Site icon Кий-інфо

[:ru]Щедрый вечер Старого Нового Года: вспомнить все[:ua]Щедрий вечір Старого Нового року: згадати все[:]

[:ru]

Ритуальный стол

Ритуальный стол – священная украинская традиция в которой нет ничего плохого Тем более, что  поводов для пышного застолья более чем достаточно. На 13-14 января приходится сразу несколько  христианских праздников: Новый год по старому стилю, день памяти преподобной Мелании и  день Василия – имя, которое в крещении получил  киевский князь Владимир.

Но празднование по стол в эти дни  было скромнее, чем на Рождество или Крещение. Он был таким же богато накрытым , но в нем обязательно стояли и простенькие блюда. Это и неудивительно, ведь мы сами знаем, как после новогодней и рождественской объедаловки организм требует легеньких супов и овсянки.

Хозяйственная магия

Каждый год одно и то же. Обещаем себе перестать питаться  в фаст-фуде, бросить курить, выучить португальский, завершить ремонт, быть добрее даже (нужное подчеркнуть). Раньше все делалось не так. Решил приучить к работе молодого коня, иди в новогоднюю ночь и приучай. А называлось это хозяйственной магией.

Запрягали 13 января не только молодых лошадей, но и волов. Существовало верование, что скот нужно приучать исключительно в этот день.

В некоторых карпатских селах  в этот день существовала традиция подвязывять деревья соломенными перевяслами или шерстью. Верование оказалось очень полезным, ведь такие действия помогали фруктовым деревьям перенести морозы.

Новогодняя елка

Это сейчас елка – новогодняя традиция мирового масштаба, как и ёлочные иголки в ковре. Но для традиций украинцев она не характерна. Идею позаимствовали у немцев, которые сообразили украшать елку еще в 17 веке. Вместо этого украинские хозяйки делали так называемых «паучков».

Рождественский «паук» – традиционное украшение дома в Украине на рождественские и новогодние праздники. Таких «паучков» считают символом Вселенной. Сделанный из соломенных треугольников он считается не просто украшением, а представляет собой своеобразную модель мироздания и считается гармонизатором пространства.

Издавна рождественских «пауков» подвешивали в доме к центральной сволок на длинном волосе из конского хвоста. Благодаря круговороту воздуха – через входные двери и с обжигающей печи – большой паук вместе с прикрепленными к нему близнецами поворачивался в разные стороны. Верили, что постояв под пауком, можно избавиться от негатива и получить позитивную энергию из космоса.

Еще по одной версии новогодняя ель напоминает свадебное деревце, традиционное для запада Украины. К свадьбе его изготавливали из раскидистых ветвей сосны или елки и украшали. В высоту она была около метра и немного напоминала новогоднюю зеленую красавицу. Возможно, обычаи вить деревце и украшать елку родственные и появились во времена, когда рождественская и свадебная традиции составляли единое целое.

Настоящее украинское поздравления

Щедрование – прекрасная, народная дохристианская традиция. Когда мальчишки и девчёнки 13 января ходили к родственникам и односельчанам с пожеланиями – это называлось «меланкованием», в память у преподобной римлянке Мелании.

Щедрованием не пренебрегают и сегодня, ведь это прекрасная альтернатива постным поздравлениям в социальных сетях. Более того, эта традиция имеет приятный бонус – свежий цвет лица по сравнению с теми, кто праздновал Щедрый вечер в четырех стенах.

[:ua]

Ритуальний стіл

Ритуальний стіл на Новий рік – священна українська традиція у якій немає нічого поганого. До того ж приводів для пишного столу  більш ніж удосталь. На 13-14 січня припадає одразу кілька  християнські свята: Новий рік за старим стилем, день пам’яті преподобної Меланки та свято Василя  – ім’я яке київський князь Володимир отримав при хрещенні.

Проте, святкування цими днями було скромнішим, ніж на Різдво або Хрещення господнє. Стіл був багатим, але на ньому обов’язково траплялися і простенькі страви. Що не дивно, адже самі знаємо, як після новорічної та різдвяної об’їдалівки організм вимагає легеньких супів та вівсянки.

Господарська магія

Кожного року одне й те саме. Обіцяємо собі  перестати їсти у фаст-фуді, припинити курити, вивчити португальську, завершити ремонт, чи бути добрішим (необхідне підкреслити).  Раніше все робилося не так. Дав слово привчити до роботи молодого коня, іди у новорічну ніч і привчай. А називалося це господарською магією.

Запрягали 13 січня не лише молодих коней, а ще й волів. Існувало повір’я, що худобу потрібно братися привчати обов’язково з цього дня. У деяких карпатських селах  в цей день існувала традиція підв’язувати дерева солом’яними перевеслами чи вовною. Вірування виявилось дуже корисним, адже такі дії допомагали фруктовим деревам перенести морози.

Новорічна ялинка

Це зараз ялинка – новорічна традиція світового масштабу, як і післяноворічні ялинкові голочки у килимі. Але для традицій українців зелена красуня не характерна. Її запозичили у німців, які додумались прикрашали ялинку ще у 17 сторіччі. Натомість українські господині робили так званих «павучків».

«Різдвяний павук» – традиційна прикраса оселі в Україні на новорічні свята. Його  вважають символом Всесвіту. Зроблений з солом’яних трикутників «павук» вважався  не просто прикрасою, а був гармонізатором простору. Здавна прикрасу підвішували у хаті до центрального сволока на довгій волосині з конячого хвоста. Завдяки кругообігу повітря – через вхідні двері та розпеченої печі – великий «павук» разом з прикріпленими до нього близнюками повертався на усі боки. Вірили, що той хто постоїть під новорічно-різдвяним «павучком» отримає позитивну енергію космосу.

Ще за однією версію новорічна ялинка нагадує українське весільне гільце, традиційне на заході України.  Його виготовляли з крислатих гілок сосни або ялинки до весілля і прикрашали. У висоту воно було близько метру та трохи нагадувало новорічну ялинку. Можливо звичаї вити гільце та прикрашати ялинку спорідненні і з’явилися у часи коли різдвяна та весільна традиції складали неподільне ціле.

Справжнє українське привітання

Щедрування – давня народна, дохристиянська  традиція . Коли хлопчики та дівчата на 13 січня ходили до родичів та односельців з побажаннями – це називалося «меланкуванням», на честь преподобної римлянки Меланії.

Щедруванням не нехтують і сьогодні, адже це чудова альтернатива поздоровленням у соціальних мережах. Більше того ця традиція має свій приємний бонус – свіжий колір обличчя у порівняні з тими, хто святкував Щедрий вечір у чотирьох стінах.

[:]
Exit mobile version