Співвласник ТОВ «Плиски Агро» на Чернігівщині Валерій Новицький взяв під опіку 39 курганів і городище часів Київської Русі розміром в 37 гектарів під власну опіку.
Аграрій вирішив долучитися до Всеукраїнського громадського руху «Хранителі курганів». Підприємство за власний рахунок виявило, відмежувало та взяло під охорону 39 курганів різних історичних епох, що розташовані на орендованих землях. На кожному похованні встановлено щоглу на якій тепер майорить прапор, – повідомляє інформаційний портал Чернігівщини.
Стати на захист археологічних пам’яток та приєднатися до руху «Хранителі курганів» Новицького спонукала ситуація зі спробою керівництвом місцевої громади розпаювати землі на яких знаходиться стародавнє городище. І коли люди почали звертатися з проханням взяти в оренду паї, які виділяються на землях городища – взяли його під опіку. Розпаювання було припинене.
«Точних даних про городище ми не мали, відомо було лише про його площу. Це 37 гектарів. Вийшло так, що, виокремлюючи городище, ми приорали його частину, а свої землі залишили. Звісно, зроблено це було не зумисне, оскільки точних меж ніхто не знав. Цілком очікувано до нас навідалась земельна інспекція, справедливо оштрафувала, ми заплатили і вже знали, де контури», – розповів Новицький.
Валерій Новицький не вбачає жодних проблем в тому, аби оминати пам’ятки археології і не розорювати їх, адже кілька гектарів ніяк не відобразяться на рентабельності підприємства, яке обробляє 5 тисяч гектарів орних земель.
Однак існують проблеми щодо визначення на місцевості цих пам’яток, адже більшість із них була розорана ще за часів діяльності колгоспів і точних координат ніде немає. «На тій карті, що ми бачили, кургани позначені кружальцями, однак деколи ми потрапляли на ями, а не підвищення. Важко було зрозуміти, де курган, а де калюжа. Місце розташування кожного із 39-ти курганів визначали візуально. Від кожного з них зробили межі відступу та оборали борозною, аби, бува, тракторист випадково не наїхав», – говорить співвласник «Плиски Агро».
Новицький вказує, що крім мети зберегти історичні пам’ятки була і практична ціль – покласти край натякам на хабар з боку місцевих силовиків. Які не проминали нагоди натякати на відповідальність за зруйнування курганів, які не мають жодного орієнтиру. За словами Валерія Новицького, з юридичної точки зору орендарів не можна ні в чому звинувачувати, тому що їм ніхто пам’ятки на збереження не передавав.
«Власникам холдингів важко дізнатись, яка культурна чи археологічна пам’ятка розташована на їхній території. Для цього є відповідні державні служби, які повинні проводити роботу із захисту та збереження культурних цінностей. На жаль, ці служби сьогодні фактично не працюють. Цим займаються окремі ентузіасти, які не наділені повноваженнями».
