зброї і не були налаштовані на сутички.” – розповідала під час допиту в суді Десятник.
“Хтось з’явився на даху. Ми подумали спочатку, що це наші. Але потім роздивились, що це силовики в чорній формі. Люди відійшли далі від тієї будівлі. Ті, з даху, почали по нас стріляти. Я знайшла 2 гільзи. Вони досі в мене вдома лежать. Ми нічого не робили, а вони стріляли по нас. З-за камазів, якими перекрили дорогу, почали летіти в нашу сторону гранати.” – продовжувала Катерина.
Коли з’явились перші поранені, Катерина пішла в найближчу аптеку – за поворотом на вул. Садову. Там купила перекись та воду – найпростіші засоби для промивання ран. Коли вийшла з аптеки, то силовики вже почали відтісняти протестуючих. Жінок ближче до Шовковичної вже не пускали. Катерина надавала допомогу іншим пораненим: промивала рани та перебинтовувала кінцівки. Люди приходили з травмованими руками, ногами та обличчям.
“Правоохоронці були в засідці. Навпроти Садової є будинок із кованим парканом. Вони в один момент вийшли звідти і пішли таким натовпом. Протестувальники побігли. Я бігла теж, але зрозуміла, що не втечу. Я не зможу бігти далі. Я притулилась до дверей. Бачу, що біжать правоохоронці. Не знаю скільки їх було. Мене вдарили кийком по спині. Я тільки потім вже побачила гематому. Спочатку не відчула удар, бо була в шубці. Потім удар по голові. Мені розбили брову, ніс та губу. Все затекло кров’ю і я думала, що в мене немає ока. Все заплило кров’ю.” – розповідала с суді Катерина Десятник.
▪Після сутички, на Інститутській залишилось багато поранених. Катерина Десятник побачила чоловіка в тяжкому стані. Ним виявився Тарас Більчук, якого беркут побив до струсу мозку і перелому черепної кістки. Катерина допомогла йому піднятись та дотягнула до “швидкої”.
🎥 Відео трансляції судового засідання 22.12.2020: https://cutt.ly/DhMk0gK
Наступне засідання у справі заплановане 28.12.2020 на 9:30.
Дарницький районний суд, вул Севастопольська, 7/13
Суддя Щасна Т.В.
Нагадаємо, Владислав Лукаш – екскомандир харківського батальйону «Беркут» – обвинувачується у перевищенні влади та службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків під час протистояння 01.12.2013 на вул. Банковій у м. Києві та 18.02.2014 під час мирної ходи у Кріпосному провулку та на вул. Інститутській.
Загалом в кримінальному провадженні у справі Лукаша фігурує 174 потерпілих.
Джерело: Адвокатська дорадча група
